Уніят Віктор Богданович

Віктор Уніят
Віктор Богданович Уніят
Псевдо	Віктор Кулик і Віктор Карпович
Народився	23 липня 1977 (45 років); Дубівці, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР → Україна
Національність	українець
Діяльність	історик, краєзнавець, журналіст, редактор
Alma mater	Історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Уніят.

Віктор Богданович Уніят (псевдоніми — Віктор Кулик, Віктор Карпович^[1]; нар. 23 липня 1977, с. Дубівці, Україна) — український історик, краєзнавець, журналіст, редактор. Почесний краєзнавець України (2008).

ЖиттєписРедагувати

Голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець вручає грамоту керівнику редакційно-видавничої групи Вікторові Уніяту під час презентації «Тернопільщина. Історія міст і сіл»

Віктор Уніят народився 23 липня 1977 року у селі Дубівцях, нині Байковецької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив Тернопільське ПТУ № 1 (1995), історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (2000), курси менеджменту і управління трудовими ресурсами «Коледжу МакЮена^[en]» (1999, Канада). Працював викладачем історії, політології та філософії Тернопільського ВПУ № 1 (2000—2003), науковим редактором «Тернопільського енциклопедичного словника» (2003—2010); від 2009 — здобувач катедри нової і новітньої історії Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка; від 2010 — заступник директора комунального підприємства «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр»; член редакційної колегії та керівник редакційно-видавничої групи енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Від вересня 2016 року — головний редактор газети «Свобода плюс Тернопільщина».^[2]

Політична діяльністьРедагувати

Тернопільські громадсько-політичні діячі: крайній справа — Віктор Уніят

На виборах до Верховної Ради 2002 року був № 23 у списку політичної партії «Нова ґенерація України»^[3].

Громадсько-культурна діяльністьРедагувати

Голова обласної організації Асоціації краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини (від 2011), голова первинного осередку Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів України у видавництві «Збруч» (від 2006), заступник голови Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління Геральдичної спілки Тернопільської області (2009), «Меморіалу», «Спілки релігієзнавців», Асоціації нобелівський студій та інших організацій. Член редколегії видань «Історія населених пунктів Тернопільського району», «Адвокатура Тернопільщини».

ДоробокРедагувати

Автор і співавтор понад 2000 статей у 4-х томах видання «Тернопільський енциклопедичний словник», статей з краєзнавчої тематики в наукових збірниках, періодиці.

Книги:

«Літературно-мистецька і наукова Тернопільщина: Словник біографій визначних людей Тернопільського району» (2002, опублікована в газеті «Подільське Слово»),
«Нації незгасний смолоскип» (2008, про С. Бандеру та його перебування на Тернопільщині; 2-е видання 2010),
«Симон Петлюра і Тернопільщина» (2009),
«Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько: життєвий шлях Провідника ОУН» (2010),
«Сподвижники поля духовного» (про Б. і Л. Лепких та лауреатів Всеукраїнської премії Братів Лепких) (2010),
«Євреї на Тернопільщині» (2010),
«Никифор Гірняк. Життєвий шлях Отамана» (2010),
«Вірна дочка України». Слава Стецько: життєпис боротьби (2010),
«Іван Франко і Тернопільщина» (2011),
«Богданові Головину — 80!» (2011, упорядник),
«Нації незгасний смолоскип» (2008, перевидано 2010, співавтор),
«Симон Петлюра і Тернопільщина» (2009, співавтор),
«Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько: Життєвий шлях Провідника ОУН» (2010, співавтор),
«Журавлина книга». Частина третя (2012),
«Сподвижники поля духовного» (2014, 2-е видання),
«Історичні силуети. „Тернові долі“ Олега Цетнарського» (2015),
«Фіґури Тернопілля» (2016),
«Віра і воля» (2017, співавтор).

НагородиРедагувати

орден святих Кирила і Мефодія (2010),
відзнака Тернопільської міської ради 3-го ступеня (2011),
грамота Федерації польських організацій в Україні за наукові досягнення і вклад упорозуміння між народами України і Польщі (2011),
орден князя Костянтина Острозького (2014) — за краєзнавчі дослідження,^[4]
всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2010),
тернопільська обласна премія імені Ярослава Стецька (2011),
відзнака Тернопільської міської ради III ступеня (2011),
міжнародна премія імені Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного університету (УВУ) у Нью-Йорку за 2009 р. (2011),
подяка ОУН та Світового Ювілейного комітету з відзначення року С. Бандери (2010),
премія імені Дмитра Яворницького (2015),
золоте перо Тернопілля (2020),
тернопільська обласна премія імені Петра Медведика (2015) — за видання енциклопедичного тритомника «Тернопільщина. Історія міст і сіл»^[5],
орден Архистратига Михаїла (2021)^[6].

ПриміткиРедагувати

↑ 22 липня святкуватиме 40-річний ювілей редактор «Свободи» Віктор Уніят // Свобода. — 2017. — № 56 (19 лип.) — С. 12.
↑ Ониськів, В. Депутати Тернопільської облради призначили нового редактора газети «Свобода» (оновлене) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 22 вересня.
↑ Політичний компас виборця 2002. Партія «Нова ґенерація України». Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 8 липня 2013.
↑ Трьох найкращих краєзнавців нагородили орденами // Реально. — 2014. — 28 березня.
↑ Вручили премії у галузі культури // Свобода. — 2016. — 25 серпня.
↑ Відзнака святого Архістратига Михаїла — редактору «Свободи» // Свобода. — 2021. — 17 серпня.

ДжерелаРедагувати

Новосядла Н., Ханас, В. Уніят Віктор Богданович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 496. — ISBN 978-966-528-279-2.
Уніят Віктор Богданович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 786. — ISBN 978-966-528-318-8.
Б. Мельничук. Уніят Віктор Богданович. Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопедичного словника / НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника, Науково-дослідний інститут пресознавства ; за ред. М. М. Романюка ; відп. ред. Л. Сніцарчук. — Львів, 2011. — Вип. 18. — с. 344—345.
Інформаційний простір Тернопілля / Упорядн. Тернопільська обласна організація Національної спілки журналістів України.. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2010. — С. 135. — ISBN 978-966-457-091-3.

ПосиланняРедагувати

[1] 22 липня святкуватиме 40-річний ювілей редактор «Свободи» Віктор Уніят // Свобода. — 2017. — № 56 (19 лип.) — С. 12.

[2] Ониськів, В. Депутати Тернопільської облради призначили нового редактора газети «Свобода» (оновлене) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 22 вересня.

[3] Політичний компас виборця 2002. Партія «Нова ґенерація України». Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 8 липня 2013.

[4] Трьох найкращих краєзнавців нагородили орденами // Реально. — 2014. — 28 березня.

[5] Вручили премії у галузі культури // Свобода. — 2016. — 25 серпня.

[6] Відзнака святого Архістратига Михаїла — редактору «Свободи» // Свобода. — 2021. — 17 серпня.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]