Литовське князівство

Литовське князівство
Початок ХІІ ст. – 1413 Королівство Литви Lob Погоня Сигизмунда Кейстутовича1.svg
Розташування Литва
Столиця
Мови Литовська мова
Релігії Язичництво
Форма правління Монархія
Литовський князь
 - 1236–1263 Міндовґ
 - 1295–1316 Вітень
 - 1392-1413 Вітовт
Історія
 - Засновано Початок ХІІ ст.
 - Ліквідовано 1413

Лито́вське князі́вство (лат. Ducatus Lithuaniae) — державне утворення на території литовських племен[джерело?], що виникло на початку ХІІ ст. Згодом на базі Литовського князівства сформувалось Велике князівство Литовське.

Останнім князем Литовського князівства (лат. Dux Lithuaniae) був Вітовт Великий[джерело?]. Він став володарем князівства 1392 року, після закінчення громадянської війну у ВКЛ та підписання Острівської угоди.

В результаті угоди польський король та литовський князь Ягайло, уступав князівство Вітовту. Починаючи з 1397 року князівство мало статус староства, та зрівнювалось у правах з Жемайтійським князівством (староством).

1413 року — після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства.

Див. такожРедагувати