Відкрити головне меню

Вулиця

елемент інфраструктури населеного пункту
На вулицях Києва
Проспект Шевченка у Львові (за визначенням — бульвар)

Ву́лиця — обмежений принаймні з одного боку рядом будинків простір у межах міста або іншого населеного пункту, призначений для пересування людей, проїзду транспорту, розміщення соціальної інфраструктури та споруд. Зазвичай вулиця обмежена рядами будинків з обидвох сторін проїзної частини. Обов'язковим елементом вулиці є тротуар для пішоходів. Додатковими елементами вулиць можуть бути трамвайні колії, велосипедні доріжки, розподільчі смуги (зелені насадження, газони) й огорожі. Крім того, уздовж вулиць під тротуарами та проїзною частиною прокладаються численні міські комунікації: водо- та газорозподільні системи, теплові мережі, лінії зв'язку, електричні кабелі тощо.

Історично вулиці виникли у містах як транспортні напрямки (дороги), які з'єднували в'їзні брами з ринковою, вічевою або іншою головною площею міста. Вулиці відігравали також значну роль в обороноздатності міст, такі вулиці зазвичай проходили уздовж стін та призначалися для швидкого переміщення оборонців, зброї й інших ресурсів між фортифікаційними елементами міста. Згодом вулиця стала одним із найважливіших елементів містобудування й елементом локалізації споруд (поштова адреса, адреса земельної ділянки тощо) у містах та інших населенних пунктах.

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

Загальнослов'янське вулиця етимологічно споріднене з «вулик»: воно походить від прасл. *ulica, демінутивного утворення від *ula (первісно — «порожнина»), що виводиться від пра-і.е. *aul-. Можливо, споріднене з грец. αὐλών («яр», «міжгір'я»), αὐλός («дудка», «авлос»)[1].

Типи вулицьРедагувати

Залежно від функцій і значущості вулиці можуть поділятися на житлові, промислові, торговельні, ділові, головні та другорядні.

Залежно від особливостей формування виділяють такі типи вулиць:

  • Проспект — пряма, довга, широка вулиця з твердим покриттям та зеленими насадженнями вздовж вулиці.
  • Набережна — вулиця вздовж річки чи великої водойми (озеро, море, океан).
  • Бульвар — вулиця, яка має розміщену вздовж її осі (зазвичай посередині) широку обсаджену деревами алею з лавами для відпочинку.
  • Провулок — невеличка вулиця, що з'єднує дві більших.
  • Тупик (глуха вулиця, сліпа вулиця) — вулиця або провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду.
  • Узвіз — вулиця, що має крутий підйом. (наприклад, Андріївський узвіз у Києві).

Такий поділ є умовним, а назви складаються історично, тому, наприклад, у деяких містах провулки є довшими і ширшими, ніж вулиці в інших.

Див. такожРедагувати

Поняття правил дорожнього рухуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.

ДжерелаРедагувати