Нетруненко Артем Віталійович
Арте́м Віта́лійович Нетру́ненко[1] (нар. 7 жовтня 1989, Ворошиловград, УРСР — пом. 12 липня 2014, передмістя Луганська, Україна) — український військовик, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ, позивний «Умар». Загинув у ході війни на сході України у передмісті Луганську. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
| Нетруненко Артем Віталійович | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 жовтня 1989 Ворошиловград, УРСР |
| Смерть |
12 липня 2014 (24 роки) передмістя Луганська, Україна |
| Alma Mater | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Псевдо | Умар, "Валькірія" |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
ред.Артем Нетруненко мав історичну освіту, закінчив Луганський університет імені Тараса Шевченка 2006—2011 рр за спеціальністю «Історія та основи права». Брав участь у луганському Євромайдані. Мав україно-чеченське походження, мусульманин за віросповіданням та відвідував мечеть[2]. З 2012 року був членом політичної партії «Громадянська позиція».
Російсько-українська війна
ред.Із першого дня створення став до лав батальйону «Айдар», що в складі Збройних Сил України. 25 травня брав участь у бойовій операції із затримання 14 терористів, що пробували зірвати вибори президента України в Новоайдарському районі. Надалі брав участь у визволенні міста Щастя від російських терористів, у боях за селища Металіст та Жовте у передмістях Луганська. Був поранений осколком в ногу.
12 липня 2014 розвідгрупа «Каца» поблизу села Жовте (Слов'яносербський район), під Луганськом, спустилась з висоти вниз, щоб пошукати місце для встановлення «секрету». Група була на чорній Ниві, в машині було п'ять чоловік — «Нельс» за кермом, поруч «Кац» (командир групи). На задньому сидінні «Валькірія» та «Умар», і в багажнику з кулеметом сидів «Святозар». Внизу, у полі, вони спробували розвернутись і підірвались на фугасі, який було закладено в тому місці. За силою вибуху то скоріше була протитанкова міна, хоча були і версії про керований фугас. Сергій Карпенко («Нельс») і Олександр Подрезенко («Кац») загинули одразу, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею, Артем Нетруненко («Умар») за декілька годин помер у шпиталі від поранень і крововтрати[3][4][5][6][7].
Задля поховання в рідному місті, до визволення Луганська українськими військами від терористів тіло Артема Нетруненка перебувало в морзі Старобільська.[2]
26 лютого 2015 року посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня[8].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Герої не вмирають!. «Facebook». Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ а б «Український чеченець віддав життя, захищаючи Батьківщину», 15 липня 2014 року
http://umma.ua/ru/news/ukraine/Ukrainskiy_chechenets_otdal_zhizn,_zashchishchaya_Rodinu/26576 [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.] - ↑ На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять… // «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 27 липня 2014.
- ↑ Спочатку вони потрапили під обстріл Граду… // Nastya Stanko, 13 липня 2014
- ↑ У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина // «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014
- ↑ «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200х // «LB.ua», 13 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2014.
- ↑ Вручення нагороди бабусі КАЦа
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
ред.- Український чеченець віддав життя, захищаючи Батьківщину. «Umma.inform». Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |