Подільський полугрошик

Поді́льський полугро́шик — карбована монета Подільського князівства. Випускалась за часів правління князя Костянтина Коріятовича (1380 — до 1391) та князя Федора Коріятовича (1388–1394). На аверсі монети Костянтина був зображений Юрій Змієборець (генеалогічний герб роду Коріятовичів), на реверсі — герб угорських королів із династії Анжу. На ранніх монетах був напис латиною: «Костянтин князь, дідич і господар Смотрича», на пізніших — «Костянтин князь, дідич і господар Поділля». Діаметр: 17,5—18,5 мм, вага: 0,8 г — 1,2 г.

Подільський полугрошик

Історія монетиРедагувати

Подільське князівство заснували в XIV ст. князі Коріятовичі. Саме тоді українські землі від Покуття до Середнього Подніпров'я отримали історичну назву «Поділля». Поступово правління братів Коріятовичів (Юрія, Олександра, Бориса, Костянтина та Федора) — перетворило одне з периферійних князівств Великого князівства Литовського на самостійне державне утворення з суверенною зовнішньою та внутрішньою політикою.

За князя Костянтина (1380 — до 1391) почалося карбування власної монети, відомої з історичних джерел як «подільський полугрошик». Монета випускалася на високому, як для того часу рівні, що не поступався рівню карбування у Червоній Русі, Молдові, Польщі й Угорщині.

На монеті був зображений вершник, що вражає списом змія, Св. Юрій Змієборець — родовий герб Коріятовичів. Написи на монетах Костянтина виконані латиною в готичному стилі з іменем правителя та його титулами: MONETA CONSTANTINI / +DVCIS H(EREDIS ЕТ) DOMINI DE SMOTRIC {PODOLIA} («Монета Костянтина / князя, дідича та господаря Смотрича (Поділля)»).

Таким чином Костянтин на перших монетах називає своє князівство «Смотрич» (місто Смотрич було першою столицею князівства), а надалі — «Поділля».

Срібний напівгрош князя Костянтина Коріатовича) мав такий вигляд: на аверсі — Юрій Змієборець, на реверсі — герб угорських королів із династії Анжу. Останній свідчить про певну васальну залежність Коріятовичів від короля Угорщини й Польщі Людовіка І (1342–1382) (відомо, що в 1377 році брати Костянтина — Олександр і Борис — склали Людовіку васальну присягу).

Крім Костянтина, свою монету також карбував останній подільський князь Федір Коріятович (1388–1394). Відома його унікальна монета — денарій із зображенням особистого княжого знаку Федора — подвійного хреста з розсіченими кінцями, який проростає з фігури, схожої на літеру «М». На іншому боці монети Федора під короною зображені дві готичні літери: «С» та «О», які більшість дослідників пов'язують з карбуванням монети в Кам'янці — «Camenec» латиницею.

Існує версія, що інший син Коріята-Михайла Гедиміновича, Дмитро Коріятович (у російських хроніках відомий як воєвода Боброк Волинський), був одружений зі сестрою Великого князя Московського Дмитра Донського. Після цього Юрій Змієборець став гербом московських великих князів і Москви, а син Дмитра Донського — князь Василь — почав карбувати монети з зображенням святого Юрія на коні зі списом (копієм) — звідси нібито й пішла назва «копійка». Відомо також, що у Московському князівстві копійки ще називались «новгородками», а Коріят-Михайло Гедимінович був князем Новгородським (Новгородку Литовського).

БібліографіяРедагувати

  • Нумізматичний «посланець» із XIV століття
  • Погорілець О., Саввов Р. До питання карбування монети на Поділлі в другій половині XIV ст. / О. Погорілець, Р. Саввов // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 144-156.
  • Погорілець О. Г., Саввов Р. В. Відкриття карбування в ІІ пол. ХІV ст. монети на Поділлі / О. Погорілець, Р. Саввов // Літопис Хмельниччини – 2004. – Хмельницький, 2004. – С. 17-28.
  • Погорілець О. Г., Саввов Р. В. Карбування «Подольских полугрошиков» на Поділлі в другій половині XIV ст. / О. Погорілець, Р. Саввов // Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. «Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі». – К.; Хмельницький; Кам’янець-Подільський; Старокостянтинів, 2004. – С. 202-207.
  • Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Монета подільського князя Костянтина. / О. Погорілець, Р. Саввов // Нумізматика і фалеристика, 2004, № 3.
  • Погорілець О. Г., Саввов Р. В. Про нові знахідки монет Подільського князівства / О. Погорілець, Р. Саввов // Нумізматика і фалеристика, 2004. – № 4.Погорелец О. Г., Саввов Р. В. Монета Константина Кориатовича в денежном обращении Подольского княжества / О. Погорелец, Р. Саввов // Современные вехи и актуалии в нумизматике, фалеристике и сфрагистике. – Тракай, 2005. – С. 22-24.
  • Погорелец О. Г., Саввов Р. В. Монеты подольского князя Константина Кориатовича (вторая половина ХIV века) / О. Погорелец, Р. Саввов // XIII всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. – Москва, 2005. – С. 109-110.
  • Погорілець О. Г., Саввов Р. В. Карбування монети на Поділлі в другій половині XIV ст. / О. Погорелец, Р. Саввов // Мат-ли міжнародної наукової конф. «Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність». – Львів, 2005. – С. 145-153.
  • Погорелец О. Г., Саввов Р. В. Начало чеканки монеты в южных землях Великого княжества Литовского (вторая половина 14 в.) / О. Погорелец, Р. Саввов // Международная нумизматическая конференция, посвященная 150-летию Национального музея Литвы. Тезисы докладов. – Вильнюс, 2006. – С. 164-167.
  • Погорелец О. Г., Саввов Р. В. К вопросу о происхождении типа монеты Подольского княжества (пол. XIV в.) / О. Погорелец, Р. Саввов // Материалы международного симпозиума «Иконография денег Средней и Восточной Европы». – Гуменне (Словакия), 2007. – С. 13-15.