Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Дивізія сформована в 1939 році в м. Херсон. Основою для створення дивізії стали управління і штаб 45-го Червонопрапорного стрілецького полку 15-ї Сиваської стрілецької дивізії.

У вересні того ж року дивізія в складі 36-го стрілецького корпусу Українського фронту брала участь в приєднанні західноукраїнських земель до УРСР. У червні — липні 1940 року 169-та стрілецька дивізія в складі 36-го стрілецького корпусу 5-ї армії Південного фронту бере участь в приєднанні Бесарабії та Буковини до СРСР.

Перед початком Німецько-радянської війни дивізія знаходилась в складі 55-го стрілецького корпусу КОВО і була розташована в районі Кам'янець-Подільського УРу.

Відповідно до директиви Ставки ВГК № 20466 з 00.05 години 25 червня 1941 року 55-й стрілецький корпус разом з 169-ю стрілецькою дивізією включено до складу Південного фронту.

Бойові дії розпочала з утримання рубежу по р.Прут в районі Липкан. З важкими боями відходила разом з іншими частинати Південного фронту. В липні вела оборонні бої в районі Ямполя. Тоді ж дивізія була передана до 18-ї армії Південного фронту. Станом на 31 липня 1941 року дивізія займала рубіж в районі Таужне, Мощене. У зв'язку з проривом німецької 1-ї танкової групи в напрямку на Первомайськ, дивізія відійшла для оборони міста. Зайнявши оборону у Богополя фронтом на схід, утримувала шляхи на Первомайськ. Саме тут 3-го серпня о 10.00 на КП дивізії під час керівництва боєм дивізії з передовими рухомими частинами німецького 14-го моторизованого корпусу, був смертельно поранений командир дивізіі генерал-майор І. Є. Турунов. Командування дивізією перейняв на себе начальник штабу підполковник М. М. Зелінський. Відбивши атаку німецьких танків і виставивши заслон з 556-го стрілецького полку дивізія почала відступ на захід. В ніч з 4 на 5 серпня 1941 року останні підрозділи 556-го стрілецького полку форсували річку Південний Буг. Загальна чисельність особового складу дивізії після форсування Південного Бугу становила близько 900 осіб. Всіх їх було зведено в два загони: до першого включено всіх бійців стрілецьких підрозділів (близько 600 осіб) під командуванням командира 556-го стрілецького полку капітана О. М. Мальчевського; до другого зведено всіх бійців спецпідрозділів дивізіі (близько 300 осіб) під командуванням командира 307-го артилерійського полку полковника Соловйова.

Після поповнення дивізія включена до складу 38-ї армії Південно-Західного фронту. Брала участь в оборонних боях біля Дніпропетровська, під Полтавою. Станом на 20 вересня 1941 року знаходилась за 120 кілометрів на захід від Харкова.Протягом першої половини 1942 року дивізія брала участь в оборонних боях під Харковом.

16 вересняя 1942 року дивізію було переправлено на Волгу, де дивізія взяла участь в Сталінградській битві.

13 березня 1943 року дивізію передислоковано до Козельська і включено до складу 11-ї гвардійської армії. Брала участь в Курській битві влітку 1943 року.

Повна назваРедагувати

'169-та Київсько-Рогачівська орденів Суворова 2-го ступеня та Кутузова 2-го ступеня стрілецька дивізія

СкладРедагувати

  • 434-й стрілецький полк
  • 556-й стрілецький полк
  • 680-й стрілецький полк
  • 307-й легкий артилерійський полк
  • 342-й гаубичний артилерійський полк (до 19.11.1941)
  • 160-й окремий винищувально-протитанковий артилерійський дивізіон
  • 152-га окрема розвідувальна рота (152-й розвідувальний батальйон)
  • 171-й окремий саперний батальйон
  • 159-й окремий батальйон зв'язку (416-та окрема рота зв'язку)
  • 258-й окремий медико-санітарний батальйон
  • 83-тя окрема рота хімічного захисту
  • 100-та автотранспортна рота (100-й автотранспортний батальйон)
  • 350-та польова хлібопекарня (94-й польовий хлібозавод)
  • 171-й дивізійний ветеринарний лазарет
  • 75-та дивізійна артилерійська майстерня
  • 459-та польова поштова станція
  • 355-та польова каса Держбанку

ПідпорядкуванняРедагувати

КомандириРедагувати

Відомі воїниРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Качур В. П.,Никольский В. В. Под Знаменем сивашцев. [Боевой путь дивизии]// — Москва, Воениздат, 1989

ПосиланняРедагувати