Відкрити головне меню

Медве́жанка — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 1012 осіб. Орган місцевого самоврядування — Медвежанська сільська рада.

село Медвежанка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Довжанський
Рада/громада Медвежанська сільська рада
Код КОАТУУ 4424285501
Основні дані
Засноване 1880
Населення 1012
Площа 84,3 км²
Густота населення 12 осіб/км²
Поштовий індекс 94850
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°10′17″ пн. ш. 39°31′15″ сх. д. / 48.17139° пн. ш. 39.52083° сх. д. / 48.17139; 39.52083Координати: 48°10′17″ пн. ш. 39°31′15″ сх. д. / 48.17139° пн. ш. 39.52083° сх. д. / 48.17139; 39.52083
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми р. Медвежа
Місцева влада
Адреса ради 94850, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Медвежанка, вул, Гребенюка, 12 , тел. 7-93-26
Карта
Медвежанка. Карта розташування: Україна
Медвежанка
Медвежанка
Медвежанка. Карта розташування: Луганська область
Медвежанка
Медвежанка
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Географічні координати: 48°10' пн. ш. 39°31' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 84,3 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 30 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 30 км.

ІсторіяРедагувати

Засноване 1800 року як слобода Медвежанка на річці Медвежій. З 1953 року має статус села.

Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 232 місцевих жителя, з них 103 загинуло, 197 осіб нагороджені орденами і медалями[1].

У 1950-х роках до складу Медвежанки увійшло село Бородіно.

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 1012 осіб, з них 79,25% зазначили рідною мову українську, 14,03% — російську, а 6,72% — іншу[2].

Соціальна сфераРедагувати

У селі працює загальноосвітня школа I-IIІ ступенів, клуб, ясла-садок «Сонечко» і амбулаторія.

Пам'яткиРедагувати

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Ведмежанський».[3]

Також на території села є братська могила загиблих радянських воїнів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

ПосиланняРедагувати