Липецьке
Липе́цьке — село в Україні, у Подільській міській громаді в Подільському районі Одеської області. За переписом 2001 року, населення становило 3740 осіб.
| село Липецьке | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Подільська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120190030021809 |
| Облікова картка | Липецьке |
| Основні дані | |
| Засноване | 1753 |
| Населення | 3740 |
| Площа | 13,66 км² |
| Густота населення | 273,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66354 |
| Телефонний код | +380 4862 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°44′11″ пн. ш. 29°42′55″ сх. д. / 47.73639° пн. ш. 29.71528° сх. д.Координати: 47°44′11″ пн. ш. 29°42′55″ сх. д. / 47.73639° пн. ш. 29.71528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
121 м |
| Водойми | р. Тилігул |
| Відстань до обласного центру |
209 км |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Найближча залізнична станція | Подільськ |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66300, Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, пр-т Шевченка, 2 |
| Староста | Лазаренко Вікторія Анатоліївна |
| Карта | |
  Липецьке | |
 Липецьке | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
За даними на 1859 рік у казенному селі Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 2542 особи (1288 чоловічої статі та 1254 — жіночої), налічувалось 428 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Гандрабурської волості мешкало 3039 осіб, налічувалось 589 дворів, існували православна церква та школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5446 осіб (2740 чоловічої статі та 2706 — жіночої), з яких 5188 — православної віри[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 415 жителів села[4].
Колишній орган місцевого самоврядування — Липецька сільська рада.
У літературі ред.
Село Липецьке описується в повісті Свекли Олександри «На коммуну йшли», яка була опублікована в журналі Плужанін у 1927 році. В одному з фрагментів повісті пишеться:
«Село Ліпецьке — велике село. На цілих вісімнадцять верст розкинулось воно своїми біленькими халупами в глибокій балці, а посередині управа і над нею жовто — блакитний стяг з вітром змагається.»[5]
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4627 осіб, з яких 2028 чоловіків та 2599 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3740 осіб.[7]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 90,08 % |
| російська | 5,45 % |
| українська | 4,14 % |
| болгарська | 0,13 % |
| вірменська | 0,03 % |
| гагаузька | 0,03 % |
Відомі уродженці ред.
- Спінатьєв Василь Григорович (*1920 — після 1970) — радянський і український кінооператор.
- Ісадченко Володимир Олександрович (1994—2014) — старший солдат строкової служби, стрілець 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону дніпропетровського полку охорони громадського порядку Національної гвардії України, загинув під час Антитерористої операції на Сході України.
- Думбрава Андрій Іванович (1992—2022) — солдат; загинув 24 лютого 2022 року в перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну під час бомбардувань військових частин.
- Урсул Олександр Олександрович (1999—2022) — солдат загинув 15 березня 2022 на сході України, захищаючи країну під час повномасштабного вторгнення країни-агресорки (РФ).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1098)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Липецьке. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Плужанин, № 6, 1927, Ст. 9
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
Джерела ред.
- Історія міст та сіл УРСР. Том Одеська область, стор.582(рос.)
- Липецьке — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |