Ку́тна Го́ра (чеськ. Kutná Hora) — місто в Чехії, у Середньочеському краї Богемії, Кутногірський округ. Адміністративний центр округу. Розташоване за 60 км на схід від Праги, на Кутногірському плато, на висоті 254 м над рівнем моря. Виникло у ХІІ ст. як поселення Седлецького цистеріанського монастиря. У ХІІІ ст. було одним із найкрупніших європейських центрів видобутку срібла. Основа економіки — склодувний завод, пивне виробництво, тютюнова фабрика Філіп Морріс. Стара частина міста є Світовою спадщиною ЮНЕСКО (з 1995). Населення — 20,3 тисяч жителів (2016).

Місто
Кутна Гора
Kutná Hora

Kutná Hora - panoramio (10).jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 49°56′54″ пн. ш. 15°16′05″ сх. д.H G O

Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехія[1][2]
Край Середньочеський край
Округ Кутна Гора
Межує з

сусідні нас. пункти
Gruntad, Libeniced, Církviced, Nové Dvoryd, Třebešiced, Křeseticed, Malešovd, Miskoviced, Hlízovd, Klukyd ?
Внутрішній поділ
  • Hlouškad[3], Kaňk, Kutná Horad[3], Karlovd[3], Kutná Hora-Vnitřní Městod[3], Malínd[3], Neškarediced[3], Perštejnecd[3], Poličanyd[3], Седліце[3], Šipšíd[3], Vrchliced[3], Žižkovd[3]
  • Голова Josef Viktorad
    Перша згадка 1289[4]
    Площа 33,05 км²
    Висота центру 254  м
    Водойма Bylanka (Vrchlice tributary)d, Vrchliced
    Населення 20 341  (2016)
    Міста-побратими Реймс, Егер, Тарновські Гури
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
    Поштовий індекс 284 01
    Автомобільний код S
    GeoNames 3072463
    OSM r441804  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ533955
    Офіційний сайт kutnahora.cz  (чеськ.) (англ.) (нім.) (рос.) (фр.)
    Кутна Гора. Карта розташування: Чехія
    Кутна Гора
    Кутна Гора
    Кутна Гора (Чехія)
    Кутна Гора
    Світова спадщина
    Kutná Hora - panoramio (10).jpg
    Кутна Гора
    49°56′54″ пн. ш. 15°16′05″ сх. д. / 49.9484449726897779° пн. ш. 15.268225887994777423° сх. д. / 49.9484449726897779; 15.268225887994777423
    Країна Чехія Чехія
    Тип окрес Чехіїd
    обец зі статусом містаd
    шахтарське містоd
    district townd
    муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісомd (24 листопада 1990)[5] і Czech municipality with expanded powersd

    CMNS: Кутна Гора у Вікісховищі

    НазваРедагувати

    • Кутна́ Го́ра (чеськ. Kutná Hora, МФА[ˈkutnaː ˈɦora]) — сучасна чеська назва.
    • Ку́ттенберг (нім. Kuttenberg) — традиційна німецька назва. За легендою походить від халату (Kutte), яким цистеріанець позначив на цій горі (berg) першу знахідку срібла. Згідно з більш правдоподібною версією, назва походить від верхньонімецького kutta (яма) і вказує на видобуток корисних копалин у цьому регіоні.
    • Кутні́ Го́ри (чеськ. Hory Kutné) — середньовічна чеська назва. Ймовірно, походить від видобування (кутання) срібла у цій місцевості. Наприкінці ХІІІ ст. близько третини європейського срібла походила звідси.

    ІсторіяРедагувати

    Першим поселенням на цьому місці був цистерціанський монастир заснований у 1132 році. Напротязі тривалого часу саме монастирським землям належав видобуток срібла. Ситуація змінилася за правління Венцеслава II який секуляризував копальні.

    Статус міста надано в першій половині XIII століття. Центр середньовічної сріблодобувної індустрії (у XIII столітті рудники міста давали третину загальноєвропейського видобутку срібла), завдяки чому місто було другим за багатством у Чеському королівстві.

    Саме рудники й стали причиною утворення перших селищ гірників, одне з яких одержало назву «Cuthna Antiqua», що означає «стара чернеча ряса». Один із ченців, Антоній, за переказом, заснув на сусідньому пагорбі, а уві сні побачив срібні зливки у вигляді трьох срібних гілок. Прокинувшись, він дійсно виявив їх у зазначеному в сні місці й накрив це місце своєю рясою. Кутна Гора стала місцем першої в Європі «срібної лихоманки». Навколо шахт з'явилося хаотичне накопичення халуп, шинків, лазень, крамниць тощо. Потім розрізнені селища об'єдналися, і Кутна Гора здобула привілей королівського міста, була центром карбува́ння празького гроша.

    Місто було сильно зруйноване в часи гуситських во́єн. Через виснаження покладів срібла до середини XVI ст. місто занепало.

    Визначні пам'яткиРедагувати

    Кутна-Гора уславлена численними пам'ятками готичної архітектури.

    Історичний центр міста входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Чехії.

    Відомі уродженціРедагувати

    ТранспортРедагувати

    Залізничний транспорт

    У межах міста перебуває три станції: Кутна Гора головна, і на відгалуженні, Кутна Гора Седлець (Kutná Hora-Sedlec) і Кутна Гора місто (Kutná Hora Mesto). Остання станція знаходиться найближче до історичної частини міста.

    Автотранспорт

    Кілька внутрішньоміських маршрутів. Міжміське сполучення здійснюється з автобусної станції.

    Міста побратимиРедагувати

    Для допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в російсько-українській війні на Сході України, долучилось і місто Кутна Гора як місто-побратим. У листопаді 2014 року до Кам'янця-Подільського надійшла гуманітарна допомога, військовослужбовцям передали теплий одяг, термобілизну, берці, каремати, намети.[6]

    Відомі особистостіРедагувати

    В поселенні народився:

    ПриміткиРедагувати

    БібліографіяРедагувати

    Монографії. СтаттіРедагувати

    • Kaufmann, Christoph. Kurztrip nach Kutná Hora (Kuttenberg). Reiseführer in Böhmens Schatzkammer. Berlin: Duck-Media, 2017.
    • Mühlfeld, Johann Georg Megerle von. Merkwürdigkeiten der königlichen freien Bergstadt Kuttenberg und des daselbst befindlichen uralten Silberbergwerkes. Wien: Sollinger, 1825.
    • Illustrirte Chronik von Böhmen. Prag, 1852, Band 1, S. 39–43, 111–114.
    • Podrazil, Jiří; Dudák, Vladislav. Kuttenberg. Prag: Baset, 2002.
    • Kořan, J. Dějiny dolování v rudním okrsku kutnohorském. Praha: Vědecko-technické nakl., 1950.
    • Kořínek, J. Staré paměti kutnohorské. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2000.
    • Matys, Rudolf. Kutnohorské pověsti. Praha, 1973.
    • Pospíšil, Aleš. Zmizelá Kutná Hora. Praha: Paseka, 2009.

    ДовідникиРедагувати

    • Kutná Hora // Encyklopedie hradišť v Čechách. Praha: Libri, 2003, s. 157.
    • Okres Kutná Hora // Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005 (2. díl). Praha: Český statistický úřad, 2006.

    ПосиланняРедагувати