38-ма загальновійськова Червонопрапорна армія (38 ЗА, в/ч 78126) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з серпня 1941-го по травень 1946 року та післявоєнний час на території України.

38-ма загальновійськова армія
рос. 38-я общевойсковая Краснознамённая армия
На службі 4 серпня 1941 — 23 липня 1942
3 серпня 1942 — 1992
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Належність Південно-Західний фронт
Південний фронт
Сталінградський фронт
Брянський фронт
Воронезький фронт
Курський фронт
1-й Український фронт
4-й Український фронт
Прикарпатський військовий округ
Вид Червона армія, Радянська армія,
Збройні сили України
Тип сухопутні війська
Роль загальновійськова
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна,
Оборона Києва
Сумсько-Харківська операція
* Перша битва за Харків
Донбаська операція
Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)
Воронезько-Касторненська операція
Третя битва за Харків
* Операція «Зірка»
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Житомиро-Бердичівська операція
Проскурівсько-Чернівецька операція
Львівсько-Сандомирська операція
Західно-Карпатська операція
Моравсько-Остравська операція
Празька операція
* Оломоуцька операція
Операція «Дунай»
Почесні найменування Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Чибісов Н. Є.
генерал-майор артилерії Москаленко К. С.

Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

Перше формування ред.

Сформована 4 серпня 1941 р. у складі Південно-Західного Фронту. До неї увійшли 47-ма гірськострілецька дивізія, 169-та, 199-та, 300-та і 304-та стрілецькі дивізії, танкові, артилерійські та інші з'єднання і частини. З 12 липня 1942 року армія перейшла у підпорядкування Південного Фронту. 17 липня вступила в запеклі бойові дії у складі Сталінградського фронту.

З 23 липня 38-ма армія була виведена в резерв фронту, її війська передано 21-й армії, а польове управління сформувало управління 1-ї танкової армії.

Друге формування ред.

Сформована 3 серпня 1942 року у складі Брянського фронту на базі оперативної групи військ генерал-лейтенанта Н. Є. Чибісова і 4-ї резервної армії. До неї увійшли 167-ма, 237-ма, 240-ва та 340-ва стрілецькі дивізії, декілька стрілецьких і танкових бригад, а також артилерійські та інші частини. У вересні 1942 р., уже в складі Воронезького фронту, армія вела оборонні та наступальні бої під Воронежем. У вересні 1943 р. брала участь у звільненні Лівобережної України. Переслідуючи німецькі війська, звільнили міста Суми (2 вересня), Ромни (16 вересня), Прилуки (18 вересня у взаємодії з 40-ю армією), в кінці вересня форсували Дніпро на північ від Києва і захопили плацдарм в районах на захід від Сваром'є, Лютежа, Нових Петрівців. 12 січня — 18 лютого 1945 р. армія брала участь у Західно-Карпатській операції. Бойовий шлях 38-ма армія завершила участю у Празькій стратегічній операції (6—11 травня).

Післявоєнний період ред.

У післявоєнний час штаб 38-ї армії знаходився в Івано-Франківську.

У серпні 1968 р. армія брала участь у вторгненні радянських військ у Чехословаччину.

Станом на 19 листопада 1990 р. армія мала у своєму розпорядженні 413 танків, 758 БМП і БТР, 197 гармат, мінометів та РС-30, 40 бойових та 36 транспортних вертольотів армійської авіації[1].

3 січня 1992 року, після розпаду СРСР, армія перейшла під юрисдикцію України та увійшла до Збройних сил України. На її основі був сформований 38-й армійський корпус.

Структура ред.

1990 ред.

Командування ред.

Вшанування ред.

На її честь названо декілька урбанонімів, наприклад вулиця 38-ї Армії у місті Черкаси.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Блажков, О. Дислокація військ в Івано-Франківську на кінець 1991 р.. ivfrankivsk.if.ua. Архів оригіналу за 6 March 2012. Процитовано 1 January 2015. 

Література ред.

  • Справочник А. Г. Ленского и М. М. Цыбина «Советские сухопутные войска в последний год существования СССР»,— Санкт-Петербург: 2001
  • В сражениях за Победу. Боевой путь 38-й армии…, Москва, 1974
  • Москаленко К. С..На Юго-Западном направлении. Воспоминания командарма. Москва, 1979, 3-е изд.

Посилання ред.