Відкрити головне меню
Схематичне зображення басейну річки. Синіми лініями показано водотоки, коричневою пунктирною лінією — межу басейну.

Басе́йн рі́чки (або річкови́й басе́йн), сто́чище — частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему)[1]. Аналогічно географи означають басейни інших водних об'єктів: зокрема, басейн озера та басейн моря. Вживають також термін «водозбірний басейн» і говорять про водозбірні басейни річки (озера, моря). Також визначають водозбірний басейн як частину суші з доцентровою системою схилів і стоку[2].

Зміст

Поверхневі та підземні водозбориРедагувати

Басейн кожної річки (аналогічно — озера, моря) складається з поверхневого та підземного водозборів.

Поверхневий водозбір — це ділянка суходолу, з якої надходять води в дану річкову систему або певну річку. Підземний водозбір утворюють товщі пухких відкладень, з яких вода надходить до річкової мережі. Як правило, поверхневий і підземний водозбори не збігаються.

Оскільки визначити межі підземного водозбору практично неможливо, величина річкового басейну визначається поверхневим водозбором. Помилки внаслідок умовного ототожнення розмірів річкового басейну і поверхневого водозбору можуть бути суттєвими тільки для малих річок, а також для більших річок, коли геологічні умови забезпечують гарний міжбасейновий водообмін (наприклад, за умови розвитку карсту).

Межу між суміжними басейнами річок називають вододілом.

Основні характеристики басейнуРедагувати

До основних характеристик басейну річки, крім його площі, належить довжина, пересічна на найбільша ширина, похил, пересічна висота та коефіцієнт асиметрії басейну.

Стічні та безстічні басейниРедагувати

Розрізняють стічні та безстічні басейни. Безстічними називаються області внутрішньоматерикового стоку, позбавленого зв'язку через річкові басейни з океаном. Такі басейни можуть значно різнитися за формою і розмірами залежно від географічного положення, рельєфу і геологічної будови місцевості. Безстічний басейн, для прикладу, має Волга, яка впадає в Каспійське море, котре насправді є озером. Стічні басейни утворюють, зокрема, Дніпро, Амазонка.

Басейни притокРедагувати

Притоки мають свої невеликі басейни, загальна сукупність яких становить площу басейну головної річки.

Басейни найбільших річок УкраїниРедагувати

Нижче наведено площі басейнів[3] найбільших річок України (у межах держави) — в тис. км²:

Басейни морівРедагувати

Територія водозбірного басейну Чорного та Азовського морів у кілька разів перевищує площу поверхні самих морів. Ця територія розподілена сімнадцятьма державами (серед яких і Україна). Уряди цих держав на політичному рівні є партнерами України у природоохоронному співробітництві. Передусім, це прибережні держави — Російська Федерація, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Соколов Ю. М. Басейн ріки (озера) // Географічна енциклопедія України. — Том 1. / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — С. 72.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  3. Дані взято з видання: Географічна енциклопедія України. — Том 1. / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — С. 72.
  4. Методики гідрографічного та водогосподаського районування території України відповідно до вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу / В. В. Гребінь , В. Б. Мокін, В. А. Сташук, В. К. Хільчевський, М. В. Яцюк, О. В. Чунарьов, Є. М. Крижановський, В. С. Бабчук, О. Є. Ярошевич — К.: Інтерпрес, 2013. — 55 с.
  5. http://www.ecopravo.kiev.ua/BEY/Sea/Review_Karamushka_Final_ukr.doc

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати