Національне антикорупційне бюро України

правоохоронний орган, який спеціалізується на виявленні та розкритті корупційних злочинів

Націона́льне антикорупці́́йне бюро́ Украї́ни (НАБУ[3]) — правоохоронний орган з широкими силовими повноваженнями, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів. Утворене Президентом України 16 квітня 2015 року на чолі з директором Артемом Ситником[4][КОНСТ 1][КОНСТ 2]. Бюро розслідує корупційні справи, до яких причетні держслужбовці категорії «А» (Детальніше[⇨]).

Національне антикорупційне бюро України
НАБУ
NABU.svg
 
National Anti-Corruption Bureau of Ukraine 06.jpg
 
Загальна інформація:
Тип: антикорупційний правоохоронний орган
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 16 квітня 2015[1]
Девіз: Знешкодити та запобігти
Структура:
Директор: Артем Ситник
Керівна організація: Small logo of the Verkhovna Rada of Ukraine.svg Верховна Рада України
(здійснює контроль)
Ключовий документ: Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»
Кількість співробітників: 700
Бюджет: 1.1 млрд (2021)[2]
Кількість тер. підрозділів: 3 територіальні управління:
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: м. Київ, вул. Сурикова, 3
50°26′07″ пн. ш. 30°28′26″ сх. д. / 50.435294° пн. ш. 30.473970° сх. д. / 50.435294; 30.473970
Веб-сайт:
nabu.gov.ua
Територіальні відділення НАБУ
Ukraine NABU.svg

Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Національне антикорупційне бюро України
Вхід до Центрального управління

Передумови й ідеологія створенняРедагувати

Корупція завжди залишалася однією з найсерйозніших проблем України. Протягом часу президентства Віктора Януковича ситуація з корупцією у вищих ешелонах влади послідовно погіршувалася[5].

Через рік після Революції гідності Україна залишалася найбільш корумпованою країною Європи: за результатами глобального Індексу сприйняття корупції 2014 (Corruption Perceptions Index) країна посідає 142 місце зі 175. Отже, Україна залишається тотально корумпованою державою[6].

Існуючий механізм протидії корупційним проявам в Україні є неефективним. Одним зі шляхів покращення ситуації законодавець вважає інституційну реформу органів, що здійснюють досудове розслідування та кримінальне переслідування у справах про корупційні злочини. Тому парламентом було схвалено створення нового автономного органу (поза системою існуючих правоохоронних органів), основною функцією якого є виявлення та розслідування корупційних злочинів, що становлять особливу суспільну небезпеку[7].

Таким органом стало Національне антикорупційне бюро. Його створення було передбачене Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», прийнятим 14 жовтня 2014 року[8]. На етапі законопроекту він мав назву «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції». Закон набрав чинності 25 січня 2015 року.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Подібні антикорупційні структури існують у низці країн — перелік списком[en].

Створення Бюро було програмним пунктом Коаліційної угоди парламентської більшості та вимогою Міжнародного валютного фонду[9][10].

ПовноваженняРедагувати

Обов'язкиРедагувати

Національне бюро:

  1. здійснює оперативно-розшукові заходи;
  2. здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності[⇨], а також інших, визначених законом;
  3. проводить перевірку на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  4. вживає заходи щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, які можуть бути предметом конфіскації, здійснює діяльність щодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
  5. взаємодіє з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами для виконання своїх обов'язків;
  6. здійснює інформаційно-аналітичну роботу;
  7. забезпечує особисту безпеку працівників Національного бюро та інших визначених законом осіб;
  8. забезпечує на умовах конфіденційності та добровільності співпрацю із особами, які повідомляють про корупційні правопорушення;
  9. звітує про свою діяльність та інформує суспільство про результати своєї роботи;
  10. здійснює міжнародне співробітництво[11].

ПраваРедагувати

Права Національного бюро та його працівників детально описані у статті 17 відповідного Закону[12].

У жовтні 2019 року Бюро отримало право вести автономне від СБУ прослуховування фігурантів кримінальних справ, а також було упорядковане прийняття на роботу негласних співробітників[13].

ПідслідністьРедагувати

Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів[14]:
Стаття КК Хоча б за однієї з таких умов:
191 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем Злочин вчинено високопосадовцем[К 1] Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди ≥ 500 мінімальних заробітних плат
2062 Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
209 Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
210 Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
211 Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
354 Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стосовно працівників юридичних осіб публічного права)
364 Зловживання владою або службовим становищем
3661 Декларування недостовірної інформації
368 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди
3685 Незаконне збагачення
369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі Злочин вчинено щодо високопосадовця
3692 Зловживання впливом
410 Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Контроль за діяльністюРедагувати

Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється Комітетом ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Директор Національного бюро:

  • інформує Президента, Верховну Раду та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Національного бюро та його підрозділів, про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб;
  • щороку не пізніше 10 лютого та 10 серпня подає Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність Національного бюро протягом попередніх шести місяців.

Щороку проводиться незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності НАБУ комісією зовнішнього контролю у складі трьох членів. Вперше ними стали:

З метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень у діяльності працівників Національного бюро в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директорові Національного бюро. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Національного бюро кримінального правопорушення, підрозділ внутрішнього контролю негайно повідомляє про це Генерального прокурора України чи його заступника.

Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п'яти осіб.

Підрозділи внутрішнього контролю здійснюють моніторинг способу життя працівників Національного бюро з метою встановлення відповідності рівня життя працівника майну і доходам цього працівника та його членів сім'ї згідно з декларацією про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру.

Національне бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному веб-сайті та в інших формах регулярно інформує суспільство про свою діяльність.

З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу[18].

5 червня 2015 р. відбулося перше відкрите інтернет-голосування за кандидатів до Ради громадського контролю. За результатами голосування до Ради було обрано 15 членів, які представляють 6 громадських об'єднань та організацій. Зі свого складу Рада обрала голову — Віталія Шабуніна[19]. Згодом за позовом Алієва Ш. Н. інтернет-голосування було визнано протиправним, проте ухвала суду набула чинності вже після закінчення каденції[20]

Другий склад РГК, обраний 31 травня 2017 р., очолив Роман Маселко[21]. Результати цього голосування також були оскаржені в судовому порядку, позов подав О. Шевчук[22], проте на момент закінчення каденції цей позов не був розглянутий.

Вибори третього складу РГК відбулися 30 травня 2018 року[23]. Очільницею обрана Тетяна Локацька[24].

Вибори четвертого складу РГК відбулися 29 травня 2020 року.[25] Очільником обраний Марк Савчук. [26]

СтруктураРедагувати

Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь[27].

Станом на вересень 2020 року НАБУ має наступну структуру[28][29]:

  1. Керівництво
  2. Головний підрозділ детективів
  3. Другий підрозділ детективів
  4. Оперативно-технічне управління
  5. Управління аналітики та обробки інформації
  6. Управління бухгалтерського обліку та звітності
  7. Управління інформаційних технологій
  8. Управління забезпечення фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням
  9. Юридичне управління
  10. Управління по роботі з громадськістю
  11. Управління зовнішніх комунікацій
  12. Управління внутрішнього контролю
  13. Територіальні управління
  14. Управління спеціальних операцій
  15. Відділ по роботі з персоналом
  16. Відділ документообігу
  17. Режимно-секретний відділ
  18. Відділ забезпечення роботи Директора бюро

Територіальні управлінняРедагувати

 
Створені територіальні управління

Першою редакцію Закону були передбачені територіальні управління НАБУ у Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві, Краматорську, Києві. На даний час Законом визначено, що Директор утворює своїм рішенням не більше семи територіальних управлінь, а також додаткові — у разі необхідності.

10 грудня 2015 року Директор Національного бюро А. Ситник підписав наказ про створення перших територіальних управлінь: Львівського, компетенція якого поширюватиметься на Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську, Хмельницьку області, та Одеського територіального управління, компетенція якого поширюватиметься на Одеську, Херсонську, Миколаївську, Кіровоградську області[30]. Їх керівники були призначені за результатом конкурсу 18 квітня 2016 року[31].

29 червня 2016 створено Харківське територіальне управління, яке поширюється на Харківську, Сумську, Дніпропетровську, Запорізьку області та територію проведення АТО: Луганську та Донецьку області[32].

ПрацівникиРедагувати

 
Артем Ситник
 
Гізо Углава

Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 500 осіб начальницького складу (ч. 6 ст. 5 Закону про НАБУ).

КерівництвоРедагувати

Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України[КОНСТ 2]. Верховна Рада України за пропозицією не менш як третини народних депутатів може прийняти рішення про звільнення Директора. Директор призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд[33].

Директори територіальних управлінь Національного бюро призначаються на посаду та звільняються з посади Директором Національного бюро[34].

Особам начальницького складу Національного бюро встановлюються такі спеціальні звання:

  • середній начальницький склад:
  • старший начальницький склад:
    • майор Національного антикорупційного бюро України;
    • підполковник Національного антикорупційного бюро України;
    • полковник Національного антикорупційного бюро України;

Особи начальницького складу складають присягу затвердженого змісту[35].

Вищі адміністративні посади Національного антикорупційного бюро України
Посада Хто обіймає Відколи
Директор Ситник Артем Сергійович 16 квітня 2015[КОНСТ 1]
Перший заступник Директора Углава Гізо Трістанович 27 квітня 2015
Заступник Директора Новак Анатолій Миколайович 15 травня 2015
Заступник Директора Варварська Тетяна Володимирівна 15 травня 2015

Порядок конкурсного відбору керівниківРедагувати

Директор Національного бюро призначається на посаду за поданням Конкурсної комісії відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору. До складу Конкурсної комісії входять по три особи від Президента[КОНСТ 2], Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

Організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія. Її членами можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет[36].

9 грудня 2014 року антикорупційна спільнота з Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна, Центру протидії корупції, Центру політичних студій та аналітики, руху ЧЕСНО запропонували кандидатури 12 осіб для публічного обговорення щодо членства в конкурсній комісії[37]. З них двоє — Джованні Кесслер та Віктор Мусіяка стали членами конкурсної комісії за квотою Верховної Ради[38], а Богдан Витвицький пізніше подавав документи на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України[39].

Члени Конкурсної комісії, обрані вперше
Посада
у комісії
ПІБ Рід занять Призначений за квотою
член Грицак Ярослав Йосипович доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Президента України
Підстава:[40]
секретар[41] Захаров Євген Юхимович голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи
голова[41] Чубаров Рефат Абдурахманович голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Всесвітнього конгресу кримських татар
член Зісельс Йосиф Самуїлович правозахисник, член Української Гельсинської групи Кабінету Міністрів України
Підстава:[42]
член Яновська Олександра Григорівна професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини
член Бутусов Юрій Євгенович журналіст, головний редактор «Цензор. НЕТ»
член Джованні Кесслер директор Європейського бюро по боротьбі із шахрайством Верховної Ради України
Підстава:[38]
член Нищук Євген Миколайович громадський діяч, колишній (на той час) Міністр культури України
член Мусіяка Віктор Лаврентійович громадський та політичний діяч, професор Києво-Могилянської Академії, один з авторів тексту Конституції України

Початковий конкурс 2015 рокуРедагувати

 
Рефат Чубаров — голова конкурсної комісії

Із 106-ма учасниками конкурсу, які за своїми документами відповідають вимогам до посади Директора, проводилися співбесіди у першому турі конкурсу.

До другого туру конкурсу пройшов 21 номінант, кожен з яких отримав позитивний висновок принаймні трьох членів Конкурсної комісії[43][44].

Другий тур подолали четверо осіб, які дістали 5 і більше голосів:

  1. Варічев Яків Миколайович, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  2. Сірий Микола Іванович, старший науковий співробітник Інституту Корецького, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  3. Ситник Артем Сергійович, адвокат, колишній слідчий прокуратури
  4. Чумак Віктор Васильович, народний депутат, генерал-майор юстиції[45][46].
Перелік питань до співбесіди
для претендентів на посаду Директора
[47]

1. Які критерії Ви використовуватиме для відбору персоналу НАБУ, зокрема, на керівні посади?
2. Які ситуації та фактори можуть вплинути на незалежне виконання Вами службових обов’язків Директора НАБУ?
3. Назвіть дві Ваших сильних якості для роботи на посаді Директора НАБУ і дві слабких сторони, які можуть завадити Вашій роботі Директором НАБУ?
4. Які першочергові організаційні заходи (крім підбору кадрів) Ви зробите на посту Директора НАБУ?
5. Як Ви розумієте феномен корупції в Україні і які Ваші пріоритети як Директора НАБУ в розслідувальній діяльності?
6. Що Ви зробите для утвердження довіри громадськості до НАБУ?
7. За якими критеріями Ви будете оцінювати ефективність роботи НАБУ через рік після призначення?
8. Наведіть приклади, що свідчать про факти Вашої боротьби з корупцією.

Оскільки Яків Варічев не пройшов спеціальну перевірку (при тому що ДФС висувала претензії до всіх), Комісія мала обрати двох або трьох кандидатів з-поміж решти, та представити їх Президенту для остаточного вибору[48].

Й. Зісельс і Є. Захаров висловили застереження щодо політичної заангажованості Віктора Чумака. Після довгого обговорення Зісельс закликав не підтримувати жодну кандидатуру. Врешті, голоси розподілилися так:

Сірий — 5
Ситник — 7
Чумак — 3.

Отже, Конкурсна комісія запропонувала Президенту України Петру Порошенку кандидатури Артема Ситника та Миколи Сірого на посаду Директора Національного антикорупційного бюро[49].

Засідання Конкурсної комісії з обрання кандидатів на посаду Директора транслювалися онлайн на каналі Адміністрації Президента України в YouTube: [6].

16 квітня 2015 року Президент визначився з першим очільником Бюро, яким став Артем Ситник[50][КОНСТ 1][КОНСТ 2].

Член Конкурсної комісії Юрій Бутусов про конкурс:

Уперше конкретні представники громадянського суспільства взяли на себе відповідальність за призначення керівника держструктури. І були створені й дотримані всі публічні процедури, яких раніше в Україні ніколи не було[51].

ДетективиРедагувати

Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи, які є державними службовцями.

5 травня 2015 року стартував відкритий конкурс на зайняття вакантних посад Детектив[52]. Проведення конкурсу передбачалося здійснити в два етапи: 1) кваліфікаційний іспит і 2) співбесіда[53].

758 кандидатів (із 980-ти), які успішно пройшли перший етап конкурсу, від подальшої участі в конкурсі були усунуті[54].

Всього планується призначити в НАБУ 242 детектива. У вересні 2015 призначені перші 25 детективів[55]. У жовтні їх було вже 70[56], у березні 2017 — 210[57].

Деякі з детективів проходили навчання у британських експертів із фінансової розвідки і боротьби з корупцією та відмиванням коштів[58].

ДіяльністьРедагувати

2015Редагувати

Перші детективи НАБУ вийшли на роботу 1 жовтня[59].

4 грудня, після призначення антикорупційного прокурора, вони внесли перші кримінальні провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань[60].

Перше затримання підозрюваного в корупції співробітники НАБУ провели 16 грудня[61].

2016Редагувати

НАБУ опинилося під критикою адвокатської спільноти через проведені обшуки на робочих місцях адвокатів, що працювали з фігурантами справи про злочинне заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування»[62].

Станом на 28 лютого було порушено 272 провадження та складено 79 обвинувальних актів щодо підозрюваних осіб, до суду скеровано 52 провадження. На рахунки держкомпаній завдяки діяльності НАБУ було повернуто 116 млн грн, запобігли розкраданню ще 583 млн грн. Загалом встановлено збитків, завданих державі, на 82,9 млрд грн.[63]

5 серпня Генеральна прокуратура України провела обшук і виїмку документів у НАБУ. Слідчі дії стосувалися провадження про незаконне прослуховування телефону, яке ініціював детектив НАБУ за заявою СБУ[64]. Подальше протистояння цих органів отримало назву «війна», хоча таке трактування спростовувалося керівниками обох відомств[65][66][67][68].

2017Редагувати

2 березня НАБУ затримало і вручило підозру чинному голові ДФС Роману Насірову. Його підозрюють у наданні незаконних податкових розстрочень у справі «Укргазвидобування»[69].

20 квітня затримали і вручили підозру впливовому народному депутатові Миколі Мартиненку[70].

Загалом, на квітень розслідувалися 320 справ, корупційний збиток від яких оцінюється у 85 млрд грн.[71]

У червні НАБУ у співпраці з ФБР змогло викрити двох народних депутатів — Борислава Розенблата і Максима Полякова — у причетності до «бурштинової мафії» та мільйонних хабарів[72].

У жовтні НАБУ затримало у т. зв. «справі про рюкзаки Авакова» сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — Олександра, і колишнього заступника міністра — Сергія Чеботаря[73]. Після цього почався новий виток напруженості між правоохоронними органами держави[74][75][76] (НАБУ, САП, НАЗК, Генпрокуратура).

2018Редагувати

14 лютого затриманий міський голова Одеси Г. Труханов та його заступник[77].

2019Редагувати

У березні відкриті два провадження за розслідуванням журналістів з «Bihus.info» про те, як люди з оточення Петра Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. Були проведені обшуки в екс-першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, його сина Ігоря та інших фігурантів[78].

У листопаді Бюро повідомило про підозру одному з найбагатших українців — Олегу Бахматюку, з приводу заволодіння стабкредитом НБУ в розмірі 1,2 млрд грн[79].

Невдовзі були затримані заступник начальника Київської міської митниці та одеський бізнесмен Вадим Альперін, якого ЗМІ називають «королем» і «хрещеним батьком» української контрабанди. Слідство вважає, що він безуспішно пропонував детективу НАБУ хабар у 800 тисяч доларів[80].

2020Редагувати

Про підозру повідомлені голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, його заступник Євген Аблов та ще 5 суддів цього суду, а також голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Їм інкримінують створення злочинної організації та захоплення влади[81].

Скандал, пов'язаний з виборами Президента СШАРедагувати

В українських ЗМІ неодноразово з'являлася інформація про зв'язки, втручання і вплив на діяльність НАБУ представників посольства США в Україні[82][83][84][85].

У жовтні 2019 року український політик і випускник школи КДБ-ФСБ Андрій Деркач оприлюднив документи про нібито вплив посольства США в Україні на діяльність НАБУ. Серед опублікованих матеріалів було представлено листування помічниці першого заступника голови НАБУ Гізо Углави Поліни Чиж та спеціаліста з правових питань програми боротьби з корупцією Департаменту юстиції США посольства США в Україні Ганни Ємельянової. За твердженнями депутата у цьому листуванні пересилалися переліки кримінальних проваджень над якими працювали детективи НАБУ, а також вказівки про надання інформації щодо справи колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища і власника компанії «Burisma» Миколи Злочевського. За словами Деркача, американський політик Джо Байден впливав на українську владу та сприяв закриттю кримінальних справ, пов'язаних з діяльністю колишнього міністра Миколи Злочевського. [82].

У своєму інтерв'ю інтернет-виданню «Гордон» у квітні 2020 року колишній Генеральний прокурор України Віктор Шокін висловив думку, що ініціатором створення 2015 року НАБУ був тодішній віцепрезидент США Джо Байден для того, щоб «вкрасти у ДБР через НАБУ підслідність та посадити там своїх емісарів, які дослуховуються до США»[86]. Попередньо Віктор Шокін вже скаржився про тиск на його діяльність зі сторони Джо Байдена в рамках розслідування справи щодо компанії «Burisma» та писав заяву у Державне бюро розслідувань про розголошення співробітниками НАБУ даних, що становлять таємницю досудового розслідування, і зливі персональних даних Шокіна співробітникам посольства США в Україні[83][84].

Протидія зі сторони Офісу ГенпрокурораРедагувати

Після призначення Генеральним прокурором Ірини Венедіктової з'явилась практика ручної передачі окремих кримінальних проваджень щодо високопосадовців з провадження НАБУ до інших, як вважається, більш лояльних, органів досудового розслідування.

Бюро вважає ці випадки незаконними, спрямованими на захист фігурантів та перешкоджання слідству[87].

Також Офіс Генпрокурора звинувачують у відмові затверджувати підозри та мапулювання прокурорами, що представляють обвинування в суді. Усе це стосується, зокрема, справи заступника керівника Офісу президента Татарова, справи ОАСК, справи «Роттердам+», справи Нацгвардії, справи Бахматюка[88][89].

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;
    державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
    депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
    суддею Конституційного Суду України, суддею суду загальної юрисдикції, народним засідателем або присяжним (під час виконання ними цих функцій), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції;
    прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1 — 4, 5 — 11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
    особою вищого начальницького складу, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
    військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
    керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.


КоментаріРедагувати

  1. а б в Конституційний Суд України 28 серпня 2020 р. визнав неконституційним Указ Президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Конституційний суд дійшов висновку, що «призначення Президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління, передбаченої Конституцією України».
    Водночас, це рішення не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов'язків призначеною особою [1].
  2. а б в г д Конституційний Суд України 16 вересня 2020 р. визнав неконституційним наділення Президента України повноваженнями утворювати Національне антикорупційне бюро України, призначати на посаду та звільняти з посади його Директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування [2].

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 16 квітня 2015 року № 217/2015 «Про утворення Національного антикорупційного бюро України»
  2. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
  3. Незалежна асоціація банків України звинуватила Національне антикорупційне бюро України у неправомірному використанні абревіатури НАБУ. Права на відповідну торгову марку належить банківському об'єднанню ще з 2013 року, як і домен nabu.ua. Асоціація розпочала юридичне вирішення питання [3].
    «У поштову скриньку Асоціації надходять листи, адресовані Національному бюро, що містять персональні дані та вельми конфіденційну інформацію…» [4].
  4. Указ Президента України від 16 квітня 2015 року № 218/2015 «Про призначення А. Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України»
  5. Freedom House відзначає погіршення ситуації з корупцією у вищих ешелонах влади / Корреспондент, 29 березня 2012, 23:46
  6. Corruption Perceptions Index-2014: Україна залишається в клубі тотально корумпованих держав / Espreso.tv, 3 грудня 2014
  7. Пояснювальна записка до законопроекту [5].
  8. Про Національне антикорупційне бюро України: Верховна Рада України; Закон від 14.10.2014 № 1698-VII
  9. Національне антикорупційне бюро України. Звіт: квітень-серпень 2015 року // Урядовий кур'єр, 19 серпня 2015
  10. МВФ вимагає від України створення Антикорупційного бюро / Корреспондент.net, 3 вересня 2014, 16:16
  11. Ст. 16 Закону
  12. Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2020-09-30. 
  13. Зеленський підписав закон про прослушку для НАБУ і ДБР. Українська правда (uk). Процитовано 2020-09-30. 
  14. Ст. 216 КПК
  15. Кабмін обрав свого аудитора НАБУ / УП, 26 травня 2017
  16. Рада обрала аудитора НАБУ / УП, 7 червня 2018
  17. Указ Президента України «Про визначення особи до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України» № 169/2018 від 19 червня 2018
  18. Ст.ст. 26-31 Закону
  19. Склад Ради громадського контролю НАБУ
  20. Суд визнав протиправним обрання Маселка Р. членом Ради громадського контролю при НАБУ. oask.gov.ua. Архів оригіналу за 10 липень 2018. Процитовано 1 червня 2018.  Текст «Окружний адміністративний суд міста Києва» проігноровано (довідка)
  21. Нова Рада громадського контролю при НАБУ розпочала роботу / НАБУ, 13.06.2017
  22. Суд Києва розглядає позов про фальсифікації на виборах до Ради громадського контролю при НАБУ / ГОРДОН. gordonua.com. Архів оригіналу за 1 червень 2018. Процитовано 1 червня 2018. 
  23. Вибори до РГК НАБУ закінчилися: маємо попередні результати. rgk-nabu.org. Архів оригіналу за 1 червень 2018. Процитовано 1 червня 2018. 
  24. Роботу НАБУ контролюватиме нова Рада громадського контролю. УП. 15 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019. 
  25. Вибори нового складу РГК при НАБУ: 34 кандидати від 21 організації. nabu.gov.ua (uk). Процитовано 2020-10-17. 
  26. Марк Савчук став головою РГК НАБУ. rgk-nabu.org. Процитовано 2020-10-17. 
  27. Ст. 5 Закону
  28. Структура. nabu.gov.ua (uk). Процитовано 2020-09-30. 
  29. Структура Національного антикорупційного бюро. 
  30. НАБУ відкриває свої штаб-квартири у Львові та Одесі | Національне антикорупційне бюро. nabu.gov.ua. Процитовано 2016-03-17. 
  31. Обрано керівників Львівського та Одеського територіальних управлінь НАБУ / Національне антикорупційне бюро України, 18.04.2016
  32. Створено Харківське територіальне управління НАБУ / Національне антикорупційне бюро України, 06.07.2016
  33. Ст. 6 Закону
  34. Ст. 9 Закону
  35. Ст.ст. 11-12 Закону
  36. Ст. 7 Закону
  37. Шабунін, Віталій (9 грудня 2014). Комітет Дев'яти: хто обере директора Антикорупційного Бюро?. Українська правда - Блоги. 
  38. а б Про формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України: Верховна Рада України; Постанова від 25.12.2014 № 64-VIII. Офіційний портал Верховної Ради України. 25 грудня 2014. 
  39. Список осіб, які подали документи на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України. Офiцiйне представництво Президента України. 17 лютого 2015. Архів оригіналу за 12 лютий 2015. 
  40. Указ Президента України від 20 грудня 2014 року № 945/2014 «Про формування комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України»
  41. а б Комісію, яка обере голову Антикорупційного бюро, очолив Чубаров / УП, 09 січня 2015, 19:47
  42. Уряд затвердив членами конкурсної комісії з обрання голови НАБУ Йосифа Зісельса, Олександру Яновську та Юрія Бутусова. Урядовий портал. 21 грудня 2014. 
  43. Список претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України, які за рішенням Конкурсної комісії проходять до другого туру. Офiцiйне представництво Президента України. 28 лютого 2015. 
  44. Претендентів на директора Антикорупційного бюро залишилось 21. Список. УКРІНФОРМ. 28 лютого 2015. [недоступне посилання з липня 2019]
  45. Названі фіналісти конкурсу на пост глави НАБ: підсумки голосування / ЛІГА: Новости, 06.03.2015 15:17
  46. Претендентів на директора Антикорупційного бюро залишилося четверо / Укрінформ, 06.03.2015 14:33[недоступне посилання з квітня 2019]
  47. Перелік питань до співбесіди для претендентів на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України / Офіційне інтернет-представництво Президента України, 2 березня 2015
  48. Частина 9 статті 7 Закону
  49. Комісія запропонує Порошенку дві кандидатури на посаду голови Антикорупційного бюро / УП, 07 квітня 2015, 18:20
  50. Директором Антикорупційного бюро призначений Артем Ситник / Європейська правда, 16 квітня 2015, 13:56
  51. Юрий Бутусов. Конкурс на главу Антикоррупционного бюро. Личные впечатления / Зеркало недели. Украина, 24 апреля, 21:55(рос.)
  52. Оголошення про проведення конкурсу, розпорядження №5-р від 05.05.15 | Національне антикорупційне бюро. www.nabu.gov.ua. Процитовано 2015-09-30. 
  53. Порядок проведення відкритого конкурсу | Національне антикорупційне бюро. www.nabu.gov.ua. Процитовано 2015-09-30. 
  54. Куприй: Сытник должен ответить за махинации при отборе детективов в Антикоррупционное бюро. Процитовано 2015-09-30. 
  55. Призначені перші 25 детективів НАБУ / УП, 15 вересня 2015, 11:29
  56. Перші 70 детективів Антикорупційного бюро почали роботу / Дзеркало тижня. Україна, 1 жовтня 2015
  57. Відповідь на публічний запит
  58. Ситник розповів, як британці вчили детективів і аналітиків НАБУ / УП, 18 грудня 2015
  59. На Украине выходят «на охоту» антикоррупционные детективы / Deutsche Welle, 01.10.2015
  60. Детективи НАБУ внесли перші три справи до ЄРДР / НАБУ, 07.12.2015 16:16
  61. Сотрудники НАБУ задержали судью-взяточника в Северодонецке / Зеркало недели. Украина, 16 декабря 2015, 17:18
  62. У НААУ шоковані проведеними обшуками в адвокатів у справі «Укргазвидобування» / Інтерфакс-Україна, 06.07.2016
  63. «Кожного ранку листоноша привозить нам візок повідомлень про корупцію», – представники набу завітали до Вінниці. vlasno.info. 16.03.2017. 
  64. Луценко розповів про результати обшуку в НАБУ / УП, 5 серпня 2016
  65. Луценко запевнив, що міжвідомчої війни з НАБУ немає, а є «спокійна перевірка» / Главком, 5 серпня 2016
  66. Р. Романюк. На порозі війни. ГПУ проти НАБУ / УП, 11 серпня 2016
  67. Працівників НАБУ тримали в підвалі ГПУ, до них застосували силу — Ситник / Дзеркало тижня, 15 серпня 2016
  68. Війни між ГПУ і НАБУ немає, — Ситник / РБК-Україна, 15.08.2016
  69. «Залягти на дно» в Феофанію. Як і за що Насірову підозру вручали / ЕП, 03.03.2017
  70. НАБУ вручило підозру Мартиненку / Корреспондент.net, 20 квітня 2017
  71. Глава НАБУ оценил коррупционный рынок Украины в 85 млрд грн / ЛИГА.Бизнес, 24.04.2017
  72. НАБУ хоче, щоб з Розенблата і Полякова зняли недоторканність / УП, 20 червня 2017
  73. Сина Авакова затримали / УП, 31 жовтня 2017
  74. Як НАБУ і ГПУ посварилися через гроші Онищенка чи Януковича / УП, 9 листопада 2017
  75. НАБУ спростовує звинувачення НАЗК проти Ситника і викликало Корчак на допит / УП, 9 листопада 2017
  76. Луценко назвав НАБУ «нелегальним угрупованням» / Deutsche Welle, 04.12.2017
  77. Міського голову Одеси та його заступника затримано / НАБУ, 14.02.2018
  78. Розкрадання в оборонці: НАБУ обшукало Гладковських та інших фігурантів. УП. 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019. 
  79. Бахматюку і його спільнику офіційно оголосили підозри. УП. 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019. 
  80. Затримання Альперіна: у НАБУ розповіли подробиці. УП. 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019. 
  81. НАБУ оголосило підозри керівництву скандального суду Києва. УП. 17.07.2020. Процитовано 17.07.2020. 
  82. а б Луценко, Євгенія (9 жовтня 2019). Депутат Деркач оприлюднив документи про нібито вплив посольства США на діяльність НАБУ. Громадське. Процитовано 25 травня 2020. 
  83. а б Шокін поскаржився у ДБР на НАБУ: на нього "тиснули", щоб не розслідував справи Байдена. УКРАЇНСЬКА ПРАВДА. 17 жовтня 2019. Процитовано 25 травня 2020. 
  84. а б Суд зобов'язав ДБР розслідувати "злив" керівництвом НАБУ таємної інформації за заявою Шокіна. Інтерфакс. 28 жовтня 2019. Процитовано 25 травня 2020. 
  85. Вєтров, Владислав (3 жовтня 2019). Україногейт в США. Київ грається з вогнем. Главком. Процитовано 25 травня 2020. 
  86. Шокін: НАБУ було створено незаконно, щоб Байден і його бійці могли тримати руку на пульсі України. Гордон. 23 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020. 
  87. Справа Татарова: НАБУ відкрило провадження через втручання Венедіктової. УП. 25 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020. 
  88. НАБУ: Офіс генпрокурора став на захист Татарова, підозрюваного у корупції. Радіо Свобода. 24 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020. 
  89. Офіс Генпрокурора перешкоджає притягненню винних до відповідальності у справі Нацгвардії. НАБУ. 02.12.2020. Процитовано 25 грудня 2020. 

ЛітератураРедагувати

  • Діяльність Національного антикорупційного бюро України: адміністративно-правові аспекти: монографія / О. В. Скомаров, Н. О. Рибалка. — Київ: АртЕк, 2017. — 210 с. — ISBN 617-7264-66-7.

ПосиланняРедагувати