Синюха (притока Південного Бугу)

річка в Україні

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського,Новоукраїнського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Синюха
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04956800002777584° пн. ш. 30.84906100002777762° сх. д. / 48.04956800002777584; 30.84906100002777762
Витік злиття річок Великої Висі і Тікича
• координати 48°44′45″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74610000002777355° пн. ш. 30.891800000028° сх. д. / 48.74610000002777355; 30.891800000028
Гирло Південний Буг (м. Первомайськ)
• координати 48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04960000002777321° пн. ш. 30.849100000028° сх. д. / 48.04960000002777321; 30.849100000028
Країни: Україна Україна
Кіровоградська область
Миколаївська область
Регіон Миколаївська область
Кіровоградська область
Довжина 111 км
Площа басейну: 16 725 км²
Притоки: Ятрань і Чорний Ташлик
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис

ред.
 
Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи
 
Синюха біля Новоархангельська
 
Синюха між Торговицею і Новоархангельськом

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³.[1] Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

Розташування

ред.

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річки

ред.

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Притоки

ред.

Праві

ред.

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик, Кам'янка, Маломужів.

Ліві

ред.

Гнилий Тікич, Парговиця, Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик, Вільшанка.

Битва на Синіх Водах

ред.

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах[5], імовірно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Примітки

ред.
  1. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с. ISBN 978-966-521-516-5
  2. Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)
  3. Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
  4. «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).
  5. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

Джерела

ред.