Є́льне — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 772 осіб.

село Єльне
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район
Рада Рокитнівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1760
Населення 772
Площа 144,8 км²
Густота населення 5,33 осіб/км²
Поштовий індекс 34273
Телефонний код +380 3635
Географічні дані
Географічні координати 51°27′06″ пн. ш. 27°08′06″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Місцева влада
Адреса ради 34244, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Томашгород, вул. Богдана Хмельницького
Карта
Єльне. Карта розташування: Україна
Єльне
Єльне
Єльне. Карта розташування: Рівненська область
Єльне
Єльне
Мапа

На північ і схід від села розташований Єльнівський заказник.

ІсторіяРедагувати

Село Єльне (до 1952 р. — Єльно) до 2020 року входило до складу Томашгородської сільської ради. Розташоване в північно — західній частині за 32 км від центру громади і залізничної станції Рокитне-Волинське, 22 км від залізничної станції смт. Томашгород. З історичних джерел відомо, що села Єльне вперше згадано у 1760 році. Назва походить від навколишнього лісу, молоді ялини тут називають «єльник». На північ від села стоять красиві пірамідальні ялинки, мовою місцевих жителів, єліни. Поселення розмістилося серед «єльніку», а тому і одержало назву Єльне.[1]

До 1959 року село входило до складу Клесівського району. У 1959 році Клесівський район був ліквідований і село ввійшло до складу Рокитнівського району. В 1985 році до села висипали шосейну дорогу і відкрили рейс Єльне — Рокитне.

Відповідно до  Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року  № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Рокитнівської селищної громади [2]

НаселенняРедагувати

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 768 осіб[3]. 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову[4].

Освіта та культураРедагувати

Загально-освітня школаРедагувати

На початку 30-х років жителі, тоді ще хутора Єльно, відвідували маленьку хатину-школу, де учнів навчав грамоти і молитов польський ксьондз. Всі ходили в один клас.

В 1940 році було збудовано нову початкову школу. 1945 року були створені маленькі школи по хуторах, поблизу села. У 1950 році у Єльно була побудована нова початкова школа з світлими кімнатами, директором цієї початкової школи був Репенко Дмитро Львович. У 1956 році була створена Єльнівська семирічна школа (з 1963 року — восьмирічна). У 1971 році, побудували нову школу, у якій навчаються учні і зараз.[5] Зараз у школі майже всі вчителі є вихідцями із рідної школи. В 2004 році відкрито комп'ютерний клас. На даний час[коли?] в школі працює 16 педагогічних працівників. З них 5 вчителів вищої категорії. Навчається 102 учні.

Сільський клубРедагувати

Перший клуб відкрився в 1940 році, завідувачем клубом був Ілля Рацкевич. Наступний клуб будувався 5 років і був в дії з 1952 аж до 1971 року. Поточний клуб був відкритий в 1974 році.

Публічно-шкільна бібліотекаРедагувати

Шкільна бібліотека була організована в вересні 1949 року. Єльнівська приклубна бібліотека була заснована в лютому 1950 року. Спочатку бібліотека знаходилась в хаті–читальні і займала тільки одну шафу. Видавав книжки завідувач клубу.

В 1974 році було завершено будівництво клубу і для бібліотеки виділено дві кімнати. Першим бібліотекарем була Іваненко Надія Іванівна, наступним — Чорнобай Олена Степанівна. З січня 2003 року бібліотеки (сільська і шкільна) реорганізовані в публічно–шкільну бібліотеку. В ній працює один працівник.[6]

ПромисловістьРедагувати

На території села функціонує Єльнівське лісництво, яке відноситься до ДП «Клесівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.

РелігіяРедагувати

В селі діє молитовний будинок Християн віри Євангельської та молитовний будинок Християн Баптистів. А також Святомихайлівська українська православна церква МП.

МедицинаРедагувати

Послуги по охороною здоров'я в селі надає працівник фельдшерько-акушерського пункту.

Сфера послугРедагувати

В селі функціонує 5 приватних магазинів.

Відомі людиРедагувати

Нахаба Василь Кирилович (1911—1996), народився у селі Зазірськ (Глухівський район Сумської області). В липні 1941 року призваний по мобілізації Шосткінським РВК Сумської області. Служив в 4-у танковому корпусі водієм-механіком танка. В лютому 1943 року був поранений під Калугою, з боями дійшов до Житомира, де знову отримав контузію. Після лікування воював в тилу. По закінченню війни деякий час працював у Клесові, пізніше був направлений на роботу до Єльного головою сільської ради, де одружився і залишився назавжди. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.

ПриміткиРедагувати

  1. Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — с. 34-37
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 вересня 2021. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019. 
  5. Басич С. І. З історії мого села. — Єльне, 2008. — с.4
  6. Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с43-44

ДжерелаРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР .Т 26 т. Ровенская область. — К.: Голов. Ред. Укр.рад.енцикл. АН УРСР,1973.- с.541
  • Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — с. 34-37
  • Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Л.: Світ,1990.- с. 79
  • Басич С. І. З історії мого села. — Єльне, 2008. — с.4
  • Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с43-44

ПосиланняРедагувати