Відкрити головне меню
Храм Гефеста, грецький храм в Афінах 449 р до н.
Амарнатх, відкритий до паломництва уже в 300 році до нашої ери.
Храм Махабодгі

Храм (від стцерк.-слов. храмъ) — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

Слово «храм» запозичено з церковнослов'янської (у якій воно мало значення «будинок, будівля, житло, дім»), де воно походить від праслов. *xormъ і відповідає давньоруському «хороми» — формі зі східнослов'янським повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові[1]. У зв'язку з тим, що слово «храм» у значенні «дім» вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення «Божий дім, церква, храм».

Функції храмівРедагувати

Значення храмів часто набагато ширше культових функцій, що ними виконуються і релігійних ідей, які він втілює. У символіці архітектури та декоративного оздоблення храмів розкриваються уявлення про Всесвіт, у багатьох епохах (особливо — в середні століття в Європі) храми були місцем громадських зборів, урочистих церемоній, мали меморіальний характер. Монументальні будівлі храмів, розташованих у вузлових точках міста, мали велике містобудівне значення й виділялися з-поміж рядової забудови.

АрхітектураРедагувати

Типи храмів та історія їх розвитку обумовлені, окрім культових вимог, та загальним розвитком архітектури й будівельної техніки у різних народів у різних країнах. Архітектура храмів (святині, християнської церкви, мусульманської мечеті, юдейської синагоги, буддійського храму) історично видозмінювалося відповідно до розвитку зодчества в різних країнах і набувала яскраву національну своєрідність.

У багатьох країнах світу, будівлі храмів, що є визначними пам'ятками національного зодчества, знаходяться під охороною держави.

Деякі противники традиційних релігійних течій заперечують необхідність особливих культових споруд (храмів, будинків молитви, мечетей тощо).

 
Піраміда Майя. Кукулькан

Різновиди храмівРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.