Відкрити головне меню

Мартін Бронєвський (також Мартин Броньовський,[1] Марцін Броньовській і Мартін Броніовський з Бездзедза) (пол. Marcin Broniewski (Broniowski), лат. Martinus Bronovius de Biezdzedea; перша половина XVI ст. — до 31 березня 1593[2]) — дипломат Королівства Польського, державний діяч, історик, картограф, письменник і хронікер. Внук війта Потелича — теж Мартина Броньовського.

Мартін Бронєвський
Народився 16 століття
Трансільванія, Трансільванське князівство
Помер 17 століття
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність письменник, дипломат, картограф
Володіє мовами польська
Посада Q63869739?
Рід Q63531651?
Герб Тарнава

Зміст

БіографіяРедагувати

Представник шляхетського роду герба Тарнава з Семиграддя. В «Енциклопедії Українознавста» стверджували, що він — українець.[1] Дідичне село тепер має назву Bieździedza, знаходиться у ґміні Колачице Ясельського повіту Підкарпатського воєводства.

Його дід Мартин (Марцін) — бургграф Кракова, Рицар Гробу Христового в Єрусалимі, був також війтом Потелича, любачівським старостою. Батько — невідомо, хто з синів діда: Мартин — писар львівський генеральний та у Барський замок, чи Станіслав — перемиський хорунжий, який успадкував війтівство у Потеличу. Собещанський стверджував, що Станіслав — батько Мартина, але не наводив джерел. Ештрайхер теж без вагомих підстав стверджував, що королівський секретар М. Броневський у 1547 році був послом сейму.

В юності жив при дворі короля Сигізмунда II Августа. Отримав гарну освіту. Прихильник католицького табору, був у числі підписантів в 1573 р. проти Варшавської конфедерації. З 1577 р. виконував функції королівського секретаря Стефана Баторія (отримати посаду допомогли Ян Саріуш Замойський, Миколай Мелецький, краківський біскуп Пйотр Мишковський), який зробив його підчашим перемиським і старостою медицьким. Обирався послом на коронні сейми в 1580, 1590 і 1591 рр.

Під час Лівонської війни з Іваном Грозним у квітні 1578 р. був відправлений посланником до кримського хана Мехмеда II Герея. В Криму пробув 9 місяців і вніс значний внесок в укладення мирного договору ханства з Річчю Посполитою. Через рік, теж як посол від Стефана Баторія, знову побував у Кримському ханстві. У 1580 р. повернувся до Польщі і наступні роки служив при королівському дворі.

На з'їзді шляхти у Львові 7 січня 1587 року Юрій, Миколай, Христофор Броневські скаржились самі та від імені їх брата Мартина, що любачівський староста Ян Плаза відібрав у них дідичне війтівство у Потеличу, надане діду королем Яном Ольбрахтом. На сторону Броньовських стали Ян Саріуш Замойський, князь Острозький, Ян Димітр Соліковський

Восени 1590 року напав на Фаміличі — маєток луцького православного єпископа Кирила (Терлецького) з невідомих (ймовірно, маєткових) причин.[2]

ДоробокРедагувати

За результатами перебування в Криму склав опис відвіданого ним краю, доповнивши його деякими подробицями після другого перебування в Криму.

Твір цей було надруковано латинською мовою вперше в 1595 р. у Кельні, під заголовком: «Tartariae descriptio» («Опис Татарії (Тартарії)»), який вважається першим для того періоду часу описом Криму і інформацією про його жителів в Європі. Чудовий твір цей ґрунтовною розповіддю про все ним побачене й почуте. При всій тій скритності, якою захищали себе в той час не одні татари, гідне подиву, як Бронєвський дізнався навіть те дещо, яке він представив у донесенні своєму королю. Другим виданням вийшло в Лейдені в 1630 р., у відомому збірнику знаменитого друкаря Ельзевіра, під назвою: Russia seu Moscovia, itemqve Tartaria.

Складені ним карти північного узбережжя Чорного моря, також були унікальними для того часу і до цих пір вважаються чудовою спадщиною польської картографії.[3]

Згодом «Опис Тартарії» кілька разів передруковувався і перекладався на різні мови.

Мав великі знання, допитливість, і тому його «Опис» є одним з найкращих джерел для історії Криму і кримських татар.

Вибрані праціРедагувати

  • Tartariæ Descriptio… Cum Tabula Geographica Eiusdem Chersonesus Tauricæ. Item, Transsyluaniae, Ac Moldauiae, Aliarumque Vicinarum Regionum Succincta Descriptio Georgii a Reichersdorff… Preterea, Georgii Werneri de Admirandis Hungariæ Aquis Hypomnemation, Addita Tabella Lacus Mirabilis Ad Cirknitz.
  • Pogrom Tatarow Pzez… Hetmáná Koronnego Stánisłáwá Zołkiewskiego… W Wołoskiey Źiemi, 6 Octobris, W Roku 1620. Prży Tym Ordynek Wypráwy Tátárskiey Ná Woynę… Y Zás Edykt Kozakow Nizwych.

РедагуванняРедагувати

  • M. Bucella Epistola… Georgii Chiacor… de morbo et obitu… Stephani regis. — Koloszwar, 1587.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Картографія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 3. — С. 978.
  2. а б Chodynicki K. Broniewski (Broniowski) Marcin… — S. 462.
  3. Останній раз ці карти було надруковано в 1963 році.

ДжерелаРедагувати