Чорноморськ
Чорномо́рськ (до 17 лютого 2016 — Іллічі́вськ) — місто обласного значення в Одеській області, відоме з XVIII ст. Розташований у передмісті Одеси, історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як один з найбільших портів України. Звідси ходять пороми на Варну, регулярні пасажирські морські рейси до Стамбула.
Географічне розташуванняРедагувати
Місто Чорноморськ розташоване на правому березі Сухого лиману та на узбережжі Чорного моря. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.
ІсторіяРедагувати
Хоча Чорноморськ і молоде місто, але територія, на якій розташоване місто, має свою багатовікову історію.
Найдавнішим відомим місцем облаштування людей на території Чорноморська є багатошарове поселення Старе Бугове, розташоване на березі моря.
До грудня 1791 року — дати офіційного входження краю до складу Російської імперії — Буго-Дністровське межиріччя входило до складу Золотої Орди, Великого Князівства Литовського, Польського Королівства, Кримського ханства, Османської імперії.
У 1790—1793 рр. землі міста входили до складу території Чорноморського козачого війська. Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселилися греки, албанці, молдовани та німці.
По морському узбережжю і по правому берегу Сухого лиману були розкидані так звані Бугові хутори. Їхнє походження пов'язане з конкретною історичною особою — бойовим офіцером, греком за національністю Андрієм Бугою, що володів тут орними землями і побудував на свої кошти у 1814 році першу будівлю церкви Успення Божої Матері в Олександрівці. Жителі хуторів займалися переважно риболовлею.
У 1896 році на хуторі Бугове вже було 10 дворів, працювало кілька рибних заводів. А в околицях лиману поступово виникли землеробські господарства.
Після встановлення радянської влади, у 1927 році, хутір Бугове був перейменований в Іллічівський.[2] Через рік місцеві селяни організували тут кілька товариств зі спільної обробки землі.
У 1950 році було прийнято рішення про будівництво великого суднобудівного заводу. У серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було зарахо́ване до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[3].
У 1957 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.
12 квітня 1973 р. Іллічівську надали статус міста обласного підпорядкування.[4]
У 1987 р. до Іллічівська було приєднано с. Іллічівку.[5][6]
Перейменування містаРедагувати
Місто Іллічівськ підлягало перейменуванню згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»[7][8].
Серед пропозицій щодо перейменування — повернення історичної назви — Бугове (Бугові Хутори), а також новітні назви, як-от Скіфополь чи Святослав[9]. Натомість мер міста Валерій Хмельнюк запропонував визнати, що Іллічівськ названий не на честь Володимира Ілліча Леніна, а на честь біблійного пророка Іллі, і, в такий спосіб, фактично уникнути перейменування[10][11]. Одним із запланованих заходів було призначено заміну пам'ятника Леніну на пам'ятник пророку Іллі. 3 вересня 2015 р. було проведено демонтаж статуї Леніна[12].
12 листопада 2015 року жителі міста на громадських слуханнях рекомендували міськраді звернутися до Верховної Ради з клопотанням про перейменування міста на Чорноморськ, за дану пропозицію проголосували 348 учасників із 385. Варіант «Іллічівськ» підтримали всього 26 осіб, також розглядалися варіанти Іллінськ, Пальміра, Порто-Франко, Приморськ, Святослав, Примор'я, Геліос, Миропіль, Портополій, Саус-Парк, Добромир, Скіфів, Портомаре, Миринськ, Берморія, Іллис, Сонцеморськ, Бугаз, Буговоморськ[13]. 4 лютого 2016 Верховна Рада ухвалила постанову № 3854 про перейменування[14]. Постанова набула чинності 18 лютого 2016 року.
Загальні відомостіРедагувати
Статусу міста Чорноморськ набув у 1973 році. Відтоді місто дуже змінилося. Чорноморськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус міста-курорту, що стало великим стимулом для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.
Місто має чітке зонування території: промислові райони розміщені уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Морського торговельного порту Чорноморськ. Приморська зона міста добре впорядкована. У ній розміщені парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку.
Найтепліший місяць року — липень, з середньомісячною температурою +21,9 °C, найхолодніший — січень — −1,1 °C.[15]. Упродовж року випадає 449 мм опадів, з яких найбільше — у липні (48 мм)[16].
НаселенняРедагувати
Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:
- українці — 67,6 %;
- росіяни — 27,4 %;
- білоруси — 1,1 %;
- болгари — 1 %;
- інші національності — 2,9 %[17].
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|
| 4314 | 30 340 | 43 133 | 54 838 | 54 151 | 59 825 |
| українська мова | російська | болгарська |
|---|---|---|
| 38,23 % | 60,57 % | 0,26 % |
Відомі людиРедагувати
- Горбунов Дмитро Вікторович (1981—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ігор Кузьменко (нар. 1987) — танцюрист, хореограф, кіноактор, переможець міжнародних танцювальних конкурсів. Учасник п'ятого сезону проекту Танці з зірками
- Конокеєнко Дмитро Павлович (1990—2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Пихтєєв Василь Юрійович (1983—2015) — старший сержант, 28-ма бригада, загинув при обороні Мар'їнки.
- Савінов Едуард Володимирович (1970—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шум Віталій Олександрович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014-го під Маринівкою.
Міська радаРедагувати
До складу Чорноморської міської ради входять також 3 села:
- Олександрівка (колишнє грецьке поселення Арнаутівка),
- Бурлача Балка (утворене в кінці XVIII століття запорізькими козаками і вільними людьми),
- Малодолинське (колишнє німецьке поселення Клейн-Лібенталь або Мала Акаржа).
ПортРедагувати
Морський торговельний порт Чорноморськ — один з «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час із кінця 1950-х (закінчений у 1960-х) років, в основному для морського товарообігу з сусідніми країнами.
Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Чорноморськ — Варна (Болгарія), Чорноморськ — Поті та Чорноморськ — Батумі (Грузія), Чорноморськ- Стамбул. У порту розташований міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Чорноморськ — Київ — Мінськ — Вільнюс — Клайпеда і в зворотному напрямку.
Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.
До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажністю до 300 тонн, танкери-бункерувальники, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.
Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.
ТуризмРедагувати
У місті швидко розвивається пляжний туризм. У місті велика увага приділяється дозвіллю та відпочинку. Пляжі, які простягнулися на 12 кілометрів уздовж моря, підтримуються в чистоті й порядку. Місто спроектоване компактно і зручно. Транспортні розв'язки з'єднують між собою торгові центри, місця відпочинку та житлові райони. Це сприяє притоку туристів у літній сезон, який триває з травня по жовтень. У цей період населення Чорноморська практично потроюється.
Визначні пам'ятки містаРедагувати
- Музей художньої порцеляни різних періодів[18][19];
- Приморські сходи;
- Чорноморський маяк;
- Пам'ятник засновнику Морського торговельного порту Чорноморськ — Олександру Євгеновичу Данченку;
ОсвітаРедагувати
У місті діють два професійно-технічних училища ІПСЛ-15 і ІМКОНМУ-22, де навчаються понад 1500 учнів, українська гімназія, шість середніх шкіл I—III ступенів (3 україномовні) та одна середня школа I—II ступенів, в яких навчаються 10 000 учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, центр культури і мистецтв, а також ряд муніципальних і відомчих дошкільних установ.
МузикаРедагувати
Незважаючи на невелику площу, Чорноморськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерґраундних напрямків. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[20], Ziegelstein. Також у місті з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special[21]. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF). Також у місті проводиться фестиваль Black Sea Metal.
СпортРедагувати
Завдяки приморським пляжам у Чорноморську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м. Чорноморська.
У місті є футбольний клуб «Старт», який бере участь у чемпіонаті України з пляжного футболу.
У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» з метою розвитку екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства на сьогодні є будівництво екстрим-парку «XS».
Крім цього, в місті працює 3 дитячі спортивні школи, безліч спортклубів, танцювальних шкіл, сім сучасних відкритих стадіонів, яхт-клуб, дайвінг-центр і база моряків. У Чорноморську підготували 12 членів для збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі призерів олімпійських ігор.
Засоби масової інформаціїРедагувати
З 1977 року тут видається газета Чорноморської міської ради «Черноморский маяк».
Міста-побратимиРедагувати
ГалереяРедагувати
Набережна Чорноморська
Пам'ятник засновнику Чорноморського порту - Олександру Євгеновичу Данченку
Чорноморський маяк
Приморські сходи
Обелікс Слави
Морські судна біля Чорноморського торговельного порту
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3576-XI від 16 лютого 1987 р. «Про розширення меж міста Іллічівська Одеської області»
- ↑ Подробная топографическая карта Одессы и окрестностей, 1977(рос.)
- ↑ 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта)//fakty.ictv.ua
- ↑ Нині стоїть питання про перемейнування Дніпропетровська, Іллічівська та Кіровограда - В.В'ятрович (uk). Процитовано 2017-03-30.
- ↑ ВО "Свобода" вимагає перейменувати Іллічівськ на Бугове, Скіфополь або Святослав. Громадське ТБ Одеси (uk-UA). 2015-07-01. Архів оригіналу за 2015-11-17. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Влада Іллічівська хоче лишити місту радянську назву за допомогою церкви. odesa.depo.ua. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Нині стоїть питання про перемейнування Дніпропетровська, Іллічівська та Кіровограда - В.В'ятрович (uk). Процитовано 2017-03-30.
- ↑ В Іллічівську комунальники взялися за демонтаж пам'ятника Леніну. ТСН.ua (uk). Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Жителі Іллічівська проголосували за перейменування міста на Чорноморськ. espreso.tv. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Climate Illichivsk: Temperature, Climate graph, Climate table for Illichivsk - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Climate Illichivsk: Temperature, Climate graph, Climate table for Illichivsk - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 2017-03-30.
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березень 2016. Процитовано 1 серпень 2019.
- ↑ Музей образотворчих мистецтв ім. О.Білого
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітень 2011. Процитовано 21 січень 2011.
- ↑ Сайт творчого об'єднання Metal Special
ПосиланняРедагувати
- Офіційний веб-сайт Верховної Ради[недоступне посилання з серпень 2019]
- Погода в Чорноморську
- Асоціація пляжних видів спорту
- Греки под Одессой 1999
- Іллічівськ: початок історії. Книга-фотоальбом. 2008
- История Ильичевска. 2003
- Cities & towns of Ukraine
- Банк даних Державної служби статистики України
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |