Аеродром

комплекс спеціально підготовлених земельних ділянок, споруд і обладнання, що забезпечують зліт, посадку, розміщення і обслуговування літа

Аеродро́м[1][2][3], лето́вище[4][5][6] — спеціально підготовлені земельні ділянки або ділянки водної поверхні, зі спорудами й обладнанням, що забезпечують зліт, посадку, розміщення та обслуговування повітряних суден[3][7].

Аеродром
Зображення
CMNS: Аеродром у Вікісховищі
Злітна смуга
Аеропорт
Аеродром

Згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України, «Аеродром — ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування повітряних суден»[8].

Термінологія

ред.

Слово аеродром походить від фр. aérodrome, утвореного від aéro («літак», скорочення від aéroplane) і компонента -drome (за зразком hippodrome)[9]. «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року використовує для перекладу російського терміна слово аеродром[10]. Оскільки аеродром звучить схоже на рос. аэродром, з 1990-х років спостерігається тенденція його заміни на летовище[11][12] (у ВТССУМ воно наведене з позначкою «зах.», тобто притаманне західноукраїнському мовленню)[4].

Види летовищ

ред.

Летовища бувають військові та цивільні.

На цивільних аеродромах дислокуються (базуються) цивільні авіапідприємства (авіакомпанії), на військових — військові частини Міністерства Оборони та інших силових відомств, на експериментальних аеродромах — організації, що здійснюють випробування авіатехніки (льотно-випробувальні станції авіазаводів, науково-дослідні установи різних відомств — як цивільних, так і військових), на навчальних — літні та авіаційно-технічні училища (цивільні або військові), на спортивних — авіаспортклуби і подібні організації. Існує низка аеродромів спільного базування, на яких поряд з цивільною авіацією, розміщується і військова.

У деяких країнах, для позначення військових аеродромів нерідко застосовується термін авіабаза, запозичений з англійської мови (air base), де він активно використовується (особливо в США).

Види цивільних аеродромів згідно ICAO

ред.

Згідно ІСАО Annex 14[13] кожному цивільному аеродрому[сумнівно ] надається код, що складається з двох показників: цифра індексу довжини ЗПС та літера індексу ширини ЗПС (згідно розмаху крил та ширини бази зовнішнього головного шасі (outer main gear wheel span))

Індекс довжини ЗПС:

Цифра коду Референтна довжина ЗПС Типове ПС
1 < 800 м De Havilland Canada DHC-6/Piper PA-31
2 800 м, але < 1200 м ATR42/Bombardier Dash 8 Q300
3 1200 м, але < 1800 м Saab 340/Bombardier Regional Jet CRJ-200
4 > 1800 м Boeing 737-700/Airbus A-320

Індекс ширини ЗПС:

Літера коду Розмах крил Ширина бази шасі Типове ПС
A < 15 м < 4,5 м Piper PA-31/Cessna 404 titan
B 15 м, але < 24 м 4,5 м, але < 6 м Bombardier Regional Jet CRJ-200/De Havilland DHC-6
C 24 м, але < 36 м 6 м, але < 9 м Boeing 737—700/Airbus A-320/Embraer ERJ 190—100
D 36 м, але < 52 м 9 м, але < 14 м B767/Airbus A-310
E 52 м, але < 65 м 9 м, але < 14 м B777/B787 series/A330
F 65 м, але < 80 м 14 м, але < 16 м Boeing 747-8/Airbus A-380-800

Класи летовищ України та типи відповідних повітряних суден визначено нормативами ДАС: [1]

Елементи летовища

ред.

Основні елементи летовища: літне поле (літні смуги, місця стоянки літаків і вирулювальні доріжки); обладнання для навігації, зв'язку і ремонту літаків, ангари, житлові та побутові споруди тощо.

Літна смуга постійного летовища має злітно-посадкову смугу довжиною 2-3 км, шириною 50-80 м з твердим покриттям (зазвичай цементобетонним), обладнану світлосигнальною системою. Довжина літної смуги польового летовища — 2500 м, ширина — 300 м.

Аеровокзальний комплекс (термінал)

ред.
 
Телескопічний трап, пристикований до борту. Під трапом видна система вентилювання салону.

Містить власне аеровокзал, призначений для обслуговування пасажирів. В аеровокзалі базуються більшість служб, що обслуговують пасажирів від миті входу на територію летовища до вильоту і від часу подачі трапа до літака, до покидання летовища:

Вантажний комплекс

ред.

Приймає до відправлення, оформлює, обробляє, завантажує на борт повітряних суден вантаж та пошту. Оснащується критим опалювальним складом, засобами доставляння і механізованого навантаження-розвантаження, засобами обробки вантажу «в навал» і в контейнерах.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.), Page 29.
  2. ДСТУ 3228-95: Аеродроми цивільні. Терміни та визначення.
  3. а б Постанова КМУ Про затвердження Положення про використання повітряного простору України № 401 від 29 березня 2002 [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  4. а б Летовище // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. Летовище // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  6. Галина Сюта. Аеродром — летовище [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Культура мови
  7. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  8. Правила виконання польотів державної авіації України: Наказ Міністерства оборони України від 05.01.2015 № 2. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  9. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  10. Арматура продольная — Аэродромный // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 6.
  11. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  12. Шевчук С. В. Мовні скарби українського народу // Науково-інформаційний вісник Академія наук вищої школи України|Академії наук вищої школи України, № 2 (79). — березень-квітень 2012. [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
  13. ICAO Aerodrome Reference Code - SKYbrary Aviation Safety. www.skybrary.aero (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 9 лютого 2017.

Література

ред.

Посилання

ред.