Відкрити головне меню

Аллеров Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович А́ллеров (нар. 6 лютого 1964, Львів, УРСР) — радянський та український військовик, генерал-полковник, командувач Національною гвардією України30 грудня 2015 по 7 травня 2019[1]).

Аллеров Юрій Володимирович
UA-OF8-LT-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-полковник
Yuriy Allerov.jpg
Загальна інформація
Народження 6 лютого 1964(1964-02-06) (55 років)
Львів, УРСР
Ступінь Кандидат військових наук
Псевдо «Карпати»
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Формування Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
30 грудня 2015 — 7 травня 2019
ПопередникМикола Балан (в.о)
НаступникМикола Балан (в.о)

2012 — 2015 Начальник управління Західного ТрК ВВ / НГУ
2012 Начальник управління Південного ТрК ВВ МВС
2010 — 2012 Начальник управління Західного ТрК ВВ МВС
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
«Закон і честь» (МВС України)
Медаль «10 років МВС України»
Медаль «15 років МВС України»
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (МВС України)
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Семенівка. 5 травня. Відео Національної гвардії України

ЖиттєписРедагувати

Юрій Аллеров народився у Львові. У 1985 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове училище[ru]. У 1997 році став випускником Академії Збройних сил України оперативно-тактичного факультету.

З вересня 2010 року — Начальник управління Західного ТрК Внутрішніх військ МВС України[2].

10 березня 2011 року отримав ступінь кандидата військових наук, захистивши перед спеціалізованою вченою радою Академії внутрішніх військ дисертацію за спеціальністю 21.07.05 «Службово-бойова діяльність сил охорони правопорядку»[2].

23 серпня 2011 року Юрію Аллерову було присвоєно військове звання генерал-майора[3].

У 2012 році був призначений начальником управління Південного територіального командування ВВ МВС України, але у серпні того ж року Аллеров знову обійняв посаду начальника управління Західного ТрК ВВ МВС України, що навесні 2014 року стало структурним підрозділом Національної гвардії.

23 серпня 2014 року Юрій Аллеров згідно з указом Президента України № 678/2014 отримав звання генерал-лейтенанта[4].

30 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко призначив Юрія Аллерова на посаду командувача Національною гвардією України (указ № 733/2015 від 30 грудня 2015 р.)[5][6].

У червні 2017 року Аллеров пояснив що священиків УПЦ МП не беруть капеланами у НГУ тому що це прописано в постанові кабміну. За його словами він особисто бачив як представники УПЦ МП благословляли бойовиків: "Я працював з розвідкою, з народним опором, коли колони сепаратистів з російськими найманцями під'їжджали до церкви – і виходили настоятелі УПЦ МП і благословляли їх на "священну війну" проти українського народу..." "Запитую: як ви це поясните? У них не було слів...", - додав він. Генерал заявив, що і РФ продовжувало намагатися вплинути на території України, які знаходяться під впливом Російської православної церкви, маючи на увазі південну і східну частини нашої країни[7].

23 серпня 2017 року присвоєно військове звання генерал-полковника[8].

7 травня 2019 Указом Президента України звільнений від виконання обов'язків командувача НГУ[9].

14 травня 2019 року був затриманий за підозрою у заволодінні майном Головного управління Нацгвардії на суму 81,64 млн грн. Також було затримано директора компанії-забудовника («Укрбуд») Максима Микитася та оцінювача. Антикорупційне бюро встановило, що у 2000-х роках Нацгвардія та компанія-забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини в центрі Києва мали збудувати житловий комплекс. В обмін на земельну ділянку площею 1 га Нацгвардія мала отримати у новому житловому комплексі 50 квартир та 30 паркомісць.

У 2016—2017 сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовилась від квартир на Печерську в обмін на 65 квартир у будинку, що та ж компанія будувала на околиці Києва (біля станції метро Бориспільська). За даними розслідування, вартість цих квартир на 81,6 млн грн. менша за ту, в яку оцінені квартири, що мала отримати Нацгвардія на Печерську. Детективи НАБУ здійснюють розслідування із грудня 2017 року за матеріалами журналістських розслідувань програми BIHUS.INFO[10].

17 травня 2019 року Солом'янський суд Києва взяв під варту колишнього керівника Національною гвардією України Аллерова, встановивши заставу в 4,8 млн грн[11]. 20 травня Аллерова було випущено з-під варти під заставу[12].

НагородиРедагувати

Україна
СРСР

ПриміткиРедагувати

  1. Радий представити нового очільника Національної гвардії України — генерала Юрія Аллєрова
  2. а б Юрий Аллеров — еще один генерал-кировец! (рос.). «Mail.ru». Процитовано 24 вересня 2014. 
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 861/2011 «Про присвоєння військових і спеціальних звань»
  4. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 678/2014 «Про присвоєння військових і спеціальних звань »
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №733/2015 "Про призначення Ю.Аллерова командувачем Національної гвардії України". president.gov.ua. 2015-12-30. 
  6. Порошенко призначив командувачем Нацгвардією Аллерова (фото). ukranews.com. Українські новини. 2015-12-31. 
  7. Глава Нацгвардії пояснив, чому капеланами не беруть священиків УПЦ МП. Апостроф (uk). Процитовано 2019-09-10. 
  8. Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 247/2017 «Про присвоєння військового звання»
  9. Указ Президента України №-196/2019 від 7.5.2019
  10. Екс-командувача Нацгвардії затримано за підозрою у заволодінні 81 млн грн
    НАБУ затримало екс-керівника Нацгвардії за оборудки з «Укрбудом»
  11. Суд заарештував Аллерова із заставою 4,8 млн гривень
  12. Екс-командувач Нацгвардії Аллеров вийшов під заставу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-09. 
  13. Указ Президента України від Про відзначення державними нагородами України року № 162/2016 «18 квітня 2016»
  14. Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 501/2012 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати