Могильов

місто в Білорусі

Могильов (або Могилів[1], біл. Магілё́ў) — місто на сході Білорусі, адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району. Місто розташоване на річці Дніпро. Третє місто за розмірами в Білорусі, після Мінська і Гомеля.

місто Могильов
біл. Магілё́ў
Coat of Arms of Mahiloŭ.svg Flag of Mahiloŭ.svg
Герб Могильова Прапор Могильова
Mahilioŭ Montage (2017).jpg
Основні дані
53°55′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 53.917° пн. ш. 30.350° сх. д. / 53.917; 30.350Координати: 53°55′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 53.917° пн. ш. 30.350° сх. д. / 53.917; 30.350
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Засновано 1267
Перша згадка 1267
Магдебурзьке право 1661
Населення 369 200 (2006)
Площа 110,5 км²
Транслітерація назви Mahilioŭ
Поштовий індекс 212000
Телефонний код +375-222
Висота 192 м м.н.р.м.
Водойма Днiпро
Міста-побратими див. тут
Ключові події Оборона Могильова
Відстань
Найближча залізнична станція Могильов I
Місцева влада
Адреса http://www.city.mogilev.by/
Веб-сторінка city.mogilev.by
Голова ради Uladzimir Cumaraŭd
Могильов. Карта розташування: Білорусь
Могильов
Могильов
Могильов. Карта розташування: Могильовська область
Могильов
Могильов
Могильов (Могильовська область)

CMNS: Могильов у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Виникло місто на високій кручі Дніпра при впадінні в нього річки Дубровенки: уперше згадується у 1267 році. Тут було закладено замок, навколо якого протягом наступних століть сформувалося місто, що згодом входило до складу Київської Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

 
Могильов в XIX столітті. Малюнок Наполеона Орди

Численні війни, що прокотилися територією Білорусі, неодноразово руйнували саме місто, проте його фортеця вистояла: її нечисленні споруди, що витримали до наших днів, є основними пам'ятками старого Могилева. У Білорусі не було міста, що, подібно до Могилева, мало б три пояси укріплень. З плином часу місто перетворився у великий торговельний і ремісничий центр з ефективною системою оборонних укріплень.

У 1655 році місто намагалися взяти війська Речі Посполитої. Під час облоги на бік поляків і литвинів переходить Костянтин Вацлав Поклонський разом з 400 козаками. У травні керівники армії Речі Посполитої були налякані загонами Івана Золотаренка і зняли облогу.[2]

1661 року, у результаті повстання, 7-тисячний московський гарнізон було знищено, за що місто отримало герб і магдебурзьке право. При першому поділу Речі Посполитої місто відійшло до Російської імперії — і стало центром Могильовської губернії.

1812 року 12 км на південний захід від Могилева стався бій між військами 7-го піхотного корпусу російської армії під командуванням генерал-лейтенанта Раєвського та наполеонівськими французькими військами під командуванням маршала Даву.

Під час Першої світової війни з серпня 1915 по листопад 1917 роки в Могильові в будівлі нинішнього краєзнавчого музею була Ставка Верховного головномандувача, у місті жив імператор Микола II.

У 1938 році у зв'язку з проектом перенесення столиці БРСР в Могильові почалася масштабна реконструкція міста. Збудовано Будинок Рад, кінотеатр «Радзіма» («Батьківщина»), будівля НКВС БРСР (Машинобудівний інститут, зараз — Білорусько-російський університет), великий готель, низка багатоповерхових житлових будинків.

22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, а наприкінці червня 1941 року німецькі війська були вже в районі Могилева. Сімнадцять днів — від 4 по 21 липня точилися бої в передмістях міста. Оборона Могильова дозволила затримати просування німецьких військ на схід.

Відповідно до перепису населення 1939 року, у Могильові налічувалося 19 715 євреїв — 19,83 % від загального числа жителів. Здебільшого вони були зігнані нацистами в гетто і до 1943 року вбиті — приблизно 12 000 осіб.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.6 °С (18.3 °F).[3]

Клімат Могилева
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 9,8 12,9 19,8 29,1 32 33 36,3 36,8 30,6 25,5 14,5 10,9 36,8
Середній максимум, °C −3 −2,5 3 12 18,6 21,5 23,6 22,7 16,7 9,9 2,3 −2 10,2
Середня температура, °C −7,6 −6,9 −2,3 5,5 12,9 16,3 18 16,5 11,6 5,4 −0,1 −4,9 5,4
Середній мінімум, °C −7,8 −8,5 −4,2 2 7,3 10,8 12,7 11,6 7,1 2,6 −2,3 −6,6 2,1
Абсолютний мінімум, °C −37,3 −34,7 −35 −17,7 −4,4 −0,7 3 0,9 −4,8 −14,8 −23,5 −33,4 −37,3
Норма опадів, мм 43 35 39 47 59 81 86 75 57 54 51 49 676
Днів з опадами 22 17 15 14 12 14 15 11 14 17 22 26 199
Днів з дощем 8 7 9 12 15 17 15 13 14 15 14 10 149
Днів зі снігом 21 20 13 4 0,2 0 0 0 0,1 3 12 20 93
Вологість повітря, % 86 84 81 74 68 71 74 75 80 84 88 89 80
Джерело: Weatherbase

НаселенняРедагувати

Динаміка зміни чисельності населення Могильова (17—21 ст.ст.)
Рік/Роки Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
1604 15 тис. 1913 69 700[4] 1993 366 000[5]
1745 10,5 тис.[4] 1939 99 400[4] 1996 367 000[6]
1880 40 536[7] 1959 121 700[4] 2006 367 700
1906 51 959[8] 1973 232 000[9] 2009 372 000

ЕкономікаРедагувати

Могильов є значним економічним центром Могильовської області.

У Могилеві виробляється понад 48,6 % сукупної вартості валової продукції промисловості області і сконцентровано близько 47 % промислово-виробничого персоналу. За підсумками роботи за січень-грудень 2007 року обсяг виробництва промислової продукції в діючих цінах склав 3900,0 млрд білоруських рублів.

У галузевій структурі промислового комплексу Могилева домінуючими галузями є хімічна і нафтохімічна (32,3 %), машинобудування і металообробка (30,3 %), харчова (12,1 %), легка (10,9 %), які визначають практично весь зовнішньоторговельний оборот міста.

Відомі промислово-виробничі об'єкти міста:

ТранспортРедагувати

 
Залізничний вокзал Могильов I

Могильов — значний транспортний вузол. Діє залізничний вокзал, від якого відходять потяги у 4 напрямках: Оршанському, Осиповицькому, Жлобинському, Кричевському.

Біля села Єрмоловичі розташований летовище «Могильов» (переважно здійснює внутрішнє повітряне сполучення).

У центрі міста — автовокзал «Могильов», з якого відправляються міжміські, приміські і частково міські автобусні маршрутні автобуси.

Могильов має розгалужену мережу міського громадського транспорту.

АвтобусиРедагувати

Автобуси є основним видом міського громадського транспорту в Могильові. На автобуси припадає понад 45 % пасажирських перевезень.

У місті працює близько 130 автобусів за 42 маршрутами, які обслуговуються РУДМАП «Автобусний парк № 1». Основу рухомого складу складають автобуси марок Ікарус, МАЗ, ПАЗ, BOGDAN-Радзіміч, Mercedes.

ТролейбусиРедагувати

 
БКМ32102 на маршруті № 2, сел. Робоче

Тролейбусний рух у Могильові відкрився 19 січня 1970 року. На теперішній час діє 12 тролейбусних маршрутів, які обслуговуються МГКУП «Гарэлектратранспарт», на них працюють близько 110 тролейбусів марок ЗіУ-682 і «Белкомунмаш». На тролейбуси припадає понад 40 % пасажирських перевезень у місті.

Маршрутні таксіРедагувати

На 39 маршрутах працює близько 630 автобусів малої місткості марок Ford, Mercedes, ГАЗ-Газель та інші. На маршрутні таксобуси припадає 11 % пасажирських перевезень. Деякі міські маршрути мають кінцеві зупинки в приміських населених пунктах.

ОсвітаРедагувати

Серед закладів середньої освіти міста Могильова:

  • 44 школи;
  • 4 ліцеї;
  • 4 гімназії.

Могильовські виші:

КультураРедагувати

Могильов — значний культурний осередок Білорусі, тут працює 2 театри, декілька кінотеатрів, численні музеї, інші заклади культури[10].

Театри і кінотеатриРедагувати

Театри Могильова:

У місті працює Могильовська обласна філармонія[11]

Могильовські кінотеатри:

  • кінотеатр «Ветразь» (вул. Островського, 1);
  • кінотеатр «Космос» (пр. Пушкіна, 10);
  • кінотеатр «Радзіма» (вул. Ленінська, 47);
  • кінотеатр «Чырвоная зорка» (вул. Первомайська, 14).

МузеїРедагувати

Музейні заклади в Могильові та околицях:

 
Музей В. К. Бялиницького-Бірулі

Фестивалі і колективиРедагувати

Починаючи від 1990-х років в Могильові організовується і проводиться низка постійних культурницьких акцій, заходів та фестивалів, у тому числі і міжнародних. Серед інших, зокрема, фестиваль духовної музики «Могутний Боже» (біл. «Магутны Божа»), естрадний конкурс «Золотий шлягер» (біл. «Залаты шлягер»).

2002 року в місті було створено відомий білоруський музичний гурт Osimira (Осміра), що грає музику на основі фольклору білорусів, а свої виступи супроводжує яскравими етно-шоу у національному колориті. У 2008 році засновані рок-гурти Akute, Nizkiz.

СпортРедагувати

У місті розвивається декілька видів спорту, зокрема спортивні команди Могилева:

Головна спортивна арена міста — стадіон «Спартак».

2000 року в місті здано в експлуатацію багатопрофільний сучасний спортивний комплекс Палац спорту «Могильов».

АрхітектураРедагувати

У Могильові збереглася низка історико-архітектурних пам'яток[12] (хоча деякі й були підірвані у повоєнний час за СРСР).

Історичний центр міста — пішохідна вулиця Ленінська зі збереженими будівлями XVIIIXIX століть.

З культових споруд збереглися:

  • діючий православний Микільський монастир (жіночий), заснований 1636 року, з численними спорудами, зокрема центральною Церквою св. Миколая;
  • католицький Костел святого Станіслава (у стилі бароко), 173852;
  • собор Трьох Святителів (кафедральний православний), 190911;
  • церква Хрестовоздвиженська, XVII ст.;
  • церква св. Бориса і Гліба, 1869 та деякі інші.
  • костел Святого Казимира

Інші визначні пам'ятки — це драматичний театр, побудований в 1888 році, та будівля залізничного вокзалу, збудованого в 1902 році на Дніпровському проспекті. За свою столітню історію вокзал практично не змінився, хоч і кількаразово його ремонтували: в різні час були побудовані квиткові каси й багажне відділення.

Великою будівлею радянського часу в Могильові став Будинок Рад (арх. Й. Г. Лангбард), що зводився у 193840 роки, і є фактично копією столичного Будинку Уряду.

2008 року, вже за незалежної Білорусі, відновлено (повністю відбудовано) будівлю підірваної ще 1957 року Могильовської ратуші.

У Могильові встановлено низку пам'ятників, зокрема і українському поетові Тарасові Шевченку. На Алеї Героїв увічнені імена 104 Героїв Радянського Союзу — уродженців та жителів Могильовської області[13].

Міста-побратимиРедагувати

ЛюдиРедагувати

У місті народилися:

Мешкали:

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  2. “Українсько-білоруські” війни. Частина 2 - Хмельницький б’є у відповідь. Історична правда. Процитовано 2020-09-06. 
  3. Клімат Могилева
  4. а б в г г. Могилев (Могилевская область) // Belarus.by
  5. Могилёв // Вялікі энцыкляпэдычны слоўнік
  6. Энциклопедический словарь
  7. в тому числі 20735 чоловіків та 19801 жінок, з них — 20742 православних, 2583 католиків, 173 євангелістів, 17038 юдеїв → 595 Геаграфічны слоўнік Каралеўства Польскага
  8. у тому числі 27407 православних, 3305 католиків і 20682 юдеїв → Mohylew // Даведнік па Літве і Беларусі
  9. Могилёв // Вялікая Савецкая Энцыкляпэдыя (3-є вид.)
  10. Театри, кінотеатри, музеї Архівовано 12 травень 2012 у Wayback Machine. на Могильовський міський інформаційно-довідковий портал
  11. Могильовська обласна філармонія Архівовано 5 грудень 2009 у Wayback Machine. на Офіційний сайт Могильовського обласного виконавчого комітету (рос.)
  12. Могильов на www.globus.tut.by («Глобус Білорусі»)
  13. У Могильові відкрита після реконструкції Алеї Героїв на www.news.belta.by[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)

ПосиланняРедагувати