Колегіум нобіліум

Колеґіум нобіліум (лат. Collegium Nobilium; укр. шляхетний коледж, колеґія шляхти, вишкіл шляхетства) — вищий навчальний заклад (конвікт), заснований у XVIII столітті у м. Варшаві Станіславом Конарським, а також сучасна назва історичної будівлі на варшавській вулиці Мьодовій № 22/24, де ця академія розміщувалася. Зараз в будівлі розташовується Театральна академія імені Александра Зельверовича і комплекс державної музичної школи № 1.

Колегіум нобіліум
КН
VARSOVIA. Nobilium Collegium.JPG
Сучасний вигляд споруди «Колегіума нобіліума» (фото, 2012 р.)
м. Варшава, Польща Польща
Назва латиною Collegium Nobilium
Тип конвікт
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Варшава
Засновано 1740
Засновник Станислав Конарський
Приналежність Католицька Церква
Кампус зруйнований під час польського повстання
Адреса вул. Мьодова № 22/24
ліквідований 1832
CMNS: Колегіум нобіліум на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Старовинний вигляд споруди «Колегіума нобіліума» (акварель, 1788 р., робота Зигмунта Фогеля)

Зазначений Колегіум заснований у Варшаві піарами в 1740 році спочатку як «Колеґіум Новум» лат. Collegium Novum. Його тип — «конвікт». Але назву було змінено восени 1741 року на «Колегіум нобіліум». Цей навчальний заклад розташовувався на варшавській вулиці «Длуга». А потім переведений на вулицю «Мьодову». Станіслав Конарський підібрав добре освічених вчителів для викладання історії, права (дворічний клас навчання з уперше включеним польським й міжнародним правом), економіки, література (сучасних письменників) та інших наук. Навчальний заклад був елітним, де навчалися сини шляхтичів як й інші дворянські навчальні заклади тодішньої Європи, де учням прищеплювали добрі манери поведінки, навчали правилам спілкування та фехтування. Це була перша в історії Польщі освітня будівля, що мала всі необхідні приміщення для гігієни. Колегіум належав чернечому католицькому орденові Піарів, мав статус приватного закладу, а отримував кошти на утримання з державної скарбниці.

Мета цієї установи було виховувати нове покоління громадян своєї держави, еліти Речі Посполитої. Випускники цього навчального закладу причетні до відомих реформ і державних перетворень, історичного Чотирирічного Сейму та Конституції 3 травня 1791 р..

Колегіум мав п'ять класів. Навчання тривало вісім років (класи II, IV і V були по два роки). Вишкіл мав новаторську педагогічну методику, концентрував увагу на галузі природничих наук, математики, філософії (з веденням дискусії в стилі «цицеронської» риторики). А також, сучасні мови з меншим натиском на латинську та грецьку мови. Але основною мовою навчання була латина[1]. На основі методики цього закладу пізніше була основана реформа у 1773–1794 роках, впроваджена «Комісією Народної Освіти» (пол. Komisja nad Edukacją Młodzi Szlacheckiej Dozór Mająca, пол. Komisja Edukacji Narodowej від лат. educatio — «виховання»).

Даний навчальний заклад проіснував до 1832 року — після польського повстання 1830—1831 рр. був ліквідований владою Російської імперії. Був одним з попередників Варшавського університету.

ФіліїРедагувати

Засноване театінцями:

Засноване піарами:

Засноване єзуїтами

Відомі вчителіРедагувати

  • Адам Нарушевич
  • Теодор Островський (1750–1802)
  • Іґнацій Заборовський (1754–1803)
  • Едмунд Андрашек (1784–1837)
  • Антоні Якуб Вишневський (1718–1774)
  • Францишек Сярчинський (1758–1829)
  • Стефан Люскіна (1725–1793)
  • Міхал Димітр Краєвський (1746–1817)
  • Онуфрій Копчинський (1735–1817)

та ін.

Відомі студентиРедагувати

(лат. Notable alumni)

та ін.


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Блинова Тамара Борисовна // «ИЕЗУИТЫ В БЕЛАРУСИ» (Их роль в организации образования и просвещения). Научное издание — г. Гродно: «Гродненский государственный университет имени Янки Купалы», 2002 г. 425 с. (рос.)
  • Bartczakowa A., «Collegium Nobilium», Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1971. (пол.)
  • Bielski Sz., Vita et seripta quorumdam e Congregatione Cler. Reg. Scholarum Piarum in provincial polona prefeasorum…, Varsaviae 1812, p.57.
  • Kamieński K., Dzieje konwiktu pijarów n. Żoliborzu, oprac. R. Mączyński. (пол.)
  • Karczewski A., Z działalności budowlanej i artystycznej oo. Pijarów w Polsce, в «Nasza Przesłość» 1962, p. 237. (пол.)
  • Łagowski F., Collegium Nobilium Stanisława Konarskiego, Warszawa 1888 (Warszawa: K. Kowalewski). (пол.)
  • Mączyński R., Gdzie mieścił się konwikt Konarskiego? : rozważania o gmachach szkolnych Collegium Regium w Warszawie, Warszawa, Kraków: IHNOiT. PAN: Wydaw. ZPPP, 1993 (Kraków: KPZP).
  • Mączyński R., Pijarski pałac Collegium Nobilium w Warszawie, Warszawa: Upowszechnianie Nauki Oświata «UN-O», 1996. (пол.)
  • Mączyński R., Teatr pijarskiego konwiktu Collegium Nobilium w Warszawie «Pamiętnik Teatralny» 1988 No. 3-4, p. 287–358.
  • Mączyński R., Zespoły architektoniczne Collegium Regium i Collegium Nobilium warszawskich pijarów 1642–1834, Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2010.
  • Ordynacje wizytacji apostolskiej dla polskiej prowincji Szkół Pobożnych в S. Konarski, Pisma pedagogiczne, ed. Ł. Kurdybach, Wrocław 1959, p. 283. (пол.)
  • Żolibor: i w nim konwikt Xięży Piiarów założony przez Stanisława Konarskiego S: P: przy Miodowéy Ulicy r: 1744 przeniesiony w to przyiemne miéysce r: 1807,S.l., post 1822. (пол.)

ПосиланняРедагувати