Колегія (заклад освіти)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колегія.

Коле́гіум (лат. collegium — «товариство, співдружність», іноді коле́гія) — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів у Європі (зокрема Речі Посполитої) XVI — XVIII століття та Російській імперії XVIII — першій чверті XIX століття.

Колегіуми в Речі Посполитій

Першим колегіумом на руських землях став заснований у 1574 році заклад єзуїтів у місті Ярослав (нині Польща). Окрім єзуїтів на теренах Речі Посполитої також діяли колегіуми василіян, піярів тощо.

Єзуїти

Докладніше: Єзуїтські школи

Список єзуїтських колегіумів:

Кременецький єзуїтський колегіум (1743—1773)
Луцький єзуїтський колегіум (1608—1773)
Мінський єзуїтський колегіум (1656—1773)
Познанський єзуїтський колегіум (1571—1773)
Ярославський єзуїтський колегіум (1575—1773)

Василіани

Докладніше: Василіянські школи

Василіанські (базиліанські) колегіуми створювались, утримувались і керувались чернечим орденом Василіян. Поширені були переважно в східній частині Речі Посполитій. Їх створення почалось після 2 грудня 1615 р., коли Папа Павло V затвердив базиліанські школи і дозволив їм навчати світської молоді. Перші школи в Литві виникли до 1637 р. в Мінську, Новогрудку, Борунах, Жировичах, Череї та ін.

Молодь різних релігій навчалась у василіанських школах. Викладачів шкіл готували в єзуїтських колегіумах, Віленській академії (університеті), закордонних університетах. В закладах викладали: грецьку, латину, церковнослов'янську, польську, російську, німецьку, французьку, метафізику, риторику, логіку, поетику, право, основи християнської доктрини та ритуалу, загальну історію та Речі Посполитої (з XIX ст. — історію Російської імперії), фізичну та політичну географію, арифметику, алгебру, геометрію, фізику, астрономію, зоологію. В 1820-1830-х роках базиліанські школи були закриті урядом Російської імперії або перетворені на семінарії та православні духовні школи.

Список василіанських колегіумів:

Холмський василіанський колегіум (1639—?)

Піари

Список піарських колегіумів:

Театинці

Список театинських колегіумів:

Collegium Nobilium

Докладніше: Колегіум нобіліум

Філії:

Колегіуми в Угорському королівстві

Ужгородський єзуїтський колегіум (1640)

Православні колегіуми

Реформація на землях Речі Посполитої призвела до появи не тільки протестантських шкіл, але й до заснування першої православної Острозької слов'яно-греко-латинської школи. Але вже невдовзі в республіці розпочалась контрреформація, і в результаті з'явилась значна мережа католицьких шкіл. На противагу їм почали з'являтись братські школи які взяли за зразок Острозьку академію. Проте останню чекало перевідкриття в якості єзуїтського колегіуму, а рівень освіти братських шкіл був незрівнянним порівняно з єзуїтськими. Внаслідок активної діяльності Петра Могили у вересні 1632 року відбулось об'єднання Київської братської і Лаврської шкіл, і в результаті було створено Києво-Братську колегію пізніше відому як Києво-Могилянський колегіум. Для нового навчального закладу київський митрополит перейняв в єзуїтських колегіумів не тільки ім'я, але й систему освіту яка пізніше також стала взірцем для нових навчальних закладів Лівобережжя.

В новітній історії колегіуми відомі переважно як середні навчальні заклади — гімназії. Зокрема заснована в 1870 р. представником давнього козацько-старшинського роду Григорієм Галаганом в пам'ять свого сина Колегія Павла Ґалаґана. А також мережа шкіл іменованих колегіумами під патронатом відновленої Києво-Могилянської академії.

Список православних колегіумів:

Києво-Могилянський колегіум (1631—1701)^[1]
Чернігівський колегіум (1700—1786)
Харківський колегіум (1722—1817)
Переяславський колегіум (1738—1788)

Див. також

Примітки

↑ за Гадяцьким договором 1658 р. отримала гідність академії, і згідно підтвердження 1701 р. це знайшло відображення в назві. В статусі академії проіснувала до 1817 р.

Джерела

Р. М. Колеґії // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 1077—1078.

Посилання

Колегіум [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Стаття «Колегіум» // «Словник української мови»: в 11 томах. Том 4. — К.: Наукова думка, 1973. — с. 217 [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Посохова Л. «Учні та викладачі православних колегіумів України наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.»: ч. 1, ч. 2
Климчук А. «Гощанський колегіум на Волині» // «Історична Волинь»

[1] за Гадяцьким договором 1658 р. отримала гідність академії, і згідно підтвердження 1701 р. це знайшло відображення в назві. В статусі академії проіснувала до 1817 р.

[1]