Відкрити головне меню

Сарненський район

район у Рівненській області (Україна)

Са́рненський райо́н — район, розташований у північній частині Рівненської області, площею 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.

Сарненський район
Sarnenskyy rayon gerb.png Flag of Sarny raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5625400000
Утворений: 20 січня 1940
Населення: 104 272 (на 1.01.2019)
Площа: 1970 км²
Густота: 51,1 осіб/км²
Тел. код: +380-3655
Поштові індекси: 34500—34580
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Сарни
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Міста: 1
Смт: 2
Села: 61
Селища: 3
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51, 3-23-97
Вебсторінка: Сарненська РДА
Сарненська райрада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Серпенінов Руслан Петрович
Мапа

Commons-logo.svg Сарненський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.

Володимирецький район Дубровицький район
  Рокитнівський район
Костопільський район Березнівський район

Геологічна будоваРедагувати

В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.

В геологічній будові приймають участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.

Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.

Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.

РельєфРедагувати

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.

Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

Мінеральні ресурсиРедагувати

У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.

Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.

На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.

Гідрографічна мережаРедагувати

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.

Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.

Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Рекреаційні ресурсиРедагувати

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.

Прояви екзогенних геологічних процесівРедагувати

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.

Умов для розвитку зсувів на території району не має.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.

Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.

ІсторіяРедагувати

Сарненський район з центром у місті Сарни у складі Ровенської області утворений відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року.[2]

1 вересня 1941 року німецька влада включила серед інших Сарненський район до складу новоствореного Сарненського ґебіту генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна.[3]

НаселенняРедагувати

Рік Населення Зміна
1959[4] 57 092
1970[5] 87 666 +53.6%
1979[6] 91 982 +4.9%
1989[7] 96 842 +5.3%
2001[8] 98 836 +2.1%
2017[9] 104 064 +5.3%
2018[9] 104 353 +0.3%
2019[9] 104 272 −0.1%
Динаміка населення

Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.

НаціональністьРедагувати

У 1945 році поляки становили 17 % населення району.[10]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,58 %
білоруська 0,12 %
циганська 0,04 %
вірменська 0,01 %
молдовська 0,01 %
польська 0,01 %
угорська 0,01 %

Вікова і статева структураРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[12]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 48 938 12 997 8663 15 259 8136 3750 133
Жінки 50 791 12 747 8075 13 147 9483 6984 355


Транспортне сполученняРедагувати

Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (КиївВаршава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей КиївКовельЯгодин і РівнеЛунінець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[13]

Пам'яткиРедагувати

У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Президента України від 16 липня 2019 року № 209/2019-рп «Про звільнення Я.Яковчука з посади голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області».
  2. Зміни в адміністративно-територіальному устрої Рівненської області. http://oblrada.rv.ua/. Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 8.06.2017. Процитовано 11 листопада 2019. 
  3. Kreisgebiet Sarny. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2019.  (нім.)
  4. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019.  (рос.)
  5. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019.  (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краев, областей, районов, городских поселений, сел-райцентров и сельских поселений с населением свыше 5000 человек (кроме РСФСР). www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019.  (рос.)
  7. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Процитовано 11 листопада 2019.  (рос.)
  8. Кількість наявного населення за статтю та типом поселень - 056 РIВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, Стать, Рік, Зміст , Тип поселення, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019. 
  9. а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Київ: Державна служба статистики України. 2019. с. 61. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
  10. Вертелецька Н. В. Динаміка етнонаціональної структури населення Рівненщини у повоєнний період (1944-1953 рр.) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2011. — С. 455. — ISSN 2309-8074. Процитовано 11 листопада 2019.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019. 
  12. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. 
  13. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-13. 

ПосиланняРедагувати