Гроут (англ. groat) — назва англійської, ірландської, а надалі британської срібної монети в 4 пенси. Також шотландська монета, вартість якої дорівнювала 4, а пізніше 8 пенсів. Гроути також карбувалися в Нідерландах у XVI-XVII століттях.

Гроут Едуарда I

Англія ред.

Гроути карбувалися з 1274 до 1855 року[1].

Перший гроут був відкарбований за царювання англійського короля Едварда I і був наслідуванням турського гросу, чи грошу французького короля Людовика IX. Порівняно з турським грошем та богемським чи саксонським грошем, англійський гроут був дорожчим: він був 1/54 частиною тауерської марки, тоді як турський грос — 1/61 паризької марки, а інші — 1/68 кельнської марки[2]. На аверсі гроута був зображений сам король Едвард, з титулами герцога Ірландії та Аквітанії, а реверс був розділений на 4 частини хрестом[3].

Попри високу вартість, вміст срібла в гроуті вже при першому карбуванні був трохи меншим за 4 пенні[4]. Унаслідок Столітньої війни вміст срібла в гроуті впав ще більше[5]. Генріх VIII у 1544 почав випускати гроути 333-ї проби, але 1559 повернувся до традиційної 925-ї проби[4].

 
Гроут Генріха VII (бл. 1505)

Гроут був найдорожчою срібною монетою до часів Генріха VII, коли з'явився шилінг. Карбування гроутів припинялося в часи Джеймса I (1603—1625) та в часи Англійської революції (1649—1660).[1]

 
Гроут Вільяма та Мері (1690-ті)

Гроути Едварда I досить рідкісні[2], часто пошкоджені. Більш-менш регулярним карбування гроутів стало з часів Едварда III. Останній гроут для обігу було викарбовано 1855 року. Окремі тиражі у якості пруф були випущені 1857 та 1862 років, а також окремим колоніальний тираж у 1888 році.[1]

4-пенсовик досі карбується для наборів грошей Монді.[1]

Особливі монети ред.

У 1494 році претендент на англійський престол Перкін Ворбек[en] викарбував у Бургундії гроут, на звороті якого написані випади вбік чинного короля Генріха VII[6].

Бургундія ред.

 
Нідерландський гроут XVI століття

У правління герцога Філіппа Доброго в середині XV століття використовувалося французьке коронне екю (крона), що дорівнювало 40 гроутам, та салют, який дорівнював 48 гроутам. У Бургундських Нідерландах карбувався гульден, який дорівнював 38 чи 40 гроутам. Гроут був основною срібною монетою Фландрії, хоча надалі його змінив подвійний гроут.[7]

Примітки ред.

  1. а б в г The Story of the Groat. Chards(англ.)
  2. а б Snelling, 1762, с. 15.
  3. Игорь Ларин-Подольский (11 лютого 2019). 1000 самых известных монет в мире. ЛитРес. с. 28. ISBN 978-5-04-154508-6.(рос.)
  4. а б Павел Бирюков (5 вересня 2017). Монеты мира. Занимательные факты, рекорды, легенды. ЛитРес. с. 150. ISBN 978-5-457-41924-7.(рос.)
  5. Герман Алексеевич Федоров-Давыдов (1985). Монеты-свидетели прошлого: популярная нумизматика. Izd-vo Moskovskogo universiteta. с. 64.(рос.)
  6. Нумизматика. Изд-во Гос. Эрмитажа. 1986. с. 33. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 2 вересня 2020.(рос.)
  7. Richard Vaughan (2002). Philip the Good: The Apogee of Burgundy. Boydell Press. с. 17. ISBN 978-0-85115-917-1.

Джерела ред.

Посилання ред.