Брянськ (рос. Брянск) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Брянської області та Брянського району. Населення міста становить 402 675 осіб (2020).

місто Брянськ
Брянск
Герб Брянська Прапор Брянська
Розташування міста Брянськ
Розташування міста Брянськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Брянська міськрада
Код ЗКАТУ: 15401000000
Код ЗКТМО: 15701000001
Основні дані
Час заснування 985
Поділ міста 4 округи
Населення 402 675 (2020)
Площа 186,73 км²
Поштові індекси 241000
Телефонний код +7 4832
Географічні координати: 53°15′ пн. ш. 34°22′ сх. д. / 53.250° пн. ш. 34.367° сх. д. / 53.250; 34.367Координати: 53°15′ пн. ш. 34°22′ сх. д. / 53.250° пн. ш. 34.367° сх. д. / 53.250; 34.367
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма р. Десна
Найближча залізнична станція Брянськ-Орловський
Вебсторінка bryansk032.ru

Мапа

Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Брянськ у Вікісховищі

Історія ред.

Брянськ — одне з найстаріших міст Росії. Засноване 985 року як укріплення на річці Десні. Назва міста Брянськ походить від колишньої давньоруської назви Дъбряньск, утвореного від слова «дъбрь». (Старослов'янське слово «дъбрь» означає «обрив, рів, гірський схил, порослий густим лісом»). Уперше згадується в Іпатіївському літописі 1146 року. Згодом також згадується у Воскресенському, Лаврентіївському і Троїцькому літописах. У місті був похований князь Святослав Олегович. На той час місто входило до складу Чернігівського князівства. Після того, як старе місто на Чашівському кургані згоріло, було збудовано нове — на Покровській горі. Територія колишнього городища (урочище Покровська Гора) знаходиться нині в центрі м. Брянськ, на високому (до 45 м) мисі, утвореному правим берегом р. Десна та лівим берегом її притоки р. Судок, і складається з двох майданчиків — дитинця (100 х 68 м) та «окольного граду» (280 х 170 м) на північний схід від нього, за яким був відкритий посад.

З 1252 року Брянськ набув статусу стольного удільного міста Брянського князівства, коли князь Роман Чернігівський переніс свою столицю з Чернігова до Брянська. За його правління місто стало політичним і культурним центром Чернігівських земель. Його син, князь Олег, успадкував владу, але згодом постригся в ченці, тому владу захопили смоленські князі.

 
Герб 1781 року
 
Герб 1980 року

1356 року Брянське князівство увійшло до складу Великого князівства Литовського. Брянськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто[1]. 1500 року містом заволоділи московські війська. Після закінчення війни з Литвою 1503 року місто разом з усіма прилеглими територіями відійшло до Московського царства. З цього часу Брянськ стає основним оплотом на південному заході Московії. Тоді ж, на початку XVI століття, утворюється Брянський повіт. За часів Петра І було видано ряд указів, які підняли рівень промисловості та торгівлі в місті. Великої ролі набув Свенський ярмарок, один із найбільших у Росії. Крім того, було збудовано корабельну верф, яка забезпечувала будівництво кораблів для захисту кордонів Російської Імперії від турків.

1778 року Брянськ стає повітовим містом Орловської губернії зі своїм гербом. 1783 року за наказом Катерини ІІ в місті починають будівництво Брянського арсеналу. Гармати, виготовлені тут, зіграли пізніше велику роль у Наполеонівських війнах. Крім того, у місті розвивалися канатопрядильна, цегельна, тютюнова та лісопильна промисловості. На той час у місті проживало близько 13 тис. жителів. З будівництвом залізниці 1868 року місто включається до транспортної мережі Росії.

Після революції 1917 року Брянськ ненадовго стає центром Брянської губернії (19201929). Пізніше входив до складу Західної, а потім Орловської області. У радянський період місто стає важливим промисловим центром країни. 1927 року почалося будівництво Брянської ДРЕС у селищі Білі Береги. Бойові дії й німецька окупація (19411943) призвели до жахливих руйнувань міста. Після війни відбудову почали з машинобудівного заводу, який 1946 року вже випустив свій перший паровоз. 1944 року Брянськ стає обласним центром, і за спеціальною державною постановою був віднесений до 15 найстаріших міст Росії. 1956 року до складу Брянська як район включено місто Бежиця.

Населення міста ред.

Рік 1616 1622 1840 1850 1861 1866 1888 1897 1913 1926 1939 1960 1970 1979 1989
Осіб, тис. 1,0 2,5 8,2 9,5 12,0 13,9 20,0 24,5 30,7 47,7 87,5 218,3 317,2 393,8 451,8
Рік 1999 2002 2009
Осіб, тис. 461,1 431,5 411,8

Адміністративний поділ ред.

Брянськ адміністративно ділиться на чотири округи (2002):

Міста-побратими ред.

 
Проспект Леніна
 
Технічний університет (БДТУ)

Українські міста Чернігів та Чернівці[2][3], а також польський Конін розірвали побратимські зв'язки із Брянськом через агресію Російської Федерації проти України.

Культура й освіта ред.

 
Театр

Серед загально-освітніх закладів діють 188 шкіл. В місті є 5 вищих навчальних заклади та 19 філіалів:

У Брянську серед закладів культури діють: 18 Палаців та будинків культури, 168 бібліотек, 5 парків культури і відпочинку загальною площею 30,8 га, 4 кінотеатри, 11 шкіл мистецтв, 3 театри, зокрема, театр драми імені О. К. Толстого, ТЮГ і ляльковий, міський цирк на 1945 місць, 4 музеї, філармонія та планетарій.

Охорона здоров'я ред.

В місті функціонують:

  • 4 багатопрофільні лікарні
  • 2 дитячі лікарні
  • 7 поліклінік
  • 2 пологових будинки
  • 4 стоматологічні поліклініки
  • міська станція швидкої медичної допомоги
  • клініко-діагностична поліклініка

Економіка ред.

Брянськ — велике промислове місто Росії. Основні галузі промисловості — машинобудування та металообробка. Також розвинені хімічна, електротехнічна та електронна, деревообробна, текстильна та харчова промисловості. Більш як 1200 підприємств випускають тепловози, вантажні вагони, автогрейдери, асфальтозмішувачі, сільськогосподарську техніку, будівельні матеріали, швейні вироби тощо. За 2008 рік всі підприємства міста виробили продукції на загальну суму в 38,4 млрд руб.

До найбільших підприємств належать машинобудівний, сталеливарний, автомобільний заводи, завод колісних тягачів, підприємства «Ірмаш» та «Арсенал» (виробництво дорожньої техніки), «Брянськсільмаш» (виробництво сільськогосподарської техніки) та «Термотрон» (виробництво устаткування для залізниць), експериментальний завод по ремонту дизельних машин, хімічний та електромеханічний заводи, «Група-Кремній» (виробництво запчастин для електроніки), «Брянськпромбетон», паперова та картонна фабрики, камвольний комбінат, «Брянськспиртпром», кондитерська фабрика, компанія «Мелькрукк» (виробництво борошна, круп, пива, солоду та макаронних виробів), молочний комбінат та м'ясокомбінат.

Транспорт ред.

 
Брянський тролейбус

Брянськ займає вигідне транспортно-географічне положення. Місто розташоване на найкоротшому шляху з України і Західної Європи до Москви, а також із Кубані і Кавказу до Санкт-Петербургу. Брянськ-Орловський є одним із найбільших залізничних вузлів Центральної Росії. У 1994 році введено в експлуатацію новий Міжнародний аеропорт «Брянськ». Через місто пролягає нафтопровід «Дружба» із Самари в Білорусь. Станом на 1 січня 2006 року в місті зареєстровано 57 826 одиниць автомобільного транспорту, діє громадський транспорт: тролейбуси та автобуси.

Видатні місця ред.

  • Курган Безсмертя, на честь загиблих в роки Другої Світової війни (1967)
  • Горно-Микільська церква (1751)
  • Садиба купця Авраамова (1870)
  • Свято-Покровський собор (1626)
  • Свято-Гробовська церква (1904)
  • Свенський монастир (1288)
  • Меморіальний комплекс «Партизанська поляна»
  • Музей лісу «Брянський ліс» — єдиний в Росії. Майже повністю знищений пожежею в березні 2009 року
  • Парк-музей Толстого — декоративно-парковий ансамбль
  • Монумент жертвам Чорнобильської аварії (2006)

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
  2. Zaxid.net. Чернівці офіційно розірвали побратимство з російськими Брянськом і Подольськом. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 1 березня 2016. 
  3. ​Чернігів розірвав стосунки з російськими містами-побратими. Патріоти України (ua-UK). Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016. 

Джерела та література ред.

Посилання ред.