Желябовка

населений пункт в Україні

Желя́бовка (до 1925 — Андріївка, до другої половини XIX ст. — Чая; крим. Çaya, рос. Желябовка) — село в Україні, у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим.

село Желябовка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Нижньогірський район
Рада Желябовська сільська рада
Облікова картка Желябовка 
Основні дані
Населення 3 163
Поштовий індекс 97140
Телефонний код +380 6550
Географічні дані
Географічні координати 45°23′59″ пн. ш. 34°45′24″ сх. д. / 45.39972° пн. ш. 34.75667° сх. д. / 45.39972; 34.75667Координати: 45°23′59″ пн. ш. 34°45′24″ сх. д. / 45.39972° пн. ш. 34.75667° сх. д. / 45.39972; 34.75667
Місцева влада
Адреса ради 97140, с. Желябовка, вул. Центральна, 8
Карта
Желябовка. Карта розташування: Україна
Желябовка
Желябовка
Желябовка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Желябовка
Желябовка
Мапа
Мапа

CMNS: Желябовка у Вікісховищі

Історія ред.

Місцевість, де виникло село, була заселена в далеку давнину. Поблизу Желябовки виявлено поселення періоду бронзи, досліджено кургани з похованнями доби міді, бронзи, скіфські, а також могильник раннього середньовіччя. На території села Тарасівни (гора Онук) збереглися руїни античного міста Кіммеріка.

До анексії Криму Російською імперією на території нинішнього села Желябовки було невелике кримськотатарське селище Орус Коджа (Урус Коджа), яке входило до складу Насивського кадилику Карасубазарського каймаканства. 1816 року тут налічувалося 22 двори.

Після Кримської війни (1853–1856 рр.) більшість кримськотатарського населення села емігрувала до Туреччини. Навколишні землі одержали учасники Кримської війни поміщик Андрій Нелідов — 600 десятин та морські офіцери брати Соїчі — по 300 десятин. У 60—70 рр. XIX ст. сюди прибули селяни з внутрішніх губерній Росії. 1864 року у 8 дворах проживало 35 чоловік. У 1861–1864 рр. на лівому березі Біюк-Карасу нові переселенці — болгари заснували невелике селище Чая, яке, розростаючись, поступово злилося з Орус Коджою. Об'єднаний населений пункт став називатись Чая. Через 20 років його перейменували на Андріївку.

Станом на 1886 у болгарській колонії Андріївка Кишлавської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 473 особи, налічувалось 73 дворових господарства, існували каплиця, школа та лавка[1].

Видатні уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Додаткова література ред.