Відкрити головне меню

Капітан (військове звання)

військове звання
Погон капітана Збройних сил України
Сухопутні війська ЗСУ
Повітряні сили ЗСУ

Капіта́н (від лат. caput, «голова»; пізньолат. capitaneus, «воєначальник») — військове звання молодшого офіцерського складу в армії і на флоті багатьох країн світу.

Військова організація
Latvian platoon at Camp Lejune.jpg
Типові підрозділи Типова чисельність Типовий командир
Вогнева група 2–4 Молодший капрал /
Капрал
Рій/
Секція
8–14 Капрал/
Сержант/
Штаб-сержант
Чота/
Загін
15–45 Другий лейтенант /
Перший лейтенант /
Лейтенант
Сотня/
Батарея/
Ескадрон
80–150 Капітан /
Майор
Курінь /
Когорта
300–800 Підполковник
Полк /
Бригада /
Легіон
1,000–5,500 Полковник /
Бригадний генерал
Дивізія 10,000–25,000 Генерал-майор
Корпус 30,000–50,000 Генерал-лейтенант
Загальновійськова армія 100,000–300,000 Генералітет
Група армій /
Фронт
2+ польових армій Фельдмаршал /
Генерал армії
Військовий округ /
Театр
4+ польових армій Шестизіркове звання /
Головнокомандувач

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вперше чин (звання) «капітан» (фр. capitaine) з'явився в середньовічній Франції, де позначав начальників окремих військових округів. 1558 року капітанами стали називати командирів рот, а начальників військових округів — генерал-капітанами. Також капітанами називали господарів або командирів кораблів будь-якого типу.

Річ ПосполитаРедагувати

На теренах України капітани появились у XVI ст. як командири підрозділів найманої німецької[1] чи угорської[2] піхоти, що складались з декількох компаній. Звання відповідало рангу полковника у національних підрозділах. З XVII ст. у Речі Посполитій існував уряд військового капітана, котрий командував прибічною сторожею гетьманів. Впродовж XVII—XVIII ст. у європейських арміях капітан був командиром компанії піхоти, ескадрону кавалерії, драгун, зокрема у військах аутораменту національного та іноземного Речі Посполитої.

Росія. СРСРРедагувати

У Московському царстві чин (звання) капітана з'явився в XVI столітті для іноземних офіцерів; у XVII столітті встановлений для командирів рот в полках «нового строю», а на початку XVIII століття — для командирів рот у всій регулярній армії. У кавалеріїдрагунських полках і корпусі жандармів з 1882) званню капітана відповідало звання ротмістр, в козачих військах — осавул. У 1705—1798 роках існувало також звання капітан-поручник, замінене потім на штабс-капітан (у кавалерії йому відповідало звання штабс-ротмістр, а в козачих військах — підосавул).

У російському ВМФ з початку XVIII століття існували звання: капітан-командор (1707—1732, 1751—1764, 1798—1827), капітан корабля (1701—1713, 1732—1751), капітан 1 і 2 рангу (1713—1732, 1751—1917), капітан 3 рангу (1713—1732), капітан 4 рангу (1713—1717) і капітан-лейтенант (1713—1884, 1909—1911).

У збройних силах СРСР звання капітан було встановлено ухвалою ЦВК і РНК СРСР від 22 вересня 1935 року для командного складу сухопутних військ, ПС і берегових частин ВМФ. Цією ж ухвалою для корабельного складу ВМФ введені звання капітан 1, 2 і 3 рангу і капітан-лейтенант (останнє відповідає званню капітан у сухопутних силах). В артилерії звання капітан відповідає посаді командир батареї (комбат).

ГалереяРедагувати

Звання капітан існує і в більшості армій. Збройні сили України успадкувала це звання від армії колишнього СРСР.

Знаки розрізнення капітана в деяких країнах світу

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 71-72. — ISBN 00101-236. (рос.)

ПосиланняРедагувати