Бєльці

місто в Молдові

Більці[7][8][9][10], або Бельці (молд./рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничні вокзали, аеропорт, автовокзал), промисловий округ, культурний та діловий центр, який також часто називають «північною столицею» Молдови[11].

Більці
Bălți

Герб Прапор
Герб м. Бєльці Прапор м. Бєльці
Більці
Розташування міста Більці
Основні дані
47°45′44″ пн. ш. 27°55′42″ сх. д. / 47.7624222° пн. ш. 27.9285278° сх. д. / 47.7624222; 27.9285278
Країна Республіка Молдова
Регіон Муніципій Більці
Столиця для муніципалітет Бельціd
Засновано 1421 (601 рік)
Перша згадка 1620[2][3][4]
Статус міста 1818[1]
Площа 45,42 км²
Населення 149,2 тис. осіб (2012)
Висота НРМ 102 м
Міста-побратими Дьюла, Плоцьк, Ізмір (1996)[5], Стрий, Тирасполь, М'єркуря-Чук, Смолян, Лариса, Орша (1996), Кесон, Хмельницький, Вітебськ, Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[6], Могилів-Подільський, Білосток
Телефонний код (373) 231
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 873909
Поштові індекси MD-3001
Міська влада
Мер міста Николай Григоришин
Вебсайт balti.md
Мапа


CMNS: Більці у Вікісховищі

НазваРедагувати

Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[12].

Українська назва міста — Бєльці[7][8][9][10].

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Бєльцький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F).[13]

Клімат Бєльць
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,5 1,3 7 15,9 22 24,9 26,2 26 21,8 15,2 7,6 2,1 14,1
Середня температура, °C −4 −2 2,7 10,2 15,9 19 20,4 19,8 15,7 9,8 4 −0,9 9,2
Середній мінімум, °C −7,5 −5,4 −1,6 4,5 9,9 13,1 14,5 13,5 9,5 4,3 0,3 −4 4,3
Норма опадів, мм 31 28 28 44 55 86 79 49 43 22 34 30 529
Днів з опадами 11 11 9 11 12 13 11 8 8 6 9 11 120
Джерело: Weatherbase

ПромисловістьРедагувати

3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

ТранспортРедагувати

У місті — 2 залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея), 2 аеропорти (Бєльці-Лядовени (аеропорт) та Бєльці-Город).

26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

До складу Бельцької міськради входять два села: Єлизавета та Садовоє.

НаселенняРедагувати

Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, 1 січня 2006 р. постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[14]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

Перепис населення 2004 рокуРедагувати

Згідно з даними перепису 2004 року населення м. Бєльці становило 127 561 особа. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[15].

Етнічний склад[16]:

Національність Кількість (осіб.) %
молдовани 66 877 52,4 %
українці 30 288 23,7 %
росіяни 24 526 19,2 %
румуни 2258 1,8 %
болгари 297 0,2 %
гагаузи 243 0,2 %
інші 2889 2,3 %
без відповіді 183 0,1 %

Результати всіх переписів населення[17]Редагувати

Рік 1897 1930 1959 1970 1979 1989 2004
Кількість (тис. осіб.) 18,5 30,6 67,7 105,5 126,9 161,5 127,6

Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

КультураРедагувати

Фестивалі:

  • Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
  • Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

Заклади культури:

  • Національний театр імені Васіле Александрі
  • Регіональний музей історії та етнографії
  • Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
  • Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
  • Муніципальний палац культури
  • Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
  • Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
  • Палац культури «Молдова»
  • Кінотеатр «Patria-Balti»

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

 
Пам'ятник Тарасу Шевченку
  • Церква Святого Миколая (1795)
  • Церква Різдва Богородиці (1884)
  • Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
  • Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
  • Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
  • Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
  • Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
  • Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
  • Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
  • Пам'ятник Стефанові Великому (2003).

ОсвітаРедагувати

Вища освіта

Середня спеціальна освіта

  • Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
  • Політехнічний коледж
  • Медичний коледж
  • Музично-педагогічний коледж
  • Технічний коледж залізничного транспорту
  • Коледж легкої промисловості.

Середня освіта

  • 12 теоретичних ліцеїв
  • 10 середніх шкіл
  • 2 гімназії
  • 1 початкова школа

У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

РелігіяРедагувати

Релігійний склад[19]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

Міста-побратимиРедагувати

Місто Країна Дата угоди
Стрий   Україна 1980
Смолян   Болгарія 1985
Ларіса   Греція 1986
М'єркуря-Чук   Румунія 1993
Дюла   Угорщина 1995
Орша   Білорусь 1996
Ізмір   Туреччина 1997
Хмельницький   Україна 1997
Лейкленд   США, штат Флорида 1997
Кесон   Північна Корея 1997
Вітебськ   Білорусь 2002
Речиця   Білорусь 2005
Мілес   Греція 2006
Чернівці   Україна 2013

Відомі бєльчаниРедагувати

Див. такожРедагувати

КонсульстваРедагувати

 
Консульство Украïни

ПриміткиРедагувати

  1. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 66 (рос.)
  2. Михалевский Р. Академия наук: 1421 год не является датой первого упоминания о Бельцах (rusă) // СПБельцы: 2016.
  3. Маршалковський Т. Geneza municipiului Bălţi: concept urbanistic şi prima atestare // Anuarul Catedrei Discipline SocioumanisticeБєльці: 2007.
  4. Enciu N. Orașul și județul Bălți de la începuturi până în anul Marii Uniri // Dialogica, revistă de studii culturale și literaturăChișinău: 2019.
  5. https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
  6. http://chernivtsy.eu/portal/byel-tsi
  7. а б Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  8. а б Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  9. а б Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  10. а б Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Т. Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136.
  11. У Молдови може з'явитися друга столиця
  12. English <-> Romanian Online Dictionary — a Bilingual Dictionary from ECTACO
  13. Клімат Бєльць
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2007. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007. 
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 24 грудня 2007. 
  18. Сайт Бєльцького державного університету
  19. [1]

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Ришканський район Синжерейський район
Глоденський район   Синжерейський район
Фалештський район Синжерейський район