Відкрити головне меню

Сарненський район

район у Рівненській області (Україна)

Са́рненський райо́н — район, розташований у північній частині Рівненської області, площею 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.

Сарненський район
Sarnenskyy rayon gerb.png Flag of Sarny raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5625400000
Утворений: 20 січня 1940
Населення: 103 434 (на 1.02.2016)
Площа: 1970 км²
Густота: 51.1 осіб/км²
Тел. код: +380-3655
Поштові індекси: 34500—34580
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Сарни
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Міста: 1
Смт: 2
Села: 61
Селища: 3
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51, 3-23-97
Веб-сторінка: Сарненська РДА[1]
Голова РДА: Яковчук Ярослав Володимирович
Голова ради: Серпенінов Руслан Петрович
Мапа

Commons-logo.svg Сарненський район у Вікісховищі

Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.

Зміст

РельєфРедагувати

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.

Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

Мінеральні ресурсиРедагувати

У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.

Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.

На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.

Гідрографічна мережаРедагувати

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.

Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.

Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Рекреаційні ресурсиРедагувати

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.

Геологічна будоваРедагувати

В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.

В геологічній будові приймають участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.

Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.

Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.

Прояви екзогенних геологічних процесівРедагувати

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.

Умов для розвитку зсувів на території району не має.

НаселенняРедагувати

Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 37 200 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.

Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,58 %
білоруська 0,12 %
циганська 0,04 %
вірменська 0,01 %
молдовська 0,01 %
польська 0,01 %
угорська 0,01 %

Транспортне сполученняРедагувати

Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (КиївВаршава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей КиївКовельЯгодин і РівнеЛунінець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[2]

Пам'яткиРедагувати

У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати