Відкрити головне меню

Координати: 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833° пн. ш. 26.51278° сх. д. / 50.32833; 26.51278

«Острозька академія»
ОА
Ostroh Academy.jpg
Центральний корпус НаУОА
50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833333336077430° пн. ш. 26.51277777780577694° сх. д. / 50.32833333336077430; 26.51277777780577694Координати: 50°19′42″ пн. ш. 26°30′46″ сх. д. / 50.32833333336077430° пн. ш. 26.51277777780577694° сх. д. / 50.32833333336077430; 26.51277777780577694{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Тип Греко-словяно-латинська академія
Засновано 1576 (відновлений у 1994)
Викладачів Зизаній Лаврентій, Никифор Парасхес Кантакузен, Герасим Смотрицький, Дем'ян Наливайко.

Острозька академія — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа, заснована у 1578 році князем Василем-Костянтином Острозьким.

Історія створення Острозької академіїРедагувати

Заснування Острозької Академії відносять до 1576 р. Вибір Острога пояснюється такими причинами:

  • зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного утвердження тут Василя-Костянтина Острозького) у 1574—1576 рр.,
  • центральним положенням його серед володінь князів Острозьких (їх «домоначальний град»);
  • розташуванням тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква),
  • існуванням культурних традицій,церкви і монастирі з їх бібліотеками, розвиток іконопису та музичного (хорового в першу чергу) мистецтва та ін..

Острозька школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа (? Вільнюський університет — 1570).

У 1576 році князь В.-К. Острозький засновує слов'яно-греко-латинську школу (академію) в Острозі. К.-В. Острозький вводив індивідуальне забезпечення для викладачів Академії, членів гуртка, письменників та друкарів. Варто згадати і кошти, які виділялися на будівництво приміщень, організацію навчання та друкування, забезпечення папером (у 1595—1596 р. було створено папірню в Острозі) та ін.

Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька. 7 лютого 1577 р. — перша згадка про академію в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божого». В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г.Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, І. Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі.

Вихованцями школи були: відомий учений і письменник Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі.[1]

Діячі пов'язані з Острозькою академієюРедагувати

  • Гальшка Острозька — княжна, небога Василя-Костянтина Острозького, фундаторка академії.
  • Василь Костянтин Острозький — фундатор академії, князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
  • Петро Конашевич Сагайдачний — гетьман, шляхтич «червоноруський» з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва, випускник Острозької академії.
  • Христофор Філалет — вигадане ім'я автора одного з найвидатніших творів української літератури кінця XVI ст. під назвою «Апокрисис». Дослідники сходяться на тому, що псевдонім нележить прибічникові князя К. Острозького протестантові Мартіну Бронєвському, відомому тогочасному письменникові, громадському і культурному діячеві.
  • Клірик Острозький — нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста кін. 16 — поч. 17 ст. Закінчив Острозьку академію, входив до літературного гуртка викладачів академії.
  • Зизаній Лаврентій — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч.
  • Никифор Парасхес Кантакузен — церковний діяч, полеміст, випускник Падуанського університету, викладав в Острозькій академії.
  • Герасим Смотрицький — письменник і педагог з дрібної шляхетської родини з Поділля. Був писарем у Кам'янець-Подільському старостві, 1576 запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де став одним з передових діячів вченого острозького гуртка; з 1580 Смотрицький — перший ректор Острозької академії.
  • Мелетій Смотрицький — український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч, випускник Острозької академії. Смотрицький є автором унікальної «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
  • Іван Федорович — діяч східнослов'янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, засновник Острозької друкарні.
  • Дем'ян Наливайко — український православний церковний діяч і письменник, член Острозького культосвітнього осередку, особистий духівник князя К.Острозького, викладач Острозької академії, брат Северина Наливайка, син кушніра.
  • Андрій Римша — український письменник і перекладач, випускник Острозької академії.
  • Кирило Лукаріс — православний церковний діяч, Патріарх Олександрійський (1602-21) і Константинопольський (з 1621), викладач Острозької академії.

Закриття Острозької академіїРедагувати

Закриття Академії було пов’язане з окатоличенням нащадків Василя Костянтина Острозького та діяльністю єзуїтів. Ліквідувала Академію онучка старого князя, дочка Наді та Олександра Острозького — Ганна-Алоїза (в заміжжі Ходкевич). Вона обмежує матеріально діяльність Академії, намагається звести її до рівня прицерковної школи, створює і матеріально забезпечує єзуїтський колегіум в Острозі (1624 р.)

Остаточно ліквідувати залишки Академії, запровадити в Острозі і інших маєтках унію Ганні-Алоїзі вдалось на пасхальну ніч 1636 р., спровокувавши виступ острожан. Таким чином 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Острозька академія XVI—XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С. .

Джерела та літератураРедагувати