Подрезенко Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Подре́зенко (14 серпня 1973 — 12 липня 2014) — солдат Збройних сил України, герой російсько-української війни.
| Подрезенко Олександр Васильович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 серпня 1973 Сєверодонецьк | |
| Смерть |
12 липня 2014 (40 років) Жовте | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 1973 року у місті Сєвєродонецьк. Проживав у Луганську. Одружився, у подружжя народилася дочка. З травня 2014-го — один з перших добровольців, командир відділення, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Кац». В травні-червні здійснював з підрозділом партизанські бої в Луганську, визволяв місто Щастя. У червні померла від раку його дружина.
12 липня 2014 розвідгрупа «Каца» поблизу села Жовте (Слов'яносербський район), під Луганськом, спустилась з висоти вниз, щоб пошукати місце для встановлення «секрету». Група була на чорній Ниві, в машині було п'ять чоловік — «Нельс» за кермом, поруч «Кац» (командир групи). На задньому сидінні «Валькірія» та «Умар», і в багажнику з кулеметом сидів «Святозар». Внизу, у полі, вони спробували розвернутись і підірвались на фугасі, який було закладено в тому місці. За силою вибуху то радше була протитанкова міна, хоча були і версії про керований фугас. Сергій Карпенко («Нельс») і Олександр Подрезенко («Кац») загинули одразу, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею, Артем Нетруненко («Умар») за декілька годин помер у шпиталі від поранень і крововтрати[1][2][3][4][5].
Без Олександра лишилися дочка, мама, сестра, бабуся.
Похований у селі Маловенделівка, Новоайдарський район.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Примітки ред.
- ↑ На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять… // «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 11 вересня 2016.
- ↑ Спочатку вони потрапили під обстріл Граду… // Nastya Stanko, 13 липня 2014
- ↑ У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина // «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014
- ↑ «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200х // «LB.ua», 13 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 11 вересня 2016.
- ↑ Вручення нагороди бабусі КАЦа
Джерела ред.
- Подрезенко Олександр Васильович
- Мати загиблого героя отримала визнання його подвигу(рос.)
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |