Вікіпедія

Румунська мова в Україні

Було запропоновано приєднати статтю Молдовська мова в Україні до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з березня 2023.
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Румунська мова в Україні є шостою за поширеністю (і третьою, якщо рахувати разом з молдовською) мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.

Частка населення, що назвало рідною мовою румунську та молдовську (2001 р.)
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та молдовська як рідні мови у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та як рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Буджаку (південь Одеської області) за переписом 2001 р.
Поширення молдовської мови у міських та сільських радах Миколаївської області за переписом 2001 р.
Поширення молдовської мови у міських та сільських радах Кіровоградської області за переписом 2001 р.

Поширеність ред.

Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3][4]

1970 1979 1989 2001
румунська 88,7% 86,5% 86,6% 92,2%
українська 8,9% 10,3% 9,8% 6,2%
російська 2,1% 3,1% 3,5% 1,5%

Рідна мова молдован України за переписами:[5][6][7]

1979 1989 2001
румунська 79,9 78,0 70,0
російська 14,1 15,5 17,6
українська 5,7 6,1 10,7
інша 0,3 0,4 1,7

Вільне володіння румунською та молдовською мовами серед румунів України за даними переписів:[8][9]

Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Область Рідна мова румунська Румуни за національністю Румунськомовні
/ румуни
Герцаївський район Чернівецька  92,2% 91,5% 101%
Глибоцький район Чернівецька  40,1% 45,3% 89%
Сторожинецький район Чернівецька  35,4% 36,8% 96%
Тячівський район Закарпатська  12,4% 12,4% 100%
Рахівський район Закарпатська  11,5% 11,6% 99%
Новоселицький район Чернівецька  9,3% 6,8% 138%
м. Чернівці Чернівецька  3,3% 4,5% 73%

Райони та міста компактного проживання молдован за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Область Рідна мова
румунська 		Молдовани
за національністю 		Румунськомовні/
молдовани
Новоселицький район Чернівецька 54,7% 57,5% 95%
Ренійський район Одеська 40,8% 49,0% 83%
Ізмаїльський район Одеська 26,2% 27,6% 95%
Подільський район Одеська 22,8% 25,9% 88%
Саратський район Одеська 17,6% 19,0% 93%
Ананьївський район Одеська 16,1% 18,1% 89%
Кілійський район Одеська 12,8% 15,8% 81%
Тарутинський район Одеська 12,7% 16,5% 77%
Татарбунарський район Одеська 8,5% 9,4% 90%
Хотинський район Чернівецька 6,9% 7,1% 98%
Окнянський район Одеська 6,9% 11,0% 62%
Глибоцький район Чернівецька 5,9% 6,1% 96%
Білгород-Дністровський район Одеська 5,0% 6,2% 81%
Ширяївський район Одеська 4,3% 5,2% 82%
Захарівський район Одеська 4,1% 5,7% 71%
Любашівський район Одеська 3,7% 5,9% 63%
Братський район Миколаївська 3,2% 4,9% 65%
Арцизький район Одеська 3,1% 6,3% 49%
Сокирянський район Чернівецька 3,0% 3,4% 86%
Великомихайлівський район Одеська 3,0% 3,8% 78%
Миколаївський район Одеська 2,7% 3,7% 72%
Роздільнянський район Одеська 2,5% 5,2% 49%
Єланецький район Миколаївська 2,5% 3,7% 68%
Подільськ Одеська 2,3% 5,1% 44%
Іванівський район Одеська 2,2% 3,3% 67%
Арбузинський район Миколаївська 2,2% 3,0% 73%
Доманівський район Миколаївська 2,1% 2,8% 75%
Новомиргородський район Кіровоградська 1,9% 2,8% 69%
Ізмаїл Одеська 1,8% 4,3% 42%
Врадіївський район Миколаївська 1,6% 2,5% 64%
Герцаївський район Чернівецька 1,6% 2,3% 68%
Вознесенський район Миколаївська 1,6% 2,6% 62%
Балтський район Одеська 1,5% 2,0% 75%
Новоукраїнський район Кіровоградська 1,3% 2,1% 63%
Біляївський район Одеська 1,3% 2,5% 50%
Білгород-Дністровський Одеська 1,2% 1,9% 65%
Первомайський район Миколаївська 1,2% 1,9% 63%
Савранський район Одеська 1,1% 1,5% 75%
Березанський район Миколаївська 1,1% 2,3% 48%
Веселинівський район Миколаївська 1,1% 1,8% 61%
Кропивницький район Кіровоградська 1,1% 1,9% 57%
Чернівці Чернівецька 1,1% 1,6% 67%

Населені пункти, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення.[10]

Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення[10]

населений пункт район область % румунськомовних
с. Пещера Тячівський район Закарпатська 100,0
с. Підвальне Герцаївський район Чернівецька 99,3
с. Топчино Тячівський район Закарпатська 99,1
с. Петрашівка Герцаївський район Чернівецька 98,9
с. Велика Буда Герцаївський район Чернівецька 98,7
с. Мала Буда Герцаївський район Чернівецька 98,6
с. Середнє Водяне Рахівський район Закарпатська 98,6
с. Глибокий Потік Тячівський район Закарпатська 98,4
с. Тернавка Герцаївський район Чернівецька 98,4
с. Добрік Рахівський район Закарпатська 98,3
с. Хряцька Герцаївський район Чернівецька 98,3
с. Байраки Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Круп'янське Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Станівці Глибоцький район Чернівецька 98,1
с. Великосілля Герцаївський район Чернівецька 98,0
с. Глибочок Сторожинецький район Чернівецька 97,8
с. Нижня Апша[11] Тячівський район Закарпатська 97,6
с. Волока Глибоцький район Чернівецька 97,5
с. Дяківці Герцаївський район Чернівецька 97,5
с. Їжівці Сторожинецький район Чернівецька 97,3
с. Біла Церква Рахівський район[12] Закарпатська 97,0
с. Подішор Тячівський район Закарпатська 97,0
с. Купка Глибоцький район Чернівецька 96,9
с. Поляна Глибоцький район Чернівецька 96,6
с. Молниця Герцаївський район Чернівецька 96,5
с. Годинівка Герцаївський район Чернівецька 96,4
с. Грушівка Глибоцький район Чернівецька 96,4
с. Багринівка Глибоцький район Чернівецька 96,3
с. Буківка Герцаївський район Чернівецька 96,1
с. Йорданешти Глибоцький район Чернівецька 95,8
с. Буденець Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Синівці Глибоцький район Чернівецька 95,5
с. Горбова Герцаївський район Чернівецька 95,3
с. Куликівка Герцаївський район Чернівецька 95,2
с. Верхні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 94,7
с. Опришени Глибоцький район Чернівецька 94,3
с. Луковиця Герцаївський район Чернівецька 94,6
с. Верхні Синівці Глибоцький район Чернівецька 94,2
с. Ропча Сторожинецький район Чернівецька 94,0
с. Могилівка Герцаївський район Чернівецька 93,3
с. Остриця Герцаївський район Чернівецька 93,2
смт Красноїльськ Сторожинецький район Чернівецька 92,3
с. Просіка Глибоцький район Чернівецька 92,2
с. Банчени Герцаївський район Чернівецька 92,1
с. Димка Глибоцький район Чернівецька 91,8
с. Лунка Герцаївський район Чернівецька 91,8
с. Карапчів Глибоцький район Чернівецька 91,0
с. Сучевени Глибоцький район Чернівецька 87,6
с. Радгоспівка Герцаївський район Чернівецька 82,1
с. Чудей Сторожинецький район Чернівецька 82,1
с. Тереблече Глибоцький район Чернівецька 80,7
с. Плаюць Рахівський район Закарпатська 78,2
с. Череш Сторожинецький район Чернівецька 71,3
с. Аршиця Сторожинецький район Чернівецька 69,5
м. Герца Герцаївський район Чернівецька 68,1
с. Цурень Герцаївський район Чернівецька 66,6
с. Бояни Новоселицький район Чернівецька 63,5
с. Остриця Новоселицький район Чернівецька 60,1
смт Солотвино Тячівський район Закарпатська 56,5
с. Просокиряни Глибоцький район Чернівецька 56,1

Румунська мова була визнана регіональною:

Населені пункти, у яких румунську мову назвали рідною понад 50% населення.[18]

Населений пункт Район Область % румунськомовних
с. Міняйлівка Саратський Одеська 97,9
с. Думени Новоселицький Чернівецька 97,5
с. Фуратівка Саратський Одеська 97,4
с. Драниця Новоселицький Чернівецька 97,3
с. Балківці Новоселицький Чернівецька 96,7
с. Старосілля Саратський Одеська 96,7
с. Припруття Новоселицький Чернівецька 96,3
с. Новоіванківці Новоселицький Чернівецька 96,1
с. Озерне Ізмаїльський Одеська 95,5
с. Орлівка Ренійський Одеська 95,1
с. Рокитне Новоселицький Чернівецька 95,1
с. Костичани Новоселицький Чернівецька 94,8
с. Строїнці Новоселицький Чернівецька 94,8
с. Негринці Новоселицький Чернівецька 94,7
с. Тарасівці Новоселицький Чернівецька 94,6
с. Комишівка Ізмаїльський Одеська 94,5
с. Стальнівці Новоселицький Чернівецька 94,4
с. Несвоя Новоселицький Чернівецька 94,3
с. Гандрабури Ананьївський Одеська 94
с. Приозерне Кілійський Одеська 93,4
с. Лиманське Ренійський Одеська 93,3
с. Маршинці Новоселицький Чернівецька 93,2
с. Плавні Ренійський Одеська 93,1
с. Долинське Ренійський Одеська 92,8
с. Крутоярівка Білгород-Дністровський Одеська 92,7
с. Берестя Новоселицький Чернівецька 92,6
с. Точилове Ананьївський Одеська 92,6
с. Дмитрівка Кілійський Одеська 92,3
с. Новосільське Ренійський Одеська 92,1
с. Форосна Новоселицький Чернівецька 92
с. Борисівка Татарбунарський Одеська 91,7
с. Надрічне Тарутинський Одеська 91,6
с. Новоселівка Саратський Одеська 91,6
с. Іванчанка Тарутинський Одеська 91,5
с. Колінківці Хотинський Чернівецька 91,1
с. Утконосівка Ізмаїльський Одеська 90,6
с. Липецьке Подільський Одеська 90,1
с. Боянівка Новоселицький Чернівецька 89,6
с. Ванчиківці Новоселицький Чернівецька 88,7
с. Малинівка Новоселицький Чернівецька 87,7
с. Червоний Яр Кілійський Одеська 86,6
с. Кошуляни Новоселицький Чернівецька 85,7
с. Мамалига Новоселицький Чернівецька 82,4
с. Прут Новоселицький Чернівецька 82,1
с. Стара Кульна Подільський Одеська 81,1
с. Глибоке Татарбунарський Одеська 79,7
с. Новоселівка Тарутинський Одеська 79,4
с. Привороки Глибоцький Чернівецька 78,3
с. Нові Бутори Великомихайлівський Одеська 77,8
с. Фурманівка Кілійський Одеська 76,7
с. Нова Покровка Ізмаїльський Одеська 76,6
с. Фараонівка Саратський Одеська 74,8
с. Шишківці Сокирянський Чернівецька 71,6
с. Динівці Новоселицький Чернівецька 69,9
с. Гай Новоселицький Чернівецька 69,2
с. Гидерим Подільський Одеська 68,7
с. Казбеки Подільський Одеська 68,6
с. Черленівка Новоселицький Чернівецька 67,2
с. Матильдівка Тарутинський район Одеська 67,1
с. Магала Новоселицький район Чернівецька 59,9
с. Олександрівка Подільський Одеська 59,5
с. Новосілка Тарутинський Одеська 58
с. Буда Новоселицький Чернівецька 54,3
с. Розівка Окнянський Одеська 53,3

Культура ред.

Румуни в Україні користаються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[19] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Союзу Письменників України пише румунською мовою.Також у Чернівцях 20 листопада 2012 р. відбулася прес-конференція з приводу відкриття румунської бібліотеки „Голос Буковини” з ініціативи академіка Александріни Чернової та колективу Видавництва „Олександра Доброго”, за підтримки Департаменту румун зарубіжжя, що діє при МЗС Румунії. В новій бібліотеці можна знайти багато рідкісних, старих та нових книжок, монографій, підручників, журналів, словників румунською мовою на будь-яку тему, з будь-якої галузі. Особливо корисними ці праці можуть виявитися для спеціалістів та дослідників спільної українсько-румунської історії, а також сучасних українсько-румунських відносин[20].

Освіта румунською мовою у 2008/2009 н.р.[21]

Кількість закладів з навчанням румунською мовою Навчальний процес румунською мовою, учнів Вивчають румунську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток румунів за Переписом-2001
89 21671 683 — 0,51% 0,31%

Релігія ред.

У 106 православних церквах та монастирях, у Закарпатській та Чернівецькій областях, богослужіння відбувається румунською мовою. У Молитовних будинках (Casa de rugăciune) протестантських конфесій, розташованих у румунськомовних населених пунктах, богослужіння теж відбувається румунською мовою.

Примітки ред.

  1. ↑ Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  2. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  3. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  4. ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2013.
  5. ↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 8 квітня 2013.
  6. ↑ Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  7. ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28 червня 2022.
  8. ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  9. ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 31 серпня 2013.
  10. ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  11. ↑ до 2004 — Діброва
  12. ↑ За адмінподілом на момент перепису
  13. ↑ Ще одне село в Чернівецькій області надало румунській мові статус регіональної[недоступне посилання]
  14. ↑ Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики» на території села Їжівці. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2013.
  15. ↑ У Волоці Чернівецької області румунську мову зробили регіональною. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
  16. ↑ Газета «Час» — Румунізація Буковини триває: румунську мову зробили регіональною в Магалі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — 16-03-2013
  17. ↑ Буна зіва, парламенте – не витримала закарпатська Нижня Апша
  18. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
  19. ↑ Етнічні громади у Чернівецькій області
  20. ↑ ChernivtsiNews.com http://www.chernivtsinews.com/2013/12/01/в-чернівцях-відкрилася-перша-румунсь/
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Румунська_мова_в_Україні&oldid=40474832