Хотинський район

район у Чернівецькій області (Україна)

Хоти́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Хотин. Площа — 716 км². Дата утворення — вересень 1940 року. Населення становить 62587 осіб (на 1 лютого 2016 року).

Хотинський район
Coat of Arms of Khotynskiy Raion in Chernivtsi Oblast.png Flag of Khotyn raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Регіон: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7325000000
Утворений: 1940 року


Населення: 61 167 (на 1.1.2019)
Площа: 716 км²
Густота: 87.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3731
Поштові індекси: 60000—60055
Населені пункти та ради
Районний центр: Хотин
Міські ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Села: 38
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 60000, Чернівецька обл., Хотинський р-н, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2а, 2-32-02
Вебсторінка: Хотинська РДА
Хотинська райрада
Голова РДА: Ченківський Василь Матвійович[1]
Голова ради: Бринь Тетяна Іванівна
Мапа

Commons-logo.svg Хотинський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Тернопільська область
(Борщівський район)
Хмельницька область
(Кам'янець-Подільський район)
Заставнівський район   Кельменецький район
Новоселицький район

Районний центр — місто Хотин.

Основна річка — Дністер. По ньому проходить північна межа Хотинського району. У південній частині району розмістилися витоки річок Рингач і Черлена — лівих приток Пруту.

Район межує з Хмельницькою та Тернопільською областями.

Природно-заповідний фондРедагувати

Національні природні паркиРедагувати

Хотинський (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказникиРедагувати

Баламутівська стінка (частково), Гриняцька стінка-1, Гриняцька стінка-2, Хотинська фортеця.

Лісові заказникиРедагувати

Зарожанська Дача.

Іхтіологічні заказникиРедагувати

Дарабанське плесо, Орестовський.

Орнітологічні заказникиРедагувати

Чапля.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Ділянка конвалії, Рухотинський ліс (загальнодержавного значення), Шилівський ліс (загальнодержавного значення).

Геологічні пам'ятки природиРедагувати

Городище «Корнешти», Дарабанський мис, Стратотип звенигородської свити силуру, Стратотип пригородської свити силуру.

Гідрологічні пам'ятки природиРедагувати

Джерело «Хотинське», Зарожанська мінеральна, Озеро «Джулин», Широка криниця.

Карстово-спелеологічні пам'ятки природиРедагувати

Бульбони, Колишнє торфовище, Печера «Пресподня».

Комплексні пам'ятки природиРедагувати

Озера «Очеретяні».

Заповідні урочищаРедагувати

Буковий праліс, Бучок, Ділянка пралісу, Дубовий праліс, Реліктова бучина.

Дендрологічні паркиРедагувати

Млинки.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтваРедагувати

Ставчанський, Хотинський.

ІсторіяРедагувати

Хотин — одне з древніх міст України. Його виникнення археологи відносять до VIII століття, коли у східних слов'ян почався активний процес формування державності. Історичну цінність представляють археологічні розкопки, зроблені науковою експедицією Чернівецького державного університету у 1961—1964 роках. Ними виявлено археологічні пам'ятки різних епох — поселення трипільської культури (ПІ тисячоліття до н. е.), ранньозалізної доби (І тисячоліття до н. е.) та слов'янські поселення VI—VIII століть, які дають підстави твердити, що місто Хотин виросло саме із слов'янських поселень. В Х-ХІ ст. місто входило в склад Київської Русі. В середині XII століття Хотин ввійшов до складу Галицького, з 1199 року — Галицько-Волинського князівства. В середині XIV століття місто попало під владу Молдовського князівства.

Хотинський район Чернівецької області утворений у вересні 1940 року. Хотин увійшов до Ліги історичних міст України.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 31 сільська рада, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Хотинській районній раді[2].

Місто районного підпорядкування — 1 (Хотин — 10,8 тисячі мешканців). Селищ міського типу немає. Сіл — 38. Всього місцевих рад — 33 (в них депутатів 635). Районних — 1 (в них депутатів 50). Міських — 1 (в них депутатів 36). Сільських — 31 (в них депутатів 549).

НаселенняРедагувати

Населення району — 68888 осіб, що становить 7,8 % від населення області, з них 10,6 тисячі проживає в Хотині. Густота населення на 1 км². — 101,0 осіб. Площа району — 716 км.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 66060 91,25 %
молдовани 5102 7,05 %
росіяни 927 1,28 %
білоруси 79 0,11 %
румуни 59 0,08 %
інші 171 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 66293 91,57 %
молдовська 4996 6,90 %
російська 916 1,27 %
білоруська 45 0,06 %
румунська 37 0,05 %
інші 111 0,15 %

ТранспортРедагувати

Хотинський район розміщений у північно-східній частині Чернівецької області і зв'язаний мережею автомобільних шляхів з містами України. Хотин розміщений на автомобільному шляху державного значення «Житомир — Чернівці — Тереблече» (на Бухарест через Хмельницький). Відстань до Чернівців: залізницею — 180 км (4 години), шосейними шляхами — 60 км (1 година). Найближча залізнична станція — Кам'янець-Подільський, відстань — 20 км (0,5 години).

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хотинського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,34 % (проголосували 31 610 із 51 533 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,35 % (18 762 виборців); Юлія Тимошенко — 14,49 % (4 580 виборців), Олег Ляшко — 13,03 % (4 118 виборців), Сергій Тігіпко — 2,93 % (926 виборців), Анатолій Гриценко — 2,87 % (906 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,42 %.[4]

Пам'яткиРедагувати

Визначною історичною, архітектурною та пам'яткою оборонного зодчества XII—XVIII століть. є побудована у XIII—XVI століттях на крутих схилах правого берега річки Дністер Хотинська фортеця. Це один із найцікавіших об'єктів області для організації відпочинку. Друга з найголовніших історичних пам'яток — курган-могила на полі Ставчанської битви 1739 року. З нагоди її 250-річчя у Ставчанах відрито меморіал пам'яті воїнам, які полягли на полі бою, його увінчує пам'ятний християнський знак, відновлено братські могили воїнів і 54 індивідуальні могили офіцерів.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати