Шашкевич Григорій

Шашкевич Григорій
	;
посол Райхстаґу
Час на посаді:
	1848 — 1849
Народився	24 січня 1809; Сусолівка, повіт Чортків, Королівство Галичини та Володимирії
Помер	18 серпня 1888 (79 років); Львів

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шашкевич.

Отець Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Львів^[1]) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко^[2] (за іншими даними двоюрідний брат^{[джерело?]}) Маркіяна Шашкевича.

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка^[1] нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна. Батько Григорія помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох в селі Устечко.^[2]

За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі^[3] та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач.^[2] У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію.^[1] Вивчав теологію у Львівському університеті.

З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського^[2]), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станіслава (нині Івано-Франківськ).

У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станіславської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу^[4]). Був послом у 1848—1849 роках^[1]. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.^[5]

У 1848—1865 (1856^[1]) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.

Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.^[6]

По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»^[7]). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.^[8]

Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.^[9]

Громадська діяльністьРедагувати

Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).

Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).

Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.

ПриміткиРедагувати

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
↑ ^а ^б ^в ^г Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 631.
↑ у джерелі вказано, що в нормальній школі
↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
↑ Там само. — С. 107—108.
↑ Там само. — C. 191—192.
↑ Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 634.

ДжерелаРедагувати

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

ПосиланняРедагувати

Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[Ч1-1] а ^б ^в ^г ^д Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.

[К31-2] а ^б ^в ^г Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 631.

[3] у джерелі вказано, що в нормальній школі

[4] Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.

[5] Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.

[6] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.

[7] Там само. — С. 107—108.

[8] Там само. — C. 191—192.

[К34-9] Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 634.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]