Шашкевич Григорій

Отець Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Львів) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко (за іншими даними двоюрідний брат^{[джерело?]}) Маркіяна Шашкевича.

Шашкевич Григорій
посол Райхстаґу
Час на посаді:
1848 — 1849
Народився	24 січня 1809(1809-01-24) Сусолівка, повіт Чортків, Королівство Галичини та Володимирії
Помер	18 серпня 1888(1888-08-18) (79 років) Львів

Біографія

Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна. Батько Григорія помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох в селі Устечко.

За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач. У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію. Вивчав теологію у Львівському університеті.

З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станіслава (нині Івано-Франківськ).

У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станіславської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу). Був послом у 1848—1849 роках. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.

У 1848—1865 (1856) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.

Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.

По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.

Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.

Громадська діяльність

Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).

Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).

Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.

Джерела

• Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
• Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

Посилання

• Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.