Капітан III рангу
Капітан ІІІ рангу ВМС ЗСУ | |||
| |||
Позначення | Військове звання Збройних сил України | ||
Категорія звання | Старший офіцерський склад | ||
Існування | з 1991 | ||
СВ ЗСУ еквівалент |
Майор | ||
ВПС ЗСУ еквівалент |
Майор | ||
НАТО еквівалент |
OF-3 |
Капіта́н ІІІ ра́нгу (лат. capitaneus — воєначальник, від лат. caput — голова), — військове звання старших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн (Албанія, Російська Федерація та інші). В сухопутних військах відповідає військовому званню майор.
Звання капітана ІІІ рангу вище капітан-лейтенанта і нижче капітана ІІ рангу.
Еквіваленти в військово-морських силах інших країнРедагувати
В різних державах званню капітан ІІІ рангу відповідають як аналогічні за значенням слова так і інші, в залежності від традицій у яких розвивався флот. В державах які знаходилися під впливом Російської імперії та СРСР (держави які входили до Організації варшавського договору) розповсюджена назва за рангом корабля яким відбувається керування – «капітан ІІІ рангу». В державах де в назві фігурує тип корабля яким відбувається керування, розповсюджена назва - «капітан корвету». Також розповсюджена форма звання «заступник командуючого» («лейтенант-командер» чи «командер-лейтенант»).
Капітан ІІІ рангуРедагувати
- У військово-морських силах Албанії — алб. Kapiten III-radhë,
- У військово-морських силах Болгарії — болг. Капитан III ранг,
Капітан корветуРедагувати
- Німеччини та інших німецькомовних країн відповідає званню: корветтен-капітан (нім. Korvettenkapitän),
- у Франції — капітан корвета (фр. Capitaine de corvette),
- у Іспанії — ісп. Capitán de Corbeta,
- у Італії — італ. Capitano di corvetta,
- у Словенії — словен. Kapitan korvete,
- у Хорватії — хорв. Kapetan korvete,
Заступник командуючогоРедагувати
- Великій Британії (та Британської співдружності) а також у ВМС США званню: лейтенант-командер (англ. Lieutenant сommander),
- у Латвії — латис. Komandleitnants,
- у Литві — лит. Komandoras leitenantas .
Інші випадкиРедагувати
Історія використанняРедагувати
Московська держава та Російська імперіяРедагувати
Чин капітана IІІ рангу існував на флоті в період 1713—1732 та з 1750-х до 1764 року. Був введений царем Петром Олексійовичем для командирів лінійних кораблів 3-го рангу. Чин увійшов до Морського статуту 1720 року, та у Табель про ранги 1722 року. Згідно табелю про ранги, капітан ІІІ рангу відносився до VIII класу, та відповідав майорському чину у сухопутних силах та колезькому асесору цивільної служби.
Первинно (1713 рік) чин капітана ІІІ рангу був вище за капітана IV рангу а і нижче капітана II рангу. У статуті 1720 року чин капітана IІІ рангу вже був вище капітан-лейтенант а і нижче капітана II рангу.
УНРРедагувати
В Військово-морських силах УНР звання капітана ІІІ рангу було відсутнє (як і у флоті колишньої Російської імперії). Нижче за звання капітана ІІ рангу, було звання старшого лейтенанта (в сухопутних силах звання «майор» також було відсутнє). Слід зауважити, що знаки розрізнення капітана ІІ рангу УНР, збігалися з сучасними знаками розрізнення капітана ІІІ рангу України (три смужки середнього розміру).
СРСРРедагувати
Після скасування персональних військових звань, в Радянській Росії (а з 1922 року в СРСР) склалася система вжитку посадових рангів. Ще наказом від 16 січня 1919 року в Радянській Росії затверджуються посадові знаки розрізнення РСЧА, генетично не пов’язані з попередніми знаками розрізнення російської імперської армії. Знаки розрізнення Червоного Флоту, як і попередні часів Тимчасового уряду базувалися на комбінації стрічок різної ширини. Вже в 1924 році наказом РВР СРСР №807 від 20 червня 1924 року затверджені командно-стройові посади [1], з відповідники знаками розрізнення.
22 вересня 1935 року у СРСР були введені персональні військові звання[2]. Серед інших з’явилося військове звання «капітан ІІІ рангу». Система військових звань здебільшого збігалася з колишньою системою військових чинів Російської імперії. Званню капітана ІІІ рангу, відповідало звання майор у сухопутних силах та авіації, та батальйонного комісару політичного складу (до 1942 року).
У 1940 році були введені генеральські та адміральські звання, які не мали прямого співвідношення зі старими званнями вищого командного складу. Декілька змінилося співвідношення звання у сухопутних силах до звання корабельного складу ВМС: капітан І рангу, став дорівнювати полковнику, а капітан ІІ рангу – підполковнику. Капітан ІІІ рангу, як і раніше дорівнював майору. В цей же час для інженерного складу корабельної служби вводяться нові звання, капітану ІІІ рангу дорівнював інженер-капітан ІІІ рангу.
Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань[3], командний та начальницький склад ВМС отримали знаки розрізнення у вигляді комбінації галунних стрічок різної ширини. Командний склад, військово-політичний та військово-технічний склади мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби. Знаками розрізнення капітана ІІІ рангу з 1935 року були три стрічки середнього розміру на рукавах, а з 1943 року ще і погони з двома просвітами і однією п'ятипроменевою зіркою (як у майора).
Ще перед введенням персональних військових звань[4], відповідні посадові знаки розрізнення використовували військовики 8-ї категорії (старший начсклад), що відповідало посаді «командир сторожового корабля». Галуни були завширшки 1,30 см. Над галунами розміщувалася п’ятипроменева зірка з красного сукна (діаметром в 4,5 см) з золотою облямівкою.
Звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році і увійшло військову ієрархію більшості держав які утворилися на його уламках.
Військово-Морські сили України (з 1991 року)Редагувати
Збройні сили України які утворилися під час розпаду СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення. За знаки розрізнення капітан ІІІ рангу мав три середні стрічки на рукаві, а також погони з двома просвітами на яких розміщувалися по одній середній п'ятипроменевій зірці (як у майора).
5.07.2016 року президент України затверджує «Проект однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проекті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. Змінюються знаки розрізнення військовослужбовців, відходячи від радянського зразку.
20.11.2017 виходить наказ Міністерства оборони України № 606 де уточнюються правила носіння і використання однострою військовослужбовцями[5][6]. Для корабельного складу ВМС знаками розрізнення стають стрічки на рукавах та на погонах.
Знаками розрізнення капітана ІІІ рангу залишаються три стрічки середнього розміру.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — С.44 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4
- ↑ «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
- ↑ «О введении персональных военных званий начальствующего состава РККА»
- ↑ «Форма одежды личного состава военно-морских сил РККА», 1934 Москва. Ленинград. Отдел издательства НКО Союза ССР.Управление военно-морских сил РККА
- ↑ Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. Архів оригіналу за 27.07.2018. Процитовано 01.06.2018.
- ↑ Текст наказу Міністерства оборони України №606 від 20.11.2017 р. на сайті Ліга Закон. Архів оригіналу за 28.07.2018. Процитовано 01.06.2018.
ПосиланняРедагувати
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу
- Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців
- Статути збройних сил України
- Воинские звания
- Символика армий России и мира
- International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World(англ.)
- Воинские звания
- Воинские звания военнослужащих России и СССР
- Воинские звания
- Звания воинские
- Титули, мундири, ордени в Російській імперії (рос.)
- Чини та звання (рос.)
- Військові та цивільні чини і звання в Російській імперії, СРСР і РФ і знаки їх відмінності (рос.)
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу
- Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців
- Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України
- Додаток до Наказу Міністра оборони України №150 від 12 червня 1995 року, «Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України»
ЛітератураРедагувати
- Мурашов Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003.—347(5)с. —ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
- Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4(рос.)
- Лівенцев Д.B. Короткий словник чинів і звань державної служби Московської держави та Російської Імперії в XV-початку ХХвв. (рос.)
- Веремєєв Ю. Чини Російського Військового Флоту за Статутом Морському 1720 року. (рос.)
- Устав морской о всем, что касается доброму управлению, в бытности флота на море. — СПб : При Императорской Академии наук, 1780.(рос. дореф.)
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Victor L. Konyago, Orest V. Ladyzhynsky The Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Badges, Medals, and Other Items—Toronto, Canada. Shevchenko Scientific Society, 2006 — 79c. —ISBN 0-9688187-5-7 (англ.)
- Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
- Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
- Чмир, Микола. Відзнаки військових звань Українських збройних формувань 1917-1921 рр. // Військово-історичний альманах. — К., 2001. — № 2(3). — С. 92—109.
Молодше звання Капітан-лейтенант |
ВМС ЗСУ Капітан ІІІ рангу |
Старше звання Капітан ІІ рангу |