Медика
Медика (пол. Medyka) — село в Польщі, у гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу кордону з Україною. Є центром ґміни. Розташоване за 13 км від Перемишля та за 72 км від регіональної столиці Ряшева. Поблизу села розташований міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон Медика — Шегині. Населення — 2664 особи (2011[1]).
Село
 побудована у 1800, зруйнована після 1946 р. (рисунок 1836 р.) Координати 49°48′15″ пн. ш. 22°55′55″ сх. д. / 49.80416666669477621° пн. ш. 22.93194444447177816° сх. д.Координати: 49°48′15″ пн. ш. 22°55′55″ сх. д. / 49.80416666669477621° пн. ш. 22.93194444447177816° сх. д.
|
ІсторіяРедагувати
У 1460 році селяни з Медики скаржились на перемиського старосту[2] Якуба Конецпольського,[3] який обтяжував їх новими роботами зверх прийнятої тоді одноденної панщини на тиждень.
В першій половині ХІХ ст. Медика була "Tusculum"ом для галицьких вчених, митців.
Дідич містечка граф Ґвальберт Павліковський (†1852) у першій половині ХІХ ст. зібрав значну колекцію, зокрема, бібліотеку. Її 1849 року перевзли на постійно до Львова (помістили в кляшторі домініканців) після того, як двір дідичів зайняли російські окупанти, що йшли до Угорщини. З кляштору збірку перемістили до спеціально збудованого павільйону на вулиці 3-го Мая. Збірка стала однією з важливих частин зборів закладу Оссолінських у Львові після її передачі 1922 року внуком Яном Ґвальбертом Павліковським.[4]
Містечко було полем боїв Української Галицької Армії і Війська Польського 1918 року.
На 01.01.1939 в селі (разом з Халупками Мединецькими) проживало 3320 мешканців, з них 1760 українців-грекокатоликів, 300 українців-римокатоликів, 900 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду, 160 євреїв[5]. 1939 року поселення включене до складу УРСР, увійшло до новоутвореної Дрогобицької області. Містечко було районним центром Медицького (Медиківського) району. Район 1948 року було приєднано до Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква Преображення ГосподньогоРедагувати
Парафіяльна церква Преображення Господнього, збудована з дерева, очевидно на місці більш давньої, у 1800 році, була реконструйована в 1923 р. Покровителями храму в 1809-1939 роках були Павликівські. Після виселення українського населення церква була зруйнована.[6]
Будівля мала дво-дільну структуру плану. Коло порталу західного входу, був невеликий ґанок. Покрита споруда була двосхилим дахом, завершеним невеликим, кулястим куполом. До складу церковного комплексу також входила дерев'яна дзвіниця, дерев'яні ворота і дерев'яна огорожа, покрита дахом з горизонтально розташованих дощок. Залишилось зображення церкви на рисунку 1836 року, ще до її реконструкції 1923 р.[6]
Костел Петра і ПавлаРедагувати
Споруда зведена у 1604 році із розташування вівтаря на південь. У 1850 році був розбудований та прикрашений зсередини. У 1880 році вежа була відділена від загального об'єму будівлі та перенесена на кілька метрів далі де виконує функцію дзвіниці. Покритий бляхою, з якої також виконана невелика сигнатура. Після побудови нового костелу перестав використовуватись.[7]
ТранспортРедагувати
З Перемишля до Медики курсують:
- Приміський поїзд Ряшів-Перемишль-Медика Курсує тричі на добу. Проїзд 1,90 зл.
- Міський автобус № 9 по графіку, перший рейс о 4.06, останній о 21.25. Проїзд 2 зл.
- маршрутка від автовокзалу по наповненню з 7.30 до 17.30 в робочі дні. Проїзд 3 зл.
Пам'яткиРедагувати
- костел Св. Петра і Павла (1607)
- синагога
Відомі людиРедагувати
- Куліш Віктор Васильович — український учений-фізик; доктор фізико-математичних наук, професор.
- отець Лозинський Йосиф — парох містечка з 1836 року.[8]
- Тадеуш Павліковський — польський режисер і театральний діяч.
- Ян Павліковський — польський природоохоронець, уродженець містечка
- Ягайло — король, перебував тут.[9]
Медицькі старостиРедагувати
ДемографіяРедагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1320 | 276 | 936 | 108 |
| Жінки | 1344 | 286 | 823 | 235 |
| Разом | 2664 | 562 | 1759 | 343 |
ПриміткиРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медика
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 179.
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 236. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 222. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56, 121.
- ↑ а б Fraczek A. Kopia na placu. Skarby Podkarpackie #6(31) 2011 -S.17
- ↑ Paszek Р. Kościół w Medyce pw. św. Piotra i Pawła / TuHistoria.pl
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 155.
- ↑ Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009. — С. 173. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
ДжерелаРедагувати
- Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том III — Вінніпеґ, 1966. — С. 217.
- Medyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 236. (пол.) — S. 236—240. (пол.)