Вікіпедія

Сосулівка

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Сосулі́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Сосулівської сільської ради До села приєднано хутір Ружаківка.

село Сосулівка
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Нагірянська сільська громада
Основні дані
Засноване XV ст.
Населення 1090 (на 1.01.2018)[1]
Територія 4,02 км²
Площа 1019 км²
Поштовий індекс 48579
Телефонний код +380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°55′06″ пн. ш. 25°50′04″ сх. д.H G O
Водойми р. Серет
Найближча залізнична станція Сосулівка
Місцева влада
Адреса ради 48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5
Карта
Сосулівка. Карта розташування: Україна
Сосулівка
Сосулівка
Сосулівка. Карта розташування: Тернопільська область
Сосулівка
Сосулівка
Мапа
Мапа

CMNS: Сосулівка у Вікісховищі

Етимологія ред.

За леґендою, назва села походить від того, що, повернувшись після нападу турецько-татарського війська, жителі побачили, що їхні помешкання вщент зруйновані; вирішили їх не відбудовувати, а поселились у долині, на місці, вкритому болотом і заростями. Оскільки нове село виникло на воді, а турецькою вода  — «sos», його найменували Сосулівкою. Інша версія походження назви  — від прізвища Сосуловський.

Географія ред.

Розташування ред.

Розташоване на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 16 км від районного центру та 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Місцевості ред.

  • Ружанівська  — хутір, приєднаний до с. Сосулівка. У 1952 р. на хуторі  — 2 двори, 9 жителів.[2]

Історія ред.

Давні часи ред.

Територія села була, найімовірніше, заселена на рубежі III  — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.

Середньовіччя, Новий Час ред.

Заснований населений пункт близько XV століття.

Після Люблінської унії (1569) частина Червоногородського повіту (з центром у Ягільниці) та землі Сосулівки були подаровані Станіславові Лянцкоронському. В спорудженні замку в Ягільниці брали участь селяни із Сосулівки.

Після початку Національно-визвольної революції українського народу в середині XVII ст. мешканці села радо вітали козацько-селянський загін, який ішов до замку Лянцкоронського, щоб захопити його.

Відомо, що 1775 р. у Сосулівці проживали 689 осіб.

XX століття ред.

За часів Австро-Угорщини у Сосулівці засновано школу (1881 р.), яка розміщувалась у хаті в центрі села, та філію товариства “Просвіта”. В 1903 р. читальню відвідували 65 осіб.

У ЦДІА (м. Львів) збереглися “Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка”, де зібрано більше півсотні документів (1900–1939 рр.).[3]

У селі в 1900 р. — 1290 жителів, 1910 — 1377, 1921 — 1255, 1931 — 1440; у 1921 — 257, 1931 — 301 двір.

В УПА воювали мешканці Сосулівки Ганна Богачук, Йосип Безпалько, Михайло і Теодозія Винничуки, Василь Гаджала, Григорій Галат, Василь Грабик, Олекса Дерій, Петро Лисий, Йосип Морквас, Степан Оріх, Михайло Погріщук, Олекса Рембаха, Ярослав Ризак, Михайло Римар, Володимир, Максим і Степан Сапіщуки, Володимир Юрків та інші.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:


  • Йосип Андрусик (нар. 1926),
  • Сафат Бегман (нар. 1909),
  • Олексій Безпалько (нар. 1905),
  • Петро Білий (нар. 1909),
  • Михайло Білоус (нар. 1906),
  • Василь Михайлович Будзишин (нар. 1918),
  • Василь Степанович Будзишин (нар. 1903),
  • Василь Бурдинський (нар. 1923),
  • Йосип Бурдинський (нар. 1917),
  • Іван Вітів (нар. 1912),
  • Василь Гаджала (нар. 1909),
  • Василь Галат (нар. 1911),
  • Ярослав Галюк (нар. 1922),
  • Михайло Гап'як (нар. 1896).

З 1 грудня 2020 року Сосулівка належить до Нагірянської сільської громади.[4]

Релігія ред.

Каплички
  • на честь Незалежності України (УГКЦ; 1993)
  • капличка на вул. Туркотівка (побудована за кошти колишнього жителя села Зеновія Холоднюка).

Пам'ятники ред.

У селі насипали могилу (1996) на пам'ять про бої УПА проти підрозділів НКДБ у квітні 1945 року. Споруджено:

  • погруддя Івана Франка (2016)[7]
  • встановлено
    • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (2-га пол. XIX ст., зруйнований за комуністичного режиму, відновлений 1991),
    • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у роки німецько-радянської війни (1965),
    • пам'ятник «Борцям за волю України!» (8 липня 2019 р.)[8].

Населення ред.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1290 1377 1255 1440 1090 1061[1]

Соціальна сфера, господарство ред.

Зафіксовано, що 1921 р. в Сосулівці проживали українці, поляки та євреї. Українці й поляки займалися сільським господарством, євреї — торгівлею, мали власні крамниці, а одна єврейська сім'я — млин. Селяни володіли землею, бідніші наймалися на роботу або працювали у фільварку (маєтку польського пана) — спочатку Янушевського, згодом — Жуковського.

В 1965 р. на подвір'ї сільського клубу побудований і відкритий бюст Т. Г. Шевченка. Будувався він силами колгоспу ім. Н. Крупської. Головою колгоспу був Шемлей Зеновій Іванович.

Нині працюють школа, ФАП, дитячий садочок «Журавлик»[9], бібліотека, клуб, фермерське господарство «Сосулівське», ПАП «Надрічне», ТзОВ «Тартак», ТзОВ «Тернопільскловироби», торгові заклади.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Павло Казьмір (1936 - 2022) — кандидат економічних наук, професор, почесний землевпорядник України;
  • Іван Гап'як (нар. 1950) — живописець, член НСХУ, науковець;
  • Михайло Дерій (нар. 1956) — господарник, громадський діяч;
  • Павло Качур (нар. 1953) — вчений, громадсько-політичний діяч, маґістр державного управління;
  • Борис Погріщук (нар. 1971) — доктор економічних наук, професор, господарник;
  • Мирон Сендзюк (нар. 1946) — економіст, науковець, доцент;
  • Зеновій Холоднюк (нар. 1961) — господарник, громадсько-політичний діяч;
  • Григорій Шашкевич (1809—1888) — голова Руської окружної Ради, посол до австрійського парламенту, громадсько-політичний, освітній і церковний діяч.

Проживали ред.

Володимир Сеньків (1954-2022) - український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень, правозахисник.[10]

Галерея ред.

  •  
    Церква Покрови Пресвятої Діви Марії
  •  
    Капличка
  •  
    Пам'ятний знак борцям за волю України.
  •  
    Школа
  •  
    Клуб
  •  
    Дитячий садок
  •  
    Пам'ятний знак в честь скасування панщини
  •  
    Придорожня капличка
  •  
    На березі Серету
  •  
    Річка Серет біля села
  •  
    Пам'ятний хрест на околиці села

Примітки ред.

  1. ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
  2. ↑ Федечко, М. Сосулівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 509. — ISBN 978-966-457-246-7.
  3. ↑ СОСУЛІВКА | Нагірянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 10 січня 2020. Процитовано 26 березня 2024.
  4. ↑ Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  5. ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  6. ↑ В Сосулівці освятили відреставрований храм. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  7. ↑ Габруський, Л. Від Івана до Богдана // Голос народу. — 2016. — № 24 (17 червня). — С. 6. — (Подія).
  8. ↑ У селі Сосулівці відбулося врочисте відкриття пам’ятника «Борцям за волю України!» // Чортків сіті. — 2019. — 8 липня.
  9. ↑ Габруський, Л. «Журавликом», «Журавликом» зветься наш садочок… // Голос народу. — 2011. — № 35 (29 серпня). — С. 7. — (Добра справа).
  10. ↑ Його ім'я вписане в історію України: помер учасник Росохацької групи Володимир Сеньків. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 8 вересня 2022. Процитовано 26 березня 2024.

Джерела ред.

Література ред.

  • Центральний Державний Історичний Архів України у м. Львів (ЦДІА у м. Львів), ф. 348, с. 5208. «Звіти й листування про діяльність читальні в с. Сосулівка»
  • Витоки нашої історії: Сосулівка. — Тарнавка // Досвітні вогні. — 1997. — № 02. — (З історії сіл).
  • Sosolówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 96. (пол.).— S. 96. (пол.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сосулівка&oldid=42197067