Грана́та — один з видів вибухової зброї, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника уламками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху.

РГ-42 — осколкова граната наступальної дії
Ручна осколкова граната Ф-1
Протипіхотна граната німецького зразка періоду ІІ світової війни, експонат музею історії Трускавця

Історія

ред.

Слово граната походить від нім. Granate чи італ. granata («гранат») і пов'язана з тим, що плоди цієї рослини нагадували розривні метальні снаряди формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху[1].

Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (9601279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік противника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції противника.

У Російській імперії кінця XIX — початку XX «гранатами» називали порожнисті артилерійські снаряди вагою менш ніж 1 пуд[2].

Класифікація

ред.

Розрізняють декілька типів гранат:

За призначенням гранати розподіляються на:

Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки та відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить зі швидкістю приблизно 1 см на секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути й під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати містить запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може містити пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.

Тактико-технічні характеристики

ред.
ТТХ Ручних гранат ЗС України
РГД-5 РГ-42 РГН Ф-1 РГО РКГ-3Е
Тип гранати Наступальна Оборонна Протитанкова
Характер бойової дії Осколкова Кумулятивний спрямований
Принцип дії механізму гранати Дистанційний Ударно-дистанційний Дистанційний Ударно-дистанційний Ударний
Час горіння запалу, с 3,2-4,2 3,2-4,2 Миттєве (3,2-4,2) 3,2-4,2 Миттєве (3,2-4,2) Миттєве
Радіус убивчої дії, м до 25 до 25 до 25 до 200 до 200 -
Маса зарядженої гранати, г 310 420 310 600 565 1070
Середня дальність кидка гранати, м 40-50 30-40 40-50 35-45 35-45 15-20
Маса ящика з гранатами, кг 14 16 14 20 20 24
Кількість гранат і запалів у ящику 20 20 20 20 20 12

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. Граната // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

ред.
  • Архів Гранати (Кафедра СФП ННІПСК Національної академії внутрішніх справ)