Вікіпедія

Нарва

місто в Естонії

Нарва (ест. Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.

Нарва
Narva
Герб Прапор
Герб Нарви Прапор Нарви
Нарва
Основні дані
59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д. / 59.36667° пн. ш. 28.18333° сх. д. / 59.36667; 28.18333
Країна Естонія Естонія
Регіон Іда-Вірумаа
Столиця для Комуна трудового народу Естонії, Q31275077? і Нарва[d]
Засновано 1345
Перша згадка 1171
Площа 84,54 км²
Населення 53360[1]
· густота 810,5 осіб/км²
Висота НРМ 25 м
Офіційна мова естонська
Міста-побратими Івангород[2], Tinglev Parishd, Донецьк[2], Лагті[2], Пярну[2], Карлскуга[2], Чорноморськ, Петрозаводськ (жовтень 2011)[3], Ельблонг[2], Горішня Оряховиця[2], Кіровський район[2], Бєльці[2], Кобулеті[2], Олайне
Телефонний код 35
Часовий пояс +2
GeoNames 590031
OSM r2832959  ·R
Поштові індекси 20001–21020
Міська влада
Мер міста Katri Raikd[4]
Вебсайт narva.ee
Мапа
Мапа
CMNS: Нарва у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарва (значення).

Історія

ред.

Нарвська культура стала одним з компонентів в етногенезі балтійських народів.

Поселення на цьому місці вперше згадується в 1171 у Новгородському літописі.

На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві заснована данцями 30 листопада 1223.

У першій половині XIV століття надано права міста.

У 1223–1346 належала Данії, а потім до 1558 — Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.

У 1492 для боротьби з Лівонією навпроти Нарви князем московським Іваном III побудована Івангородська фортеця. Під час Лівонської війни Нарва була взята військами московської держави (11 травня 1558), а в 1581 взята військами Швеції.

Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. Московитська армія взяла в облогу Нарву, але 19 (30) листопада 1700 була розбита шведськими військами (див. Битва під Нарвою). Лише 9 серпня 1704 московитські війська взяли Нарву.

Після заснування фортець Кронштадт і Свеаборг Нарва втратила своє стратегічне значення.

До середини XIX століття стала великим центром текстильної промисловості (Товариство Кренгольмської мануфактури). Серед засновників мануфактури були Лев Герасимович Кнопа, Козьма Терентійович Солдатенков, Олексій Іванович Хлуд, Річард Васильович Барлов, Ернст Федорович Кольбе.

З 4 березня по 28 листопада 1918 місто окуповане німецькими військами.

У роки Громадянської війни в Росії (Визвольна війна Естонії) 28 листопада 1918 Червона Армія окупувала Нарву і розгорнула наступ вглиб Естонії. 29 листопада 1918 в Нарві проголошена Естляндська трудова комуна. 18 січня 1919 війська Естонської Республіки визволили місто. З січня 1919 перебувала у складі Естонської Республіки, з 21 липня 1940 року — Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР.

Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).

З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.

  •  
    Спалення радянських картин і плакатів на міській площі в 1941

Демографія

ред.

Станом на 1 січня 2017 року в Нарві проживало 57 130 осіб. Естонців було 2150 осіб, або 4%. Найбільшою етнічною групою є росіяни, які становили 83% мешканців міста. Українці — 1417 (2%), білоруси — 1161 (2%), фіни — 394 (0,6%) і татари — 298 (0,5%).

У 15 ст. 40–50% населення Нарви становили німці, 10–20% — данці, фіни, росіяни; решта — естонці та водь. В середині 16-го століття в Нарві було 40–50 будинків, кількість жителів не перевищувала 500–800 осіб: 20% були німці, решта — вожане, естонці і росіяни. У 1570 р. Нарві проживало близько 5 тис. осіб. У 1650-х роках у Нарві, яка була пов'язана з Яанілінною, проживало близько 3300 жителів, серед яких були німці, шотландці, шведи, фіни, росіяни, естонці та ізурці, внаслідок розвитку Нарви як торгового міста на кордоні Російської імперії.

Національний склад населення Нарви
Національність 1881 1897 1913 1922 1934 1938 1970 1979 1989 2000 2011
к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
Разом 10 195 100 16 599 100 21 038 100 26 912 100 23 512 100 22 760 100 57 863 100 72 800 100 81 221 100 68 680 100 58 663 100
естонці 7313 44.1 58 17501 65,03 15227 64,76 14421 63,36 3984 6,9 3538 4,9 3224 4,0 3331 4,9 3031 5,2
німці 1000 6,0 502 1,87 499 2,12 548 2,41 279 0,4 251 0,3 218 0,3 141 0,2
росіяни 7217 43,5 35 7927 29,46 6980 29,69 7173 31,52 48 205 83,3 61 971 85,1 69 763 85,9 58 702 85,5 51 434 87,7
фіни 99 0,6 145 0.62 201 0,88 689 1,2 780 1,1 727 0,9 682 1,0 406 0,7
українці 7 0,0 1448 2,5 2092 2,9 2626 3,2 1774 2,6 1219 2,1
білоруси 63 0,4 1526 2,6 1904 2,6 2182 2,7 1529 2,2 1034 1,8
інші [5]
Кількість містян
Рік Населення
1782 3000
1825 3500
1861 8100
1881 10 195
1884 11 000
1897 28 600
(16 599 без Jaanilinnata)
1922 27 022
1939 22 400
1941 25 100
1942 19 800
1945 6600
1950 15 200
1955 22 500
1959 30 400
1965 44 000
1970 57 900
1973 66 100
1980 73 500
1990 82 200
2000 73 300
2005 69 400
2009 65 886
2010 65 506

У Північну війну, після взяття міста російською армією в 1704 році, більшість жителів старої Нарви були депортовані до Росії: Вологди, Казані, Астрахані та Москви. З 3000 жителів у 1708 році в Нарві залишилося лише 300. У 1770–1780 роках було досягнуто довоєнного рівня населення. 1779. У Нарві 1782 проживало вже 2456 осіб, у 2614 осіб і 1819 близько 3500 осіб.

Транспорт

ред.

Залізнична станція Нарва розташована на міжнародній залізничній лінії між Естонією та Росією (залізниця Таллінн–Нарва). Щоденний міжнародний пасажирський потяг сполучав (станом на 2019 рік) дві країни: нічний потяг з Москви через Санкт-Петербург до Таллінна, який зупиняється в Нарві. Чотири щоденні внутрішні поїзди курсують між Нарвою та Таллінном — сучасні поїзди були введені в 2016 році і тепер час в дорозі менше ніж 3 годин між двома містами. Поруч із центральним залізничним вокзалом розташований центральний автовокзал, який має численні внутрішні та міжнародні сполучення (зокрема з Росією, Латвією, Литвою, Польщею, Білорусією тощо). Біля Нарви є трав'яний аеродром авіації загального призначення (ICAO: EENA).

Клімат

ред.

Нарва має вологий континентальний клімат (Класифікація кліматів Кеппена Dfb) з м’яким, теплим дощовим літом з прохолодними ночами та холодною, хмарною та сніжною зимою. Нарва — одне з найхолодніших поселень Естонії, розташоване на самому північному сході країни і межує з Росією.

Клімат Нарви
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 8,9 10,6 16,0 25,7 31,7 34,6 34,5 35,4 29,9 21,0 12,5 10,4 35,4
Середній максимум, °C −3,2 −3,1 1,6 8,7 15,7 19,9 21,7 20,2 14,4 8,3 2,0 −1,4 8,7
Середня температура, °C −5,8 −6,2 −2 4,0 10,1 14,8 16,9 15,4 10,3 5,4 −0,1 −3,8 4,9
Середній мінімум, °C −8,9 −9,7 −5,4 −0,1 4,4 9,3 11,7 10,7 6,3 2,5 −2,5 −6,7 0,9
Абсолютний мінімум, °C −39,4 −37,4 −32,7 −25,1 −6,3 −0,9 2,3 −0,5 −5,4 −12,4 −22,9 −42,6 −42,6
Норма опадів, мм 36 28 33 32 43 62 75 89 76 72 54 47 646
Кількість сонячних годин 29,6 60,3 123,9 178,4 274,5 284,0 286,7 231,0 133,2 76,0 26,8 16,5 1718,7
Кількість днів з опадами 11 8 9 8 7 9 10 11 12 13 14 12 124


Вологість повітря, % 86 84 79 72 67 73 76 79 83 84 87 87 80


Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://andmed.stat.ee/en/stat/rahvastik__rahvastikunaitajad-ja-koosseis__rahvaarv-ja-rahvastiku-koosseis/RV0240
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Города - побратимы и партнеры — Нарва.
  3. ↑ http://www.petrozavodsk-mo.ru/en/self/relations/view.htm?id=10500399@cmsArticle
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20211122093131/https://rus.err.ee/1608408941/predsedatelem-narvskogo-gorsobranija-izbrali-katri-rajk
  5. ↑ 159 євреїв, 73 латвійців, 149 поляків, 18 шведів, 14 англійців, 3 французів, 2 датчан, 3 голландців, 6 швейцарців

Джерела

ред.
  • Канн П. Я. Нарва. Страницы истории города.
  • Коченовский О. В. Нарва. Градостроительное развитие и архитектура.
  • Кривошеев Е. П., Михайлов К. Г. Нарва : Путеводитель.
  • Петров А. В. Город Нарва. Его прошлое и достопримечательности в связи с историей упрочения русского господства на Балтийском побережье. 1223-1900.
  • Hansen, Heinrich Johann. Geschichte der Stadt Narva.(нім.)
  • Anton Weiss-Wendt. Must-Valge Linn. Vana-Narva Fotoajalugu. Kataloog. Schwarz-Weisse Stadt. Fotogeschichte Alt-Narvas. Katalog. — ISBN 978-9985-60-395-6.(ест.)(нім.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нарва&oldid=43671081