Відкрити головне меню

Володимир Георгійович Завадський (13 січня 1919(19190113) — 20 червня 1992)  — заступник командира ескадрильї 511-го окремого розвідувального Ясського авіаційного полку (5-а повітряна армія, 2-й Український фронт), Герой Радянського Союзу (1944), старший лейтенант.

Володимир Георгійович Завадський
біл. Уладзімір Георгіевіч Завадскі
CCCP air-force Rank major infobox.svg Майор авіації
Zavadskiy511orap.JPG
Загальна інформація
Народження 13 січня 1919(1919-01-13)
Російська імперія Черкасово
Смерть 20 червня 1992(1992-06-20) (73 роки)
Україна Первомайськ
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність білорус
Військова служба
Роки служби 19391955
Приналежність СРСР СРСР
Вид ЗС Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Розвідувальна авіація
Формування 511-й окремий розвідувальний авіаційний полк
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Хрест льотних заслуг (США)

БіографіяРедагувати

Володимир Георгійович Завадський народився 13 січня 1919(19190113) року в селі Черкасово (тепер Оршанського району Вітебської області) в робітничій сім'ї. Білорус. Освіта середня. Працював в майстернях депо станції Орша.

У жовтні 1939 року призваний до РСЧА. У 1940 році закінчив Енгельсське військове авіаційне училище льотчиків і направлений молодшим льотчиком-спостерігачем 39-го ближньобомбардувального авіаційного полку 10-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС Західного особливого військового округу.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З початком німецько-радянської війни брав участь в бойових діях з 22 червня 1941 року. Першого ж дня війни аеродром базування 39-го ббап в Пінську був атакований ворожою авіацією, внаслідок чого літак Завадського, як і інші, згорів. Полк евакуйовано в місто Ногінськ Московської області, де йшло переозброєння літаками Пе-2 і Пе-3.

З листопада 1941 року лейтенант Завадський воював на Західному фронті. Брав участь в обороні Москви, головно виконуючи розвідувальні завдання в районі Істри та Звенигорода, пізніше — в районі Калуги, Тули,Рославля. Ним зафіксовано на фотоплівку найбільше фактів пересування ворожих військ Варшавським шосе. За відмінні результати в бойовій роботі, в січні 1942 року нагороджений орденом Червоного Прапора.

В січні-березні 1942 року було сформовано 511-й ббап, в складі якого лейтенант Завадський здійснював розвідувальні польоти і фотозйомку лінії ворожої оборони в районі Юхнова і Гжатська, залізничних вузлів Вязьми, Смоленська, Брянська. За відзнаку в цих бойових вильотах нагороджений медаллю «За відвагу».

Наприкінці березня 1942 року полк було виведено на переформування та перепідготовку. В червні 1943 року 511-й орап був направлений на Степовий фронт. У складі 5-ї повітряної армії В. Г. Завадський воював до самої перемоги.

Виконуючи завдання по повітряній розвідці ліній ворожих укріплень, забезпечував командування розвідувальними даними при підготовці і проведенні Бєлгородсько-Харківської наступальної операції, битви за Дніпро, Кіровоградської, Корсунь-Шевченківської, Умансько-Ботошанської, Яссько-Кишинівської стратегічних наступальних операцій.

Станом на 1 квітня 1944 року В. Г. Завадським здійснено 115 бойових вильотів на розвідку супротивника, в тому числі в його глибокий тил, сфотографовано військові об'єкти на площі в 10 738 квадратних кілометри.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 року за зразкове виконання завдань командування, мужність і героїзм, виявлені при виконанні розвідувальних польотів, Завадському Володимиру Георгійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 2534).

На заключному етапі війни старший лейтенант Завадський брав участь в бойових діях на території Угорщини, Австрії, Чехословаччини: Дебреценській, Будапештській, Віденській і Празькій наступальних операціях.

Після війни продовжував службу в рідному полку, перебазованому до Одеського військового округу. У 1954 році брав участь в широкомасштабних навчаннях із застосуванням ядерної зброї на Тоцькому полігоні, отримав певну дозу опромінення.

У 1955 році майор Завадський В. Г. вийшов у запас. Оселився у місті Первомайську Миколаївської області. У 1956 році закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Працював інженером на Первомайському машинобудівному заводі «Фрегат».

Помер 20 червня 1992 року. Похований в Первомайську на кладовищі по вулиці Кам'яномостівській.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Навечно в сердце народном. 3-е изд. доп. и испр. Минск, 1984
  • Давтян С. М. Пятая воздушная. Военно-исторический очерк боевого пути 5-й воздушной армии в годы Великой Отечественной войны. — М.: Воениздат, 1990
  • Гречко С. Н. Решения принимались на земле. М.: Воениздат, 1984

ПосиланняРедагувати