Вікіпедія

Єльне

село в Рівненській області, Україна

Є́льне — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення села становить близько однієї тисячі жителів

село Єльне
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Рокитнівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1760
Населення 1000
Площа 144,8 км²
Густота населення 5,33 осіб/км²
Поштовий індекс 34273
Телефонний код +380 3635
Географічні дані
Географічні координати 51°27′06″ пн. ш. 27°08′06″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		162 м
Місцева влада
Адреса ради 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15.
Карта
Єльне. Карта розташування: Україна
Єльне
Єльне
Єльне. Карта розташування: Рівненська область
Єльне
Єльне
Мапа
Мапа

На північ і схід від села розташований Єльнівський заказник.

Історія ред.

Село Єльне (до 1952 р. — Єльно) до 2020 року входило до складу Томашгородської сільської ради. Розташоване в північно — західній частині за 32 км від центру громади і залізничної станції Рокитне-Волинське, 22 км від залізничної станції смт. Томашгород. З історичних джерел відомо, що села Єльне вперше згадано у 1760 році. Назва походить від навколишнього лісу, молоді ялини тут називають «єльник». На північ від села стоять красиві пірамідальні ялинки, мовою місцевих жителів, єліни. Поселення розмістилося серед «єльніку», а тому і одержало назву Єльне.[1]

До 1959 року село входило до складу Клесівського району. У 1959 році Клесівський район був ліквідований і село ввійшло до складу Рокитнівського району. В 1985 році до села висипали шосейну дорогу і відкрили рейс Єльне — Рокитне.

Відповідно до  Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року  № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Рокитнівської селищної громади.[2]

Населення ред.

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Єльне налічувалося 15 дворів та 50 жителів (25 чоловіків і 25 жінок), з них 48 православних і 2 євреїв[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 728 осіб, з яких 348 чоловіків та 380 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 768 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]

Освіта та культура ред.

Загально-освітня школа ред.

На початку 30-х років жителі, тоді ще хутора Єльно, відвідували маленьку хатину-школу, де учнів навчав грамоти і молитов польський ксьондз. Всі ходили в один клас.

В 1940 році було збудовано нову початкову школу. 1945 року були створені маленькі школи по хуторах, поблизу села. У 1950 році у Єльно була побудована нова початкова школа з світлими кімнатами, директором цієї початкової школи був Репенко Дмитро Львович. У 1956 році була створена Єльнівська семирічна школа (з 1963 року — восьмирічна). У 1971 році, побудували нову школу, у якій навчаються учні і зараз.[7] Зараз у школі майже всі вчителі є вихідцями із рідної школи. В 2004 році відкрито комп'ютерний клас. На даний час[коли?] в школі працює 16 педагогічних працівників. З них 5 вчителів вищої категорії. Навчається 102 учні.

Сільський клуб ред.

Перший клуб відкрився в 1940 році, завідувачем клубу був Ілля Рацкевич. Наступний клуб будувався 5 років і був в дії з 1952 аж до 1971 року. Поточний клуб був відкритий в 1974 році.

Публічно-шкільна бібліотека ред.

Шкільна бібліотека була організована в вересні 1949 року. Єльнівська приклубна бібліотека була заснована в лютому 1950 року. Спочатку бібліотека знаходилась в хаті–читальні і займала тільки одну шафу. Видавав книжки завідувач клубу.

В 1974 році було завершено будівництво клубу і для бібліотеки виділено дві кімнати. Першим бібліотекарем була Іваненко Надія Іванівна, наступним — Чорнобай Олена Степанівна. З січня 2003 року бібліотеки (сільська і шкільна) реорганізовані в публічно–шкільну бібліотеку. В ній працює один працівник.[8]

З 2023 року в бібліотеці працює новий працівник, Басич Оксана Федорівна.

Промисловість ред.

На території села функціонує Єльнівське лісництво, яке належить до ДП «Клесівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Релігія ред.

В селі діє молитовний будинок Християн віри Євангельської та молитовний будинок Християн Баптистів. А також Святомихайлівська українська православна церква МП.

Медицина ред.

Послуги з охорони здоров'я в селі надає працівник фельдшерько-акушерського пункту.

Сфера послуг ред.

В селі функціонує 5 приватних магазинів.

Відомі люди ред.

Нахаба Василь Кирилович (1911—1996), народився у селі Зазірськ (Глухівський район Сумської області). В липні 1941 року призваний по мобілізації Шосткінським РВК Сумської області. Служив в 4-у танковому корпусі водієм-механіком танка. В лютому 1943 року був поранений під Калугою, з боями дійшов до Житомира, де знову отримав контузію. Після лікування воював в тилу. По закінченню війни деякий час працював у Клесові, пізніше був направлений на роботу до Єльного головою сільської ради, де одружився і залишився назавжди. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.

Примітки ред.

  1. ↑ Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — с. 34-37
  2. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  3. ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 656. (рос. дореф.)
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Басич С. І. З історії мого села. — Єльне, 2008. — с.4
  8. ↑ Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с43-44

Джерела ред.

  • Історія міст і сіл Української РСР .Т 26 т. Ровенская область. — К.: Голов. Ред. Укр.рад.енцикл. АН УРСР,1973.- с.541
  • Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — с. 34-37
  • Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Л.: Світ,1990.- с. 79
  • Басич С. І. З історії мого села. — Єльне, 2008. — с.4
  • Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с43-44

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єльне&oldid=41384725