Збройні сили Російської Федерації
Збро́йні Си́ли Росі́йської Федерáції (абревіатура — ЗС РФ) (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) — російська терористична армія, створена за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ та підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.
Чисельність активних Збройних Сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)[6]. Військові резерви становлять близько 2 млн осіб,[7] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).
Головнокомандувачем Збройних Сил є Президент РФ (Володимир Путін).
У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27-ми років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.
Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($36,8 млрд у цінах 2008 року), на 2010 — 1 трлн. 320 млрд рублів ($52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).
17 листопада 2017 р. президент Путін підписав Указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних Сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних Сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ набрав чинності 1 січня 2018 року[8][9].
Від 1 січня 2023 року встановлено штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації в кількості 2 039 758 одиниць, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців[3].
В Указі, який Путін підписав у грудні 2023 року, штатна чисельність Збройних Сил РФ збільшувалася до 2 209 130 осіб, в т.ч 1 329 000 військовослужбовців[10].
Згідно Указу Путіна, який набирає чинності з 1 грудня 2024 року, штатна чисельність ЗС РФ становитиме 2 млн 389 тисяч 130 осіб, у тому числі 1,5 млн військовослужбовців, тобто на 180 тисяч більше, ніж було[11].
Історія
ред.У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями[12].
Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі[13].
Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С[13].
У травні 2019 року в Збройних Силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.
Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів[14].
Склад
ред.Збройні Сили Російської Федерації складаються з:
- Сухопутних військ;
- Військово-повітряних сил (Протиповітряні війська Росії у 1998 році ввійшли до складу Військово-повітряних сил);
- Військово-морських сил;
- Ракетних військ стратегічного призначення (командування у західному районі Москви Кунцево і нове на горі Косьвінський Камень на Уралі на схід від міста Березніки);
- Космічних військ;
- Повітряно-десантних військ;
- Сили спеціальних операцій.
Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:
- Внутрішніх військ;
- Федеральної Служби Безпеки (скор. ФСБ);
- Федерального Агентства Державного Зв'язку та Інформації (ФАДЗІ).
Військова присутність за кордоном
ред.- 7-ма військова база в Абхазії;
- контингент в Південній Осетії;
- 102-га військова база у Вірменії;
- Оперативна група російських військ у Молдові — 1199 осіб (Придністров'я);
- Оперативна група російських військ у Киргизстані;
- 201-ша військова база у Таджикистані — найбільша російська сухопутна база за межами Росії, чисельність контингенту становить близько 7 тис. чол.;
- невідома кількість російських військових на території Донецької області та Луганської області (див. Окупаційні війська РФ на Донбасі) та в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97 % усієї російської армії знаходиться в Україні[15][16].
Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:
Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.
Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:
- Тихоокеанський флот Росії (командування у Владивостоці);
- Північний флот Росії (командування у Сєвероморську);
- Балтійський флот Росії (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особливим регіоном;
- Чорноморський флот Росії (командування у Севастополі);
- Каспійська флотилія (командування в Астрахані).
Генеральний штаб і бункери
ред.Генеральний штаб Збройних Сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька[17].
У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».
Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцька в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни[18].
-
Основний бойовий танк Т-90А
-
Основний бойовий танк Т-72Б3
-
Самохідна артилерійська установка 2С19 «Мста-С»
-
реактивний надманеврений багатоцільовий винищувач Су-35БМ
-
Бойовий вертоліт Ка-52
-
фронтовий бомбардувальник Су-34
-
Зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф»
-
самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1
-
Оперативно-тактична ракетна зброя Іскандер (ОТРК)
-
Міжконтинентальна балістична ракета Тополь-М
-
Міжконтинентальна балістична ракета PC-24 «Ярс»
Воєнні злочини
ред.ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів[19][20][21][22][23][24][25][26][27].
Чечня
ред.- Бомбардування Шалі касетними бомбами
- Атака балістичними ракетами Грозного
- Масове вбивство в Нових Алдах
- Різанина в Комсомольському
- Різанина в Самашках
- Убивство Ельзи Кунгаєвої
Грузія
ред.Сирія
ред.- Різанина в Алеппо (2016)
Україна
ред.- Бучанська різанина. Дата: березень 2022 року[28].
- Авіаудар по лікарні в Маріуполі. Дата: 9 березня 2022 року[29].
- Депортація українських дітей до РФ Дата: березень 2022 — по наші дні[30].
- Авіаудар по Маріупольському театру. Дата: 16 березеня 2022 року[31].
- Удар по колонії в Оленівці, де знаходились українські полоненні (стаття 438 КК України « Порушення звичаїв війни»)[32][33] Дата: 29 липня 2022 року.
- Масові вбивства в Ізюмі[34]. Дата: квітень — вересень 2022 року.
- Страта Олександра Мацієвського[35]. Дата: ймовірно 30 грудня 2022 року, стало відомо в березні 2023 р.
- Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі[36]. Дата: 14 січня 2023 року.
- Підрив Каховської ГЕС (акт екоциду). Дата: 6 червня 2023 року[37].
- Ракетний удар Охматдит Дата: 8 липня 2024 року [38].
Див. також
ред.Література
ред.- Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
Примітки
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Ганебне озброєння «другої армії світу». Таємне життя матрьошки. Епізод 63 на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 серпня. (рос.) |
- ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ а б У Росії збільшать штатну чисельність ЗС Росії з 2023 року. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 25 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=live
(довідка) - ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32) (PDF). 25 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
- ↑ ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ Путін своїм указом збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:24
- ↑ Путін збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:38
- ↑ Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ а б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
{{cite web}}
: Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка) - ↑ LIVEWallace: 97 % of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ 97 % усієї російської армії перебуває в Україні, — міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm [Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine.] Strategic C3I Facilities
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Україна: Нові подробиці здійсненого Росією обстрілу залізничної станції. Human Rights Watch (укр.). 21 лютого 2023. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ «Воєнні злочини і геноцид в Бучі вимагають додаткових санкцій проти Росії»: світ реагує на масові вбивства цивільних в Бучі. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Удар по Дніпру: кількість загиблих зросла до 40. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Macias, Amanda. UN report details horrifying Ukrainian accounts of rape, torture and executions by Russian troops. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Coles, Daniella Cheslow and Isabel. U.N. Sees Wide Range of War Crimes by Russian Forces in Ukraine. WSJ (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ. Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ. "Я чув, як вони катували людей з інших камер, бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали", - студент з Маріуполя розповів, що роблять росіяни з тими, хто намагався виїхати з міста. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris (амер.). 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Росіяни підтвердили вбивство цивільних чоловіків в Маріуполі. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Бучанська різанина. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Авіаудар по лікарні в Маріуполі. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Руденко, Євгенія (28 квітня 2023). Депортація та примусове вивезення українських дітей до РФ: що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ "Никогда не забудем": звезды эмоционально вспоминают авиаудар по драмтеатру Мариуполя год назад. 24 Канал (рос.). 16 березня 2023. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Ракетний удар по колонії в Оленівці: загинули близько 40 українських полонених, ще 130 поранені — Delo.ua. delo.ua (укр.). 29 липня 2022. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Зв'язані руки і мотузка на шиї. В Ізюмі розкопали масові могили з сотнями людей. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ У соцмережах поширюють відео, на якому окупанти вбивають імовірно українського полоненого. Громадське радіо (укр.). 6 березня 2023. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі: в ОВА розповіли перші деталі та показали фото. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2023. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ Лобанок, Даша (11 червня 2023). Через підрив Каховської ГЕС збитки навколишньому середовищу перевищили 55 мільярдів гривень. Ґвара Медіа (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ У Києві внаслідок ракетного удару рф 5 загиблих і 9 постраждалих, є влучання в Охматдит — КМВА. АрміяInform. 8 липня 2024. Архів оригіналу за 8 липня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.