Корона Королівства Польського

устрій польської держави наприкінці середньовіччя та в ранньомодерну добу
(Перенаправлено з Корона Польська)

Коро́на Королі́вства По́льського (пол. Korona Królestwa Polskiego, лат. Corona Regni Poloniae, скорочено — Корона) — термін, що позначає устрій польської держави наприкінці середньовіччя та в ранньомодерну добу; у 15691795 рр. — офіційна назва власне польського королівства в персональній унії з Великим князівством Литовським у складі Речі Посполитої. Термін вживався щодо польської монархії з метою відокремлення держави як юридичного інституту від особи конкретного короля, а також для утвердження суверенітету держави та засад неподільності її території.

Корона Королівства Польського
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1386
Офіційна мова польська
Гімн Богородиця (гімн)
Континент Європа
Країна  Корона Королівства Польського
Столиця Краків і Варшава
Адміністративна одиниця Річ Посполита
Форма правління Спадкова монархія, виборна монархія і конституційна монархія
Посада голови держави король Польський
Адміністративно-територіально поділяється на Великопольська провінція, Малопольська провінція
Валюта злотий і Грош
Попередник United Kingdom of Polandd
Замінений на Сандомирське воєводство
Мова комунікації польська і руська мова
Час/дата припинення існування 1795
Мапа розташування
Частково збігається з Королівство Польське

Походження ред.

 
Корона Королівства Польського (рожевим) на мапі Речі Посполитої та її васалів в 1619

Поняття «корона королівства» виникло за часів середньовіччя в Західній Європі в руслі розвитку ідей, що протистояли традиційним поглядам на монарха як на спадкового власника держави і походили з політичних концепцій античних мислителів, зокрема Платона («Політейя»), Арістотеля («Політика»), Марка Туллія Цицерона («Про республіку»).

Термін Корони Королівства Польського взято з політичних ідеологій, реалізованих в державних монархіях Чехії та Угорщини в кінці середньовіччя. У цих країнах ідеологія корони королівства носила імена «Корона святого Вацлава» та «Корона святого Стефана», посилаючись на передбачувані святі символи монаршої влади. У Польщі, термін «Корона Королівства Польського» вперше з'являється в королівських документах Казимира Великого (13331370) і ще не означає, однак, послідовної політичної ідеології, виступаючи, швидше, як замінник назви Королівство Польське.

Тільки припинення династії П'ястів в 1370 році і прихід до влади угорського короля, Людовика Анжу, призвели до остаточного формування терміну, що визначає нові способи сприйняття держави і правителя, характерні для розвиненої монархічної держави.

Спочатку він використовувався головним чином у колі малопольської аристократії (група так званих панів краківських). З часом, завдяки впливу цієї групи вельмож на Людовика Угорського і Владислава Ягайла, Корона Королівства стала обов'язковою державною ідеологією.

Особливості ред.

 
Мапа Королівства Польського, 1593 рік
 
Аверс краківського гроша Казимира ІІІ, з короною

Корона Королівства Польського ставилася до держави, як установи незалежної від правителя, яка не є вже, як в епоху спадкових монархій, його майном.

Корона Королівства ідентифікує Польщу, як неподільний організм, що керує правами і принципами ладу, що стоять вище, ніж монарх. Правитель відповідно до цієї ідеології не має права на зменшення території держави, наприклад, шляхом заповіту або передачі землі в лен.

Він уже не був єдиним і головним джерелом права, як раніше. Сам підпорядковувався законам королівства, що виражається, зокрема, у сформованому на той час повністю праві опору (Prawo oporu).

Терміном Корона Королівства часто визначаються не ті землі, що фактично перебувають у володінні польського короля, а й ті, на які проголошено дію права, перш за все Сілезію та Гданське Помор'я.

У Корону включений також утворений лен Польщі Мазовія.

Після Людовика Угорського ідеологія Корони Королівства була прийнята вже в повністю допрацьованій формі. Цей термін використовувався, насамперед, з тим щоб забезпечити становище і незалежність Королівства Польського, яке в персональній унії з Угорщиною була стороною безумовно більш слабкою. Прикладом є Кошицький привілей 1374, в якому Людовик зобов'язувався: зберігати Корону Королівства Нашого цілою і непорушною і ніяких земель або їх частин від неї не відривати і не зменшувати[1].

Нова державна ідеологія вписувалася в ширшу тенденцію змін, набирала чинності з приходом до влади іноземних правителів і розпочату в момент возз'єднання країни Владиславом Локетком і формування державної монархії (рахується переважно з 1320).

Виявлялася вона в новому способі сприйняття держави, як єдиного організму, у створенні загальнодержавних символів (Білого Орла), одночасно також в упорядкуванні монаршої влади принципами ладу (з 1438, хоча спочатку не в повній мірі ефективними, обов'язок підтвердження новообраним правителем привілеїв, виданих його попередниками).

Корона як назва держави ред.

Після укладення унії з Великим князівством Литовським термін Корони Королівства був прийнятий як популярна і зручна назва Королівства Польського.

На противагу «Литві» або «Великому князівству» називалося коротко «Короною». Під цією назвою Королівство стало однією з двох частин Речі Посполитої Обох Народів після укладення Люблінської унії в 1569 році.

Ідеологія Корони Королівства зробила, крім того, вплив на термінологію, що використовувалася при дворі.

З кінця середньовіччя державні органи та посади, що називалися до цього королівськими, стали називатися коронними.

Примітки ред.

  1. Kodeks dyplomatyczny Wielkopolski.— t. III.— nr 1709.— S. 425—426. Przeł. H. Paszkiewicz,Dzieje Polski.— Warszawa, 1925.— S. 213—216.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корона Королівства Польського