Боге́мія (лат. Bohemia, нім. Böhmen, «країна боїв») — історична область у Чехії, а також стара назва Чеської держави. Синонім — Чехія.

Богемія
Прапор[d]
Зображення
Катойконім boemo, boema, boemi і boeme
Континент Європа
Країна  Чехія
Столиця Прага
Найвища точка Снєжка
Займає ту саму територію з Богемське королівство і Země Českád
Площа 52 065 км²
Мапа розташування
Категорія мап на Вікісховищі d
Мапа
CMNS: Богемія у Вікісховищі

Координати: 49°50′ пн. ш. 14°20′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 14.333° сх. д. / 49.833; 14.333

Назва ред.

Найдавніша латинська назва «Boiohaemum» — «батьківщина бойїв». Бойї населяли ці землі в IV ст. до н. е. Три століття по тому бойїв витіснили германці.[1]

Історія ред.

У давнину Богемію населяли бойї, кельти. З 56 століття нашої ери Богемію населяють слов'янські племена; найсильніші з них — чехи — дали країні нову назву.

У IX столітті племінний партикуляризм долає рід Пржемисловичів, котрий проживає поблизу Праги. Заснування самостійної міцної держави відбувається за допомогою княжої кінноти, елітного корпусу професійних воїнів, утримуваного правителем, і шляхом перетворення замків-укриттів на постійні опорні пункти. Після вбивства Вацлава, згодом національного святого, Богемія в X столітті з власною династією приєднується до Священної Римської імперії.

973 рік — заснування єпископату в Празі під верховенством Майнца.

1054 рік — у боротьбі з поляками Богемія поступається Сілезією Польщі. Моравія залишається в Богемії.

1061-1092 роки — правління Вратислава ІІ, якого в 1086 році робить королем Генріх IV. Після тронного розбрату в першій половині XII століття, зміцнення знаті за допомогою інституції сеньйорату і запровадження первородства у 1158 році.

1140-1173 роки — правління Владислава ІІ, що стає спадкоємним королем. З початком німецького руху на схід (1170 рік — привілеї для німецьких купців) виникають міста і бюргерство, одночасно з тутешньою шляхтою і кліром.

1198-1230 роки — правління Пржемисла Оттокара І. Він отримує привілеї німецьких правителів і пап.

1253-1278 роки — правління Пржемисла Отакара II. Він підтримує Німецький орден, підкоряє у 1251 році Австрію, після перемоги під Кройсенбрюном над угорцями підкорює у 1261 році Штирію, у 1260 році приєднує частини Словаччини (1260 рік), Каринтії і Крайни. 1273 року при обранні короля поступається Рудольфу Габсбургу.

1278 року — Пржемисл Отакар II гине в битві на Маршфельді. Богемію і Моравію, які отримує Вацлав II, по смерті Вацлава III у 1306 році відбирають як імперську власність.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Buchbesprechungen. PSYCHE. Т. 71, № 07. 2017-07. с. 617–632. doi:10.21706/ps-71-7-617. ISSN 0033-2623. Процитовано 18 січня 2020. 

Джерела ред.

Посилання ред.