Первомайськ (Миколаївська область)

місто в Миколаївській області (Україна)

Первома́йськ (Орлик (з 1782 року Ольвіополь) та приєднані містечка Голта, Богопіль) — місто в Україні, центр Первомайської міської громади та Первомайського району. Друге за чисельністю населення місто Миколаївської області. Історично місто є крайньою точкою історико-географічної області Поділля та подільського говору.

Первомайськ
Герб Первомайська Прапор Первомайська
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Громада Первомайська міська громада
Засноване 1676
Статус міста з 1773 року
Населення 66 089 (01.01.2017)[1]
Площа 25.14 км²
Поштові індекси 55200-55219
Телефонний код +380-5161
Координати 48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000Координати: 48°02′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000
Водойма Південний Буг, Синюха, Кодима
Назва мешканців первомайча́нин, первомайча́нка, первомайча́ни
День міста третя субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Первомайськ-на-Бузі
До обл./респ. центру
 - залізницею 315 км
 - автошляхами 169 км
До Києва
 - автошляхами 317 км
Міська влада
Адреса 55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3
Вебсторінка Первомайська міськрада
Міський голова Демченко Олег Михайлович

Первомайськ у Вікісховищі

Карта
Первомайськ. Карта розташування: Україна
Первомайськ
Первомайськ
Первомайськ. Карта розташування: Миколаївська область
Первомайськ
Первомайськ
Мапа

Назва ред.

  • До 1782 року – Орлик.
  • 1919 року перейменовано в Первомайськ (до складу увійшли містечка Богопіль та Голта).

"Таким чином були створені три частини міста – Ольвіополь, Богополь та Голта, які проіснували як окремі поселення до 1919 року. На мітингу 1 травня 1919 року було прийняте рішення про об’єднання всіх трьох частин в одне місто і в честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом."[2]

Історія ред.

Первомайськ пов'язаний з великою кількістю історичних подій та персоналій. Тут сходились кордони Речі Посполитої, Туреччини та Війська Запорозького. У Первомайську виборювали свободу загони ватажка гайдамаків Максима Залізняка та звідси походить персонаж українського фольклору — козак Мамай. А у 1920—1922 роках тут спалахнула «Селянська революція» проти агресивної політики більшовиків.[3]

Рання історія ред.

 
Первомайська міська рада

З середини XIV ст. після битви на Синіх Водах ці землі перебували під владою Литовського князівства, і в 1420 році неподалік від нинішнього Первомайська князь Вітовт побудував арковий міст через Південний Буг, по якому проходив торговельний шлях з Брацлавщини і Київщини до Чорного моря. Після Люблінської унії володіння литовських князів між Південним Бугом, Кодимою та Синюхою (Пн і Пн-Зх) відійшли до Речі Посполитої, правобережжя Бугу (нижче за течією від гирла Кодими; Пд-З і Пд) контролювали кримські татари, а лівобережжя (нижче за течією від гирла Синюхи; Сх) — запорізькі козаки.

Навесні 1676 року гетьман запорізький Іван Самойлович направив козака Степана Підстреленого із завданням підшукати в гирлі Синюхи поблизу польського і османського кордонів місце для будівництва укріплення. Того ж року й було побудовано фортецю у вигляді правильного восьмикутника. Козаки назвали своє укріплення «Орлик» (від назви місцевого урочища). Замок входив до складу Бугогардівської паланки Запорозької Січі. Майже одразу ж під його захистом тут почали селитися втікачі зі сторони Речі Посполитої та інших місць. Перші хати ставилися на схід від укріплення вздовж Синюхи та Бугу. Нині — це східна частина від вулиці Автодорівської до Київської. У XVIII ст. тут неодноразово зустрічалися представники суміжних держав, які розв'язували межові та інші питання.

У 1754—1759 й 1761—1764 Орел входив до складу Новослобідського козацького полку. У 1764 році в Орлику були засновані прикордонне комісаріатство й митниці. З'являється мануфактурна промисловість, гончарство, ковальство, водяні млини, а одночасно — й купці.

За час свого існування Орликівському шанцю довелося пережити не один напад ворогів. Останнім значним походом ворогів проти фортеці на лівому березі Південного Бугу був напад запеклого ворога наших предків — кримського хана Гірея. Його 70‑тисячна орда у січні 1769 року зруйнувала укріплення, спалила слободу Орлик, а також частину прилеглих сіл. 1770 року Орликівський шанець було відвойовано російською армією Петра Паніна. У 1770 році укріплення було перейменоване в Катериненшанець (Катерининський шанець), 1772 року — слобода Орел була зарахована до розряду міст. У 1781 році поселення дістає назву «Ольвіополь».

У 1762 році козаки й українські кріпаки втікачі на правому османському березі Південного Бугу (на територіях Ханської України) заснували слободу Олта, яка належала Османській імперії. Назва її походить від тюркського слова «олта» — низовина. Відповідно до Ясського договору (1791) Голта була приєднана до Російської імперії.

1750 року на лівому березі Південного Бугу, між гирлами Кодими й Синюхи, Річ Посполита збудувала укріплення й карантинну заставу Богополь. Він започаткував третю частину сучасного Первомайська. Богополь розвивався переважно як торговельно-ремісницьке містечко. На сучасній вулиці Миколи Вінграновського впритул одна до одної ліпилися крамниці великих і дрібних торговців. Тут же було вісім приватних готелів. А нижче понад Бугом (на теперішній вулиці Кузнечній) працювало понад 30 кузень.

Усі три поселення входили до різних губерній Росії. Так, Ольвіополь був містом Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Богопіль — містечком Балтського повіту Подільської губернії, Голта — казенним селом Ананьївського повіту Херсонської губернії.

Інтербелум ред.

Ольвіополь, Богопіль та Голта як окремі поселення проіснували до 1919 року. Цього року на мітингу 1 травня було прийняте рішення про об'єднання всіх трьох частин в одне місто і на честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.

У 1923 році Первомайськ стає окружним центром УСРР та районним центром Богопільського району. До кінця 1925 року тут діяли цегельний, шкіряний, мило- і пивоварний заводи. Працювала дизельна електростанція, яка обслуговувала 450 абонентів.

У квітні 1925 делегати VI окружного з'їзду Рад заклали на березі Південного Бугу гідроелектростанцію потужністю 1200 кВт. У свій час це була найпотужніша в Україні й перша на Південному Бузі.

У 1924—1925 навчальному році діяли чотири семирічних, три початкові школи, сім шкіл лікнепу. У 1922—1924 рр. відкрилися індустріально-технічна, економічна, торгова професійні школи і школа харчовиків. У 1926 почала функціонувати фельдшерсько-акушерська школа.

У 1926 р. став до дії цементно-бетонний завод, який постачав матеріали для промислового та сільського будівництва, поблизу Первомайська відкритий кам'яний кар'єр, машинобудівний завод ім. 25 жовтня освоїв випуск двигунів внутрішнього згорання.

У 1927 був відкритий Первомайський краєзнавчий музей. У ньому було зібрано понад 20 тис. археологічних знахідок та інших історичних матеріалів. Сюди надходили майже всі знахідки Бузькій археологічної експедиції, яка у 1931—1932 роках вивчала береги річки Південний Буг.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1477 жителів міста[4].

У 1939 в місті проживало 33 тис. мешканців.

У 1940 р. Первомайськ віднесли до категорії міст обласного підпорядкування Одеської області.[5]

Друга світова війна ред.

У 1941 р. в місті було створено винищувальний батальйон, до складу якого увійшло близько двох тисяч мешканців. З 9 по 28 липня 1941 року в місті перебував штаб Південного фронту (командуючий фронтом — генерал армії Іван Тюленєв). Оборону міста здійснювали частини 18-ї армії, на рубежі оборони міста 3 серпня 1941 року був смертельно поранений командир 169-ї стрілецької дивізії генерал-майор Іван Турунов. Німецькі, угорські та румунські війська захопили місто 3 серпня 1941 року .

Лівобережна частина міста (Ольвіополь і Богопіль) ввійшли до генеральної округи Миколаїв рейхскомісаріату Україна як окружний центр однойменної округи. Любашівський, Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський райони, правобережна частина Первомайська (Голта) і Первомайського району румунським окупаційним режимом об'єднані в єдину адміністративну одиницю — Голтянський повіт губернаторства Трансністрії. Всього в роки нацистської окупації в Первомайську діяли шість підпільних груп, які також підтримували зв'язок з партизанськими загонами «Південний» і «Буревісник» (Саврань), з навколишніх лісів.

22 березня 1944 року війська 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Олексія Жадова оволоділи Первомайськом. У боях за місто найбільше відзначились воїни 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, 8-ї та 9-ї гвардійських повітряно-десантних дивізій, 29-ї зенітно-артилерійської дивізії.

Післявоєнна доба ред.

У лютому 1954 Первомайськ увійшов до складу Миколаївської області.

У другій половині XX століття Первомайськ стає великим промисловим центром, основними галузями якого є машинобудування, легка, харчова та переробна промисловість. У 1955 в місті вводиться в експлуатацію цукровий завод, а 1956 дав першу продукцію Первомайський молочноконсервний комбінат. У 1961 стала до ладу меблева фабрика. Наприкінці 60-х побудовані каменедробильний завод «Граніт», хлібозавод і овочеконсервний завод. У 1968 р. здана в експлуатацію перша черга заводу «Фрегат», який освоїв виробництво потужних дощувальних установок. У 1976 р. завершено будівництво Первомайського м'ясокомбінату, одного з найбільших в Україні.

Географія ред.

 
Острів Довгий

Первомайськ розташований у північно-західній частині Миколаївської області, за 180 км від Миколаєва (автошлях Н24), при злитті річок Південного Бугу та Синюхи, у регіоні, що розташований на межі степу та лісостепу.

Площа міста становить 25,13 км².

Координати міста 48 градусів 3 хвилини північної широти і 30 градусів 51 хвилина східної довготи. Місто розкинулось у місцевості де зливаються річки Південний Буг, Синюха і Кодима.

Рельєф — це хвиляста рівнина, розрізана долинами і балками на окремі водорозділові плато. Місцевість регіону має слабкий уклін у південно-східному напрямку. Середня висота над рівнем моря 200 м.

Природоохоронні території ред.

На території міста розташований ландшафтний заказник місцевого значення Острів Довгий.

Клімат ред.

Місто розташоване у помірній степовій зоні. Клімат континентальний.

Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[6]

Клімат Первомайська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −4 −3 0 8 15 19 21 20 15 9 3 −1 8
Норма опадів, мм 38 42 31 33 50 67 58 40 30 28 40 38 493
Джерело: Weatherbase

Населення ред.

Динаміка населення[7]
1897* 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2005 2016
20 694 31 683 33 000 44 000 59 000 72 416 81 652 70 170 68 178 66 606
* Загальна чисельність населення Ольвіополя, Богополя та Голти, які стали в подальшому основою формування Первомайська.

Національний склад населення: українці (85,9 %), росіяни (10,9 %), молдавани (0,3 %), білоруси (0,5 %), представники інших національностей (2,4 %). Українську мову вказали рідною 82,76 %, російську мову — 15,79 % населення міста під час перепису 2001 року[8].

Економіка ред.

У місті розташований завод «Фрегат» — велике підприємство, що почало роботу в 1969 році, займалося сільськогосподарським машинобудуванням, виробництвом устаткування для нафтогазового комплексу, а також випуском оцинкованих металоконструкцій.

«Первомайськдизельмаш» (до 1993 року — машинобудівний завод імені 25 Жовтня) зараз випускає дизелі, дизель-генератори, газові двигуни і когенераційні установки, газові плити й інші товари народного вжитку. Підприємство було засноване в 1875 році у с. Голта, Каменомостівської волості Ананьєвського повіту Херсонській губернії на базі майстерень з виробництва землеробських знарядь підприємцем Фрідріхом Гейне.

Одним із лідерів серед підприємств легкої промисловості Миколаївщини є швейна фабрика «Санта-Україна», що веде свою історію з 1945 року.

У місті є декілька підприємств харчової промисловості, зокрема провідне — ЗАТ «Первомайський молочно консервний комбінат». Власники підприємства з 2009 року — батько та син Табалови — найвідоміші «тушки» Верховної Ради 7-го скликання[9].

Місцевості ред.

 
Вид на вулицю Гетьмана Мазепи і став у мікрорайоні «Фрегат»

Освіта та культура ред.

Заклади освіти ред.


Культурні об'єкти ред.

Релігія ред.

Православні храми ред.

  • Різдвяно-Богородицька церква була збудована 1885 року в Ольвіополі. У 1926 році деякий час до свого арешту настоятелем храму був архімандрит Варсонофій (Юрченко). Зруйнована в 1937 році.
  • Свято-Варваринська церква відбудована в мікрорайоні Фрегат у 2005 році взамін дерев'яної козацької, зруйнованої 1967 року. Діюча.
  • Свято-Миколаївська церква відбудована в мікрорайоні Коротченка замість зруйнованої в 1944 році. Діюча.
  • Свято-Михайлівська церква — діючий храм у мікрорайоні Скала. Першу цеглину в будівництво церкви покладено 1998 року. Завершено будівництво в 2008 році.
  • Свято-Покровська церква — найстаріший з нині діючих храмів міста. Збудована в Богополі 1805 року в стилі класицизму. У 1839 році поруч з церквою побудовано дзвіницю[10].

Засоби масової інформації ред.

Телебачення ред.

  • Телеканал «Твій Всесвіт» — виробництво власних програм і трансляція в кабельних та цифрових мережах (тимчасово не мовить).

FM-радіомовлення ред.

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 8 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

№п/п Назва Частота, МГц Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 «Radio ROKS» 91,3 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
2 «Радіо Культура» 92,2 0,1 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
3 «Радіо Байрактар» 100,4 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
4 «Хіт FM» 100,9 0,1 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
5 «Мелодія FM» 102,9 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
6 «Радіо «П'ятниця»» 104,5 0,25 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
7 «Radio Relax» 105,5 0,5 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
8 «Українське радіо Миколаїв» 105,9 0,1 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
9 «DJ FM» (план) 107,4 0,1 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»

Друковані медіа ред.

Часописи «911», «Вісник Первомайська», «ТВ Всесвіт», «Прибузький вісник», інформаційно-рекламне видання «Імідж Первомайська», рекламно-інформаційний часопис «БЕРИ» (російською мовою).

Інтернет-видання ред.

Гард.City — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом ТОВ "ТКМ «Всесвіт» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[11]

Галерея ред.

Відомі особистості ред.

Уродженці ред.

 
Композитор Микола Вілінський

Поховані в місті ред.

У місті тривалий час мешкали ред.

Почесні громадяни ред.

Першим «почесним громадянином» Первомайська став гвардії полковник І. О. Самчук. Це звання йому було присвоєне на сесії Первомайської міської ради депутатів трудящих у лютому 1973 року.

Всього впродовж 1970-1980-х років це звання було присвоєне одинадцятьом колишнім військовикам, які брали участь у визволенні міста в березні 1944 року, у тому числі трьом жінкам.

Міста-побратими ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Первомайськ.МК.УА. Історія виникнення. Офіційний сайт Первомайської міської ради |Первомайськ.МК.УА (ua). Процитовано 13 вересня 2023. 
  3. а б в г Гайда до Первомайська! Путівник містом, що стоїть на трьох річках. Гард.City (рос.). Процитовано 22 січня 2020. 
  4. Первомайськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  6. Клімат Первомайська
  7. World Gazetteer [1][недоступне посилання з грудня 2021] Population Statistics [2] [Архівовано 2018-09-17 у Wayback Machine.]
  8. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 жовтня 2016. 
  9. «Герої дня» — Табалови. Хто ж вони?
  10. Покровська церква у Первомайську. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 18 липня 2019. 
  11. Гард.City — хто ми і про що пишемо. Гард.City (рос.). Процитовано 12 грудня 2019. 
  12. Добрич, Община град. ПЪРВОМАЙСК | Община град Добрич. www.dobrich.org. Процитовано 28 березня 2016. 

Джерела та література ред.

  • Верменич Я. В. Первомайськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 116. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
  • Войтенко В. Л. «На три держави півень тут співав…» — Первомайськ, 2007.
  • Бундюков А. Т., Кравченко М. В. «Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области) — Одеса: Маяк, 1982.
  • «Золоті зірки Миколаївщини» (енциклопедичне видання) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. ISBN 966-336-033-X

Посилання ред.