Відкрити головне меню

Геополітична ситуаціяРедагувати

Османську державу очолює Сулейман I Пишний (до 1566). Імператором Священної Римської імперії є Фердинанд I Габсбург (до 1564). У Франції королює Генріх II Валуа (до 1559).

Середню частину Апеннінського півострова займає Папська область. Неаполітанське королівство на півдні захопила Іспанія. Венеціанська республіка залишається незалежною, Флорентійське герцогство, Генуя та герцогство Міланське входять до складу Священної Римської імперії.

Королем Іспанії є Філіп II Розсудливий. В Португалії королює Себастьян I Бажаний (до 1578). Королевою Англії є Єлизавета I (до 1603). Королем Данії та Норвегії — Кристіан III (до 1559). Королем Швеції — Густав I Ваза (до 1560). Королем Угорщини та Богемії є римський король Фердинанд I Габсбург (до 1564). Королем Польщі та Великим князем литовським є Сигізмунд II Август (до 1572). Московське князівство очолює Іван IV (до 1575).

Галичина входить до складу Польщі. Волинь та Придніпров'я належить Великому князівству Литовському.

На заході євразійських степів існують Кримське ханство, Ногайська орда. Єгиптом володіють турки. Шахом Ірану є сефевід Тахмасп I. У Китаї править династія Мін. Значними державами Індостану є Імперія Великих Моголів, Біджапурський султанат, Віджаянагара. В Японії триває період Муроматі.

Продовжується підкорення Америки європейцями. На завойованих землях ацтеків існує віце-королівство Нова Іспанія, на колишніх землях інків — Нова Кастилія.

ПодіїРедагувати

В УкраїніРедагувати

  • Штурм флотилії князя Дмитра Вишневецького, отаманів Васька Рожна та Ризика Аслан-Кермена і Перекопа, у травні — похід на Азов. Восени — похід запорожців Гаврила Сліпецького на Крим.
  • Письмова згадка про Верхні Ворота (Воловецький район)[1].

У світіРедагувати

 
28 лютого : Затвердження Фердинанда I Габсбурга імператором на рейхтазі в Франкфурті[2]

НародилисьРедагувати

Докладніше: Народилися 1558 року

ПомерлиРедагувати

Докладніше: Померли 1558 року

ПосиланняРедагувати

  1. Воловецька ЦРБ
  2. Voltaire, Œuvres complètes : Histoire du parlement de Paris. Annales de l'Empire depuis Charlemagne, vol. 10, Hachette, 1860