Японський календар

Японський календа́р (яп. カレンダー) — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.

Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.[1]

ЛіточисленняРедагувати

Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення:

З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни[2].

МісяціРедагувати

СучасніРедагувати

Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом місяць (яп. гацу):

Січень 一月 ітігацу
Лютий 二月 нігацу
Березень 三月 сангацу
Квітень 四月 сігацу
Травень 五月 гогацу
Червень 六月 рокугацу
Липень 七月 сітігацу
Серпень 八月 хатігацу
Вересень 九月 кугацу
Жовтень 十月 дзю: гацу
Листопад 十一月 дзю: ітігацу
Грудень 十二月 дзю: нігацу

Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.

ТрадиційніРедагувати

Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів[3] Основою давнього японського календаря був китайський місячний календар. Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.

1-й місяць 睦月 муцукі місяць дружби
2-й місяць 如月 чи 衣更着 кісарагі або кінусарагі місяць одягу, або тюсюн — середина весни
3-й місяць 弥生 яйоі місяць зростання
4-й місяць 卯月 удзукі місяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції
5-й місяць 皐月 або 早月 або 五月 сацукі місяць рисових посівів, або тюка — середина літа
6-й місяць 水無月 мінацукі або мінадзукі місяць без води
7-й місяць 文月 фумідзукі або фудзукі місяць написання поезії
8-й місяць 葉月 хадзукі місяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені
9-й місяць 長月 нагацукі місяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем
10-й місяць 神無月 камінадзукі або каннадзукі місяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке
11-й місяць 霜月 сімоцукі місяць інея, або тюто — середина зими
12-й місяць 師走 сівасу місяць закінчення робіт

СезониРедагувати

Рік ділиться на 24 сезони, згідно китайського сільськогосподарського календаря, який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.

ТижніРедагувати

Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.

Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь п'яти китайських елементів (дерево, вогонь, земля, метал, вода).

Японський Кирилиця Елемент Українська назва
日曜日 нітійо: бі Сонце Неділя
月曜日 гецуйо: бі Місяць Понеділок
火曜日 кайо: бі Вогонь (Марс) Вівторок
水曜日 суййо: бі Вода (Меркурій (планета)) Середа
木曜日 мокуйр: бі Дерево (Юпітер (планета)) Четвер
金曜日 кін'йо: бі Метал (Венера (планета)) П'ятниця
土曜日 дойо: бі Земля (Сатурн (планета)) Субота

Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (яп. ). Перший дзьо: дзюн (яп. 上旬), другий тю: дзюн (яп. 中旬), третій гедзюн (яп. 下旬). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"

ДніРедагувати

Кожний день місяця має систематичне ім'я:

1 一日 цуйтаті (іноді ітідзіцу) 11 十一日 дзю: ітініті 21 二十一日 нідзю: ітініті
2 二日 фуцука 12 十二日 дзю: ітініті 22 二十二日 нидзю: нініті
3 三日 мікка 13 十三日 дзю: санніті 23 二十三日 нідзю: санніті
4 四日 йокка 14 十四日 дзю: йокка 24 二十四日 нідзю: йокка
5 五日 іцука 15 十五日 дзю: гоніті 25 二十五日 нідзю: гоніті
6 六日 муйка 16 十六日 дзю: рокуніті 26 二十六日 нідзю: рокуніті
7 七日 нанока 17 十七日 дзю: сітініті 27 二十七日 нідзю: сітініті
8 八日 йо: ка 18 十八日 дзю: хатініті 28 二十八日 нідзю: хатініті
9 九日 коконока 19 十九日 дзю: куніті 29 二十九日 нідзю: куніті
10 十日 то: ка 20 二十日 хацука 30 三十日 сандзю: ніті
  31 三十一日 сандзю: ітініті

Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.

Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я місока (яп. 晦日). Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це о:місока (яп. 大晦日 великий останній день), й цей термін все ще широко використовувався

  1. Japanese Calendar(англ.)
  2. Японський культурний феномен
  3. Календарь // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). — Directmedia Publishing, «Япония сегодня», 2008. — ISBN 978-5-94865-190-3.