Газо́н (фр. gazon — «дерен») — природне декоративне покриття, яке складається з штучно висіяних або висаджених рослин, які утворюють рівномірне площинне покриття.

Газон біля Замку Балморал

Згідно з правилами дорожнього руху газон — це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.[1]

РізновидиРедагувати

Розрізняють такі:

Класи газонів:

  • злаковий — найпоширеніші газони, які утворюють з суміші злакових культур;
  • мавританський — влаштовують із суміші гарноквітучих однорічних рослин;
  • з багаторічних ґрунтово-покривних рослин.

Типи газонів:

  • Декоративні газони поділяють на:
    • партерні газони- найбільш декоративні, влаштовують на передніх планах садово-паркової композиції. До таких газонів пред'являють найбільші вимоги, повинні мати рівномірний густий однорідний травостій;
    • садово-паркові газони — найчастіше використовують саме цей вид газону, стійкий до механічних пошкоджень, довговічний, тіньовитривалий;
    • лугові газони — влаштовують на великих територіях, шляхом покращення існуючих травостоїв природного походження.
  • Спортивні газони призначені для зайнять спортом, витримують значні механічні навантаження, мають дернину підвищеної міцності, протистоять розривам і проколам.
  • Спеціальні газони — влаштовують на обочинах магістралей, санітарно-захисних зонах, промислових забудов. Закріплюють ґрунт, поглинають пил (травостій поглинає з атмосфери 30 тон пилу на гектар за період вегетації) і шум, підвищує вологість повітря і знижує температуру над газоном, а отже регулює тепловий режим території.

Рулонний газон являє собою заздалегідь вирощений щільний дерн. Такий дерн не має бур'янів, складається виключено з культурних газонних трав.

Для захисту від надмірного витоптування трави газону в людяних місцях газони улаштовують на так званих газонних решітках.

СіянняРедагувати

Для засівання газону використовується підготовлений грунт та насіння трави: це може бути як перекопаний існуючий ґрунт, так і приводний ґрунт. Для низовин, не застоюється вода, потрібне підсипання грунту для унеможливлення болота, або облаштування дренажа ґрунту. Перекопана земля розгромаджується, зверху посипається насінням газонної трави. Насіння газонної трави обов'язково потрібно заховати всередину грунту граблями, задля уникнення поїднання птахами — голубами або горобцями — птахи збирають насіння зверху та здатні викопувати мілко заховане, спричиняючи проростання газону з проплішинами. Оптимальне залягання насіння трави 1-1,5 см. При висадці у міських умовах зграї голубів можуть повністю з'їдати посівний матеріал — як міру додаткових захистів від поїдання птахами рихлий грунт втамбовують, захищаються гіллям або сіткою, може використовуватись попередньо оброблене відвілікаючими засобами насіння, що зберігає його від поїдання.[2]

КритикаРедагувати

  • Газони знижують природне біорізноманіття, особливо це небезпечно при великій їх площі
  • Для поливу газонів необхідна велика кількість води.
  • Гербіциди, які використовуються для видалення бур'янів, можуть наносити серйозної шкоди довкіллю.
  • Кількість кисню, який здатний виділяти англійський і партерний газон і поглинання вуглекислого газу в кілька разів менше, ніж у природного різнотрав'я.
  • Добрива при неправильному дозуванні потрапляють у ґрунтові води

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати