Фабрика

промислове підприємство з великомасштабним машинним виробництвом
(Перенаправлено з Завод)

Фа́брика (від нім. Fabrik), або виро́бня[1], також заво́д[2]промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.

Фабрика – форма організацій виробництва; наприклад, промислове підприємство з переробки сировини.

Історія української термінології ред.

Наскільки відомо, вперше термін виро́бня запропонуваний 1861 року:

Подальша історія розглядається у монографії

Приклади ред.

  • Швацька, або швейна фабрика — підприємство легкої промисловості, напр. швейна фабрика «Донбас».
  • Агломераційна фабрика — підприємство призначене для виробництва офлюсованого аґломерату з тонкоподрібнених магнетитових концентратів. Може бути самостійною або в складі металургійного комплексу.
  • Брикетна фабрика — підприємство з виготовлення паливних (вугільних, торфових та ін.), рудних, металовмісних та ін. брикетів. Розрізняють кам'яновугільні, буровугільні, торфобрикетні, залізорудні, хромо-марганцеві, нікелево-рудні, мідно-рудні, цинково-рудні, стибієво-рудні та ін. брикетні фабрики.
  • Збагачувальна фабрика — підприємство для збагачення корисних копалин.
  • Дробильно-сортувальна фабрика — єдиний комплекс дробильних машин, грохотів, бункерів, транспортних засобів.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 12 грудня 2019. 
  2. Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) пропонує для перекладу рос. заво́д два терміни, заво́д та ви́робня, але останній у перевиданні має помітку «неологізм, який не прищепився» до української мови, Пошук. Російсько-українські словники (uk-UA). 27 жовтня 2009. Процитовано 14 листопада 2018. . Словник отримав критику: «вигадані самими авторами слова», ..., «наявність жаргонізмів, які суперечать українській мові; деякі із жаргонізмів, можливо, вперше з’являються у словнику і, ймовірно, є витворами упорядників; ...; до українських слів бракує цитат, джерел; упорядники подають словник як проєкт, можливо і надуживають цим правом»