Литовське князівство

Литовське князівство
Початок ХІІ ст. – 1413 Королівство Литви Lob Погоня Сигизмунда Кейстутовича1.svg
Розташування Литва
Столиця
Мови Литовська мова
Релігії Язичництво
Форма правління Монархія
Литовський князь
 - 1236–1263 Міндовґ
 - 1295–1316 Вітень
 - 1392-1413 Вітовт
Історія
 - Засновано Початок ХІІ ст.
 - Ліквідовано 1413

Лито́вське князі́вство (лат. Ducatus Lithuaniae) — державне утворення на території литовських племен, що виникло на початку ХІІ ст. Згодом на базі Литовського князівства сформувалось Велике князівство Литовське.

Останнім князем Литовського князівства (лат. Dux Lithuaniae) був Вітовт Великий. Він став володарем князівства 1392 року, після закінчення громадянської війну у ВКЛ та підписання Острівської угоди.

В результаті угоди польський король та литовський князь Ягайло, уступав князівство Вітовту. Починаючи з 1397 року князівство мало статус староства, та зрівнювалось у правах з Жемайтійським князівством (староством).

1413 року — після підписання Городельської унії, Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореного Віленського воєводства.

Див. такожРедагувати