Грош
Грош, або гріш, грошен (лат. grossus, італ. grosso, нім. Groschen, пол. grosz) — монета різних країн і часів. В українській і білоруській мовах від цього слова утворений термін «гроші».
Поява гроша ред.
Назва «грош» походить від рідкісної італійської срібної монети XII століття «grossus denarius» — «великий,[1] товстий динар», «nummus grossus» — «великий гріш».[1]
Вперше грош було випущено в Італії наприкінці XII ст.: 1172 року в Ґенуї випущена срібна монета вагою 1,46 г. Її назвали denarius grossus — «товстий» денарій на противагу «тонким» денаріям. Генуезький «гроссо» (grosso) прирівнювався до 4-х генуезьких денаріїв. Невдовзі «гроссо» з'явився у Флоренції (1182), Кремоні, Падуї, Мілані, Пізі й Венеції.
1266 року подібна до «гроссо» монета з'явилася у Франції за правління Людовіка ІХ — в місті Турі було випущено срібну монету 958-ї проби вагою 4,22 г (так званий «гро турнуа», gros tournois, в нумізматичній літературі — «турнуз», «турноза»).
Якість монет з часом погіршувалася; 1365 року монета «гро турнуа» важила уже 2,55 г. З часом проба монети також змінилася.
1300 року як аналог італійським «гроссо» і французьким «гро турнуа» було випущено празький грош 938-ї проби вагою 3,7 г. Чеські гроші XIV ст. набули такого широкого міжнародного обігу, що в багатьох слов'янських мовах (зокрема, в українській) це слово отримало поняття грошей як таких. На початку XIV ст. в Кутній Горі був заснований центральний монетний двір Чехії, що зробило місто гірників другим за значенням містом королівства. Завдяки масовому карбуванню тут так званого «празького гроша», що мав твердий вміст срібла, була усунена роз'єднаність грошової системи багатьох країн, значно активізувалась міжнародна торгівля, Прага стала одним із важливіших культурних і політичних центрів середньовічної Європи.
1338 року в Тюрингії почалося карбування мейсенського гроша (важив 3,797 г і містив 3,375 г срібла), який розповсюдився по всій Німеччині.
В Англії аналог «гро турнуа» випущено в 1279 році королем Едуардом I під назвою «гроут» (groat). З 1351 року почалось регулярне карбування гроута, вагою 4,23 г срібла — він прирівнювався до 4 пенні.
В XIV ст. монету типу гроша ввели також Нідерланди («гроот», 3,96 г срібла при загальній вазі 4,14 г). Аналогічною до гроша була монета стювер.
З 1329 року гроші почала карбувати Угорщина, близько 1338 року — Польське Королівство (гріш краківський), близько 1380 року — Молдавське князівство (молдавський грош).
У Центральній Європі ред.
У Центральній Європі гроші почали карбувати: у Чехії — близько 1300 — гріш празький, в Угорщині — від 1329, Польщі — близько 1367 (за іншими даними, бл. 1338–46). Упродовж 2-ї половини 14–18 століття монети типу гроші були основними на грошовому ринкові українських земель. Широкомасштабне карбування цих монет у польсько-литовській державі розпочалося з грошовою реформою Сигізмунда I 1526—1528 років. У Польщі один гріш складався з 18 денаріїв. 30 грошей дорівнювали 1 польському злотому. У Великому князівстві Литовському один гріш дорівнював 10 денаріям (пенязям). У результаті грошових реформ Стефана Баторія 1578—1580 років проведено уніфікацію польської та литовської монетних систем. Польський і литовський гроші стали однаковими за вагою і пробою металу, відмінності зберігались у зовнішньому оформленні. Наймасштабніше карбування грошей відбувалося за часів панування Сигізмунда III Ваза (1587—1632). Невелику їхню кількість з білону відкарбовано за Яна II Казимира Ваза (1648–68), а 1752 випущено гроші з міді. Після 3-х поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) австрійський уряд випустив невелику кількість мідних грошей для Галичини.
1654 року мідний гріш, що дорівнював 2 копійкам, появився в Московії; назва збереглась до грошової реформи Канкріна 1839—1843 років. Після неї грошем стали називати деньгу через випуск двомовних польсько-російських монет.[2]
Поступово грош перетворився в дрібну срібну розмінну монету.
Сучасний гріш ред.
Сьогодні гріш як розмінна монета зберігся у Польщі (100 грошів = 1 злотий); в 1924—38 і 1945–2001 роках грош був монетою в Австрії (100 грошів = 1 шилінг).
Див. також ред.
Примітки ред.
Бібліографія ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грош
Довідники ред.
- Шуст Р. М. Гріш, грош [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 208. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь. — Львов, издательство при ЛГУ // объединение «Вища школа», 1975. — 156 с. — 292 ил. (рос.)
- Осьмак // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1257. — 1000 екз.
- Грош // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.