Відкрити головне меню

Шашкевич Григорій

український громадсько-політичний, освітній і церковний діяч

Отець Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Львів[1]) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко[2] (за іншими даними двоюрідний брат[джерело?]) Маркіяна Шашкевича.

Шашкевич Григорій
Шашкевич Григорій

посол Райхстаґу
Час на посаді:
1848 — 1849

Народився24 січня 1809(1809-01-24)
Сусолівка, повіт Чортків, Королівство Галичини та Володимирії
Помер18 серпня 1888(1888-08-18) (79 років)
Львів

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка[1] нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна. Батько Григорія помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох в селі Устечко.[2]

За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі[3] та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач.[2] У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію.[1] Вивчав теологію у Львівському університеті.

З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського[2]), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станіслава (нині Івано-Франківськ).

У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станіславської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу[4]). Був послом у 1848—1849 роках[1]. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.[5]

У 1848—1865 (1856[1]) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.

Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.[6]

По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»[7]). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.[8]

Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.[9]

Громадська діяльністьРедагувати

Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).

Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).

Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
  2. а б в г Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 631.
  3. у джерелі вказано, що в нормальній школі
  4. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
  5. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
  7. Там само. — С. 107—108.
  8. Там само. — C. 191—192.
  9. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича… — С. 634.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати