Відкрити головне меню

Захаров Євген Юхимович

Євген Юхимович Захаров
JevgenZakharov.jpg
Євген Захаров на мітингу в Харкові
Народився 12 листопада 1952(1952-11-12) (66 років)
Харків, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство українське
Місце проживання Харків, Україна Україна
Діяльність правозахисник
Відомий завдяки правозахисник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад Rostov State Transport Universityd, Харківська міська рада і Харківська правозахисна група
Нагороди
Орден Свободи — 2008
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Євге́н Юхи́мович Заха́ров (12 листопада 1952, м. Харків) — голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970-1980-х років.

ЖиттєписРедагувати

Євген Захаров народився 12 листопада 1952 у місті Харкові.

Протягом 19701975 років здобував освіту на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького, який закінчив з відзнакою.

У 19821985 роках був аспірантом Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту.

З 1988 по 1992 роки Євген Захаров був кореспондентом газети «Експрес-Хроніка».

Протягом 19901994 років був депутатом Харківської міської ради. З 1990 року є заступником голови Харківської міської комісії з питань поновлення прав реабілітованих.

Громадська діяльністьРедагувати

 
Євген Захаров (квітень 2013)

У 1989 році Євген Захаров стає співголовою Харківського «Меморіалу», і перебуває на цій посаді до 1992 року.

У 1992 році він стає співголовою Харківської правозахисної групи, і перебував на цій посаді до 2011 року.

З 1994 року він також є членом правління Міжнародного товариства «Меморіал».

У 20042008 роках був головою правління, а протягом 20102011 — член правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

У 2011 році Євген Захаров стає директором Харківської правозахисної групи.

25 січня 2012 року його було обрано головою правління Української Гельсінської Спілки з прав людини.

Крім того, Євген Захаров є членом Московської Гельсінської групи (з 1989 р.), Української Секції Міжнародного товариства прав людини (з 1995 р.).

В його доробку 11 наукових статей з прикладної математики та проектування електронних машин (1976–1985 роки), більше 200 публікацій, присвячених правам людини, громадянському суспільству та історії політичних репресій в Радянському Союзі і в Україні. Друкувався у виданнях України, Росії, США, Канади, Німеччини, Франції, Литви, Польщі, Норвегії, Данії (з 1987 по 2010 рік).

У 2014–2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[1]

Член Українського ПЕН.

Кампанія «Захарова — в омбудсмени!» (2006–2007)Редагувати

 
22 листопада 2006 р. на на майдані Незалежності в Києві на мості через Інститутську був вивішений банер «Захарова — в Омбудсмени!!!»

17 листопада 2006 року в Україні розпочалася кампанія громадського лобіювання «Захарова в Омбудсмени!»[2]. Метою кампанії стало висуненні відомого правозахисника, голови Української Гельсінської спілки з прав людини пана Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В ході кампанії, кандидатуру Є. Захарова підтримало більше 340 недержавних громадських організацій в Україні і більше 120 міжнародних організацій[3].

Першим успіхом кампанії стала реєстрація Євгена Захарова профільним комітетом Верховної Ради офіційним кандидатом на посаду Уповноваженого з прав людини. Це стало можливим завдяки підтримці народної ініціативи окремими депутатами від фракцій БЮТ та «Наша Україна». Вони в короткий час зібрали потрібну кількість підписів під зверненням до Голови Верховної Ради та профільного комітету Верховної Ради. Тоді висування кандидатури Є.Захарова на посаду Омбудсмена підтримав 121 народний депутат з фракцій БЮТ, СПУ, «Нашої України» та Партії Регіонів. При голосуванні в Верховній Раді його підтримало 154 народних депутати.

Вагомим досягненням кампанії стала актуалізація проблем та недоліків, що існують в роботі омбудсмена, привернення уваги до них не тільки українського, але і європейського загалу.

Іншим важливим досягненням кампанії стала готовність узяти під громадський контроль діяльність омбудсмена незалежно від особи, що обіймає цю посаду. Кампанія стала прикладом об'єднання зусиль громадських та правозахисних організацій в справі розбудови громадянського суспільства в Україні.

Участь у виборах Омбудсмана у 2012-му роціРедагувати

28 січня 2012 Правління Української Гельсінкської спілки з прав людини запропонувало депутатам обрати омбудсманом Євгена Захарова[4].

7 лютого 2012 фракції Верховної Ради БЮТ і НУНС ухвалили спільне рішення про висування Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини[5].

15 березня 2012 Верховна Рада не змогла обрати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Кандидатуру Валерії Лутковської підтримали 212 народних депутатів, Євгена Захарова — 134 депутати[6].

Участь у реформуванні МВСРедагувати

Після Революції гідності Євген Захаров був призначений головою Експертної ради з реформування міліції при МВС України, яка була створена у квітні 2014 року за дорученням голови МВС Арсена Авакова[7].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати