Синюха (притока Південного Бугу)

річка в Україні

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Синюха
Синюха біля Новоархангельська.jpg
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04956800002777584° пн. ш. 30.84906100002777762° сх. д. / 48.04956800002777584; 30.84906100002777762
Витік злиття річок Великої Висі і Тікича
• координати 48°44′45″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74610000002777355° пн. ш. 30.891800000028° сх. д. / 48.74610000002777355; 30.891800000028
Гирло Південний Буг (м. Первомайськ)
• координати 48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04960000002777321° пн. ш. 30.849100000028° сх. д. / 48.04960000002777321; 30.849100000028
Країни: Україна Україна
Кіровоградська область
Миколаївська область
Регіон Одеська область
Миколаївська обл.
Кіровоградська область
Довжина 111 км
Площа басейну: 16 725 км²
Притоки: Велика Вись, Тікич, Ятрань і Чорний Ташлик
CMNS: Синюха у Вікісховищі

ОписРедагувати

 
Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи
 
Синюха біля Новоархангельська

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³.[1] Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

РозташуванняРедагувати

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річкиРедагувати

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

ПритокиРедагувати

ПравіРедагувати

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик, Кам'янка, Маломужів.

ЛівіРедагувати

Гнилий Тікич, Парговиця, Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик, Вільшанка.

Битва на Синіх ВодахРедагувати

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах[2], вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

ПриміткиРедагувати

  1. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с. ISBN 978-966-521-516-5
  2. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

ДжерелаРедагувати