Копі́йка (біл. капейка, рос. копейка) — розмінна монета України, Білорусі, Росії, раніше — Російської імперії, СРСР.

1 копійка. Росія
1 копійка. Україна

Українська копійка ред.

100 копійок = 1 гривня. На лицьовому боці (аверсі) монет у центрі розміщено зображення малого державного герба України — Тризуба, обрамленого з обох боків орнаментом з двох дубових листків і двох колосків. Від кожного колоска вертикально вгору виходять по три остюки. Над гербом зроблено напис «УКРАЇНА», а під гербом — рік карбування монети.

На зворотному боці (реверсі) в центрі монети розміщено цифрове позначення номіналу, а під ним — відповідний напис «копійка», «копійки», «копійок».

Верхній рівень літер назви номіналу — горизонтальний, а нижній має форму випуклої донизу дуги. Номінал обрамлений стилізованим вінком з листя та ягід. По периметру лицьовий та зворотний боки монети обрамлені суцільним випуклим кантом.

Гурт (бокова поверхня монет) номіналів 1 та 2 копійки — гладкий, номіналів 5, 10 копійок — рифлений дрібний (монети 10 копійок 1992, 1994, 1996 років, карбувались також із великим гуртом), номіналів 25, 50 копійок — секторальний рифлений, з дрібними або крупними насічками. На монетах 1 гривня карбувався напис "ОДНА ГРИВНЯ", рік карбування та крапки між ними.

Художник усіх розмінних монет — Василь Лопата.

1 листопада 2001 р. Національний банк України ввів у обіг розмінні монети підвищеної якості карбування номіналами 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок та обігову монету номіналом 1 гривня.

Монети випущено для нумізматичних цілей, у тому числі по 5 тисяч штук монет кожного номіналу — для формування наборів «Обігові монети України» в сувенірній упаковці.

Першими карбованими в Україні монетами, відповідниками московській (з 1534 року; потім — російській) копійці, були квартник (у Львові, після 1340 року[1]), «подільський полугрошик» (із зображенням вершника із списом; у Подільському князівстві за часів правління князя Костянтина Коріятовича (1380 — до 1391 року).

Росія та СРСР ред.

  • Копійка — розмінна монета в СРСР. Випускалася в 1924—1926 рр. з міді, а пізніше і до 90-х — з бронзового сплаву.
  • Копійка (рос. копейка) — назва державної московської монети, введеної в обіг з 1534 р., котра становила 1/100 рубля. Вона була вдвічі важчою, ніж карбована в Москві деньга. Називалася спершу «новгородською деньгою», або новгородкою, потім — «копійною деньгою» (рос. копейная деньга), або «копійкою». На ній був зображений вершник зі списом («копієм»). Первинна вага копійки дорівнювала близько 0,68 грамів, пізніше зменшилася — на початку XVII ст. становила вже близько 0,28 грамів. Карбування срібної копійки припинилося 1718 р.

Спроба пустити в обіг мідну копійку за царя Олексія Михайловича була невдалою. Петро І ввів її в обіг з 1704 р. Мідну копійку карбували з перервами до 1916 р.

На 1917 рік у Російській імперії в обігу були мідні монети номіналами:1/4, 1/2, 1, 2, 3, 5 копійок; а також срібні монети номіналами: 5, 10, 15, 20, 50 копійок (полтина).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 70

Джерела та література ред.

Посилання ред.